Як управляти тими, хто знає більше за вас?
Джерело: innovations
Колись лідером був той, хто мав найбільше знань та вмів те, чого не вміли інші. Проте сьогодні члени команди можуть (і, скоріше за все, мають) бути більшими експертами у своїх темах, аніж їхній керівник. Як йому діяти у таких умовах, щоб допомогти працівникам досягати своїх цілей і рухати компанію вперед?
Роль керівника змінюється: він вже не має бути "босом", набагато ефективніше — стати фасилітатором. Ця роль полягає у тому, щоб створювати відкрите прозоре середовище, у якому члени команди відчуватимуть бажання досягати більшого, реалізовувати свій потенціал. І при цьому — не відчуватимуть ані страху, ані сорому.
Така роль передбачає, що у разі виникнення конфліктів між працівниками менеджер стає посередником — він виносить проблему на обговорення і допомагає знайти рішення, що задовольнить усі сторони. Які кроки можна здійснити керівнику, щоб опанувати роль фасилітатора?
По-перше, потрібно постійно пам'ятати і комунікувати, що створення прозорої атмосфери у компанії, — головна мета. Колись менеджер міг сказати: "не приходьте до мене з проблемою — приходьте з рішенням". Але якщо ви управляєте бізнесом, де працівники є справжніми експертами у своїй справі, такий підхід є не лише неефективним, але й шкідливим. Як керівник може допомогти вирішити проблему, якщо він про неї не знає?
По-друге, варто чітко усвідомлювати, ким є ваші підлеглі. Можливо, ви як керівник наділені формальною владою, але ваші працівники, що є експертами й володіють цінною інформацією, також мають владу. Ви не можете змусити їх казати вам правду. Вам потрібно створити умови, в яких відкрите висловлення своєї думки є нормою, де воно заохочується та винагороджується.
Керівнику потрібно бути обережним, пропонуючи власні шляхи вирішення проблем підлеглих
По-третє, керівнику потрібно бути обережним, пропонуючи власні шляхи вирішення проблем підлеглих. Адже якщо він не є фахівцем у цій сфері, його ідеї можуть бути менш цінними, аніж ідеї працівників. Втім, оскільки керівник має формальну владу, люди можуть відчувати необхідність погодитись з його пропозицією — і, зрештою, почнуть впроваджувати неоптимальне рішення. Також, оскільки ця ідея належить не підлеглим, а менеджеру, вони не матимуть "почуття власності", а значить, докладатимуть менше зусиль для досягнення результату.
Таким чином, керівнику потрібно активно залучати працівників до вирішення проблем, які виникають у колективі. Лідерство у сучасних компаніях — це динаміка, яка рухається не лише згори донизу, але й від колеги до колеги чи знизу догори. У вашій компанії працює багато дуже розумних людей, вони мають великий досвід — тому спільно вони можуть знайти набагато краще рішення, аніж те, що може запропонувати сам управлінець.
Пітер Друкер колись сказав: "наша мета — зробити позитивний внесок, а не довести, які ми розумні". Це може стати девізом сучасних керівників. Але для цього потрібно визнати, що навіть якщо ви є управлінцем, ви не знаєте усіх відповідей, потрібно забути про власне его. Лише у такому випадку ви зможете створити культуру, яка мотивуватиме людей і допомагатиме їм зростати, одночасно збільшуючи цінність бізнесу.
За матеріалами "The Leader as the Facilitator", Training Industry.
|