Поради підприємцям від тих, хто вже "зробив це"

Сьогодні буває доволі складно визначити, кого називати справжнім підприємцем і що відрізняє останнього від звичайного бізнесмена. Остання Підприємницька конференція Wharton, проведена у 2006-му році намагалася дати відповідь на це запитання. Для цього було запрошено підприємців, яких визнав увесь світ. Вони обговорювали своє минуле, бізнес-філософію та давали поради початківцям.

"Існує міф, що підприємці володіють особливими характеристиками, які відрізняють їх від звичайних людей. Проте, дослідження показує, що ніяких особливих характеристик насправді не існує, — розповідає Рафі Аміт (Raffi Amit), академічний директор підприємницьких управлінських програм Wharton. — Інший міф, що підприємці зазвичай з охотою йдуть на ризик, також можна піддати сумніву. Адже насправді вони намагаються максимально успішно управляти ризиками. Зрештою, третій міф, що підприємці володіють певною таємною інформацією, яка дає їм змогу один за одним створювати успішні бізнеси, також не досконала. Існує безліч прикладів, коли підприємці, намагаючись почати власну справу вдруге, не витримували конкуренції і їхній бізнес провалювався".

Що залишається? Десятки доповідачів та сотні відвідувачів конференції намагалися відшукати відповідь на це запитання.

Кредит на $25 000

Сем Хамадег (Sam Hamadeh), засновник та генеральний директор Vault.com стверджує, що відмінність людини від оточення збільшує ймовірність того, що ця людина стане підприємцем. "Якщо ви є частиною оточення і почуваєте себе цілком природно, тоді шанс на початок власного бізнесу катастрофічно падає, — пояснює він. — Меншини, іммігранти мають куди більший шанс на початок власного бізнесу, ніж інші люди".

"Найкращим часом для старту власного бізнесу є період закінчення навчання, — продовжує розмірковувати Сем. — Навіть якщо ваше починання виявиться провальним, вам ще немає чого втрачати".

Дуже цікавою темою виявилося обговорення витрат на бізнес. І хоча чомусь вважається, що велика сума сприятиме швидкому розвитку та зростанню, насправді більшість бізнесів починалося як сімейні і для їх створення було достатньо простої кредитної картки. "Я почав створювати Vault, взявши кредит розміром $25 000", — признається Сем Хамадег. "Більш потужні інвестиції по-справжньому необхідні лише кільком компаніям і лише у дуже рідкісних випадках. Вони можуть мати сенс, коли йдеться про бізнес, для якого дуже критичним є час виходу на ринок".

Джон Тедеско (John Tedesco), президент Guardian Mobile Monitoring Systems, компанії, розташованої у Санта-Моніці, погоджується з Хамадегом щодо залежності між соціальним статусом людини та ймовірністю того, що вона розпочне власний бізнес. Він стверджує, що соціально захищені і фінасово забезпечені особи з меншою охотою покидають свої посади у компаніях для того, щоб зайнятися власною справою. "Що більше багатства та престижу ви отримуєте, то з більшою обережністю ставитеся до будь-яких ризиків. Адже вам уже є що втрачати", — говорить Джон Тедеско.

"Я просто намагався вирішити проблему"

Батьки Фарада Мохіта (Farhad Mohit) іммігрували з Ірану до США, коли він був ще дитиною. Проте і до сьогодні він продовжує залишатися аутсайдером і сповідувати "інший" тип мислення. Після закінчення University of California в Лос-Анджелесі він працював програмістом у компанії Andersen Consulting (зараз Accenture). "Я ненавидів свою роботу, — згадує він. — Я ненавидів бюрократію і ділові костюми". Тому, коли у 1990-их він пішов до Wharton — це сталося в першу чергу через його бажання "втекти" від попередньої компанії. "Я думав, що спершу отримаю МВА, а потім, можливо, — докторський ступінь. Я підозрював, що так і залишуся вічним студентом".

Перебуваючи в школі, він всіма силами уникав лекцій з інвестиційної діяльності та консалтингового бізнесу, які приваблювали більшість його одногрупників. "Коли я почав часто працювати з Інтернетом, у мене з'явилася ідея. Адже ніхто не знав, як повинен виглядати інтернет-підприємець", — згадує Фарад, який мав довге волосся та бороду. Та й сам часто жартував про свій єдиний костюм, який називав "фінансовим джерелом", оскільки одягав його лише тоді, коли доводилося спілкуватися з потенційними інвесторами.

Навчаючись у Wharton він та двоє його друзів організували Shopzilla.com — веб-сайт, який допомагав споживачам знаходити найдешевшу продукцію в Інтернеті, а також містив рейтинг он-лайн магазинів роздрібної торгівлі. У 2005-му році Мохіт перемістив компанію до Лос-Анджелесу, де й продав її E.W. Scripps за $525 млн. "Я не був зацікавлений у торгівлі, — пояснює Мохіт, — я просто намагався вирішити проблему".

Філософія, яку сповідує Фарад Мохіт, стверджує, що можливості завжди оточують нас. Людям просто потрібно навчитися їх помічати і правильно інтерпретувати.

Правило простоти

Роб Пур (Rob Poor) та Джеф Сітрон (Jeff Citron) вважають, що надмір додаткових функцій, які ви намагаєтеся втілити в своєму продукті, також може стати причиною неефективності компанії. Замість того, щоб ускладнювати виробництво своїх продуктів, організаціям слід якомога швидше випускати прототипи і давати змогу споживачам їх випробувати. Пам'ятайте правило простоти — дайте ваш продукт вашій мамі. Якщо вона зуміє справитися з ним без будь-яких проблем, значить все гаразд.

А дотримуючись простих правил, які наведені вище, більшість підприємців зуміє зробити своє починання успішним.

За матеріалами "Dos and Don'ts for Entrepreneurs, from Those Who Have Actually Done It", Knowledge@Wharton.
Стаття публікується в скороченому перекладі з англійської.