Чому варто прагнути меншого
Грег МакКеон (Greg McKeown), генеральний директор THIS Inc., стратегічної агенції з головним офісом у Кремнієвій долині, пояснює, чому найбільшого успіху часто досягають не ті компанії, які швидко розширюються, а ті, які "прагнуть меншого" — тобто фокусуються на одній ключовій сфері і повністю віддають себе їй.
Грег МакКеон
(Greg McKeown)
|
Чому успішні люди та організації не переходять автоматично до розряду дуже успішних? Одним із пояснень цьому може бути так званий "парадокс ясності" (clarity paradox):
- Коли ми чітко бачимо ціль — ми досягаємо успіху;
- Коли ми досягаємо успіху — перед нами відкривається багато нових можливостей;
- Коли перед нами відкриваються нові можливості — ми втрачаємо з поля зору свою ціль;
- Як наслідок, ми втрачаємо те, що і привело нас до успіху.
Парадокс полягає в тому, що за великим рахунком саме успіх стає основним каталізатором провалу. Причиною того, що компанії не здатні закріпити свій успіх, стає їхнє "невгамовне прагнення до більшого".
Яким же чином можна уникнути парадоксу ясності і продовжити своє поступальне сходження до успіху?
Для цього потрібно навчитися обирати правильні критерії, які визначатимуть, чим людина або компанія буде займатися, а від чого їй краще відмовитися. Таких критеріїв є три:
- Чим би ми дійсно хотіли займатися (де наша пристрасть)?
- Що ми вміємо (які у нас таланти)?
- Що потрібно світові (які наші продукти будуть затребувані на ринку)?
Після того, як відповідь на ці запитання буде знайдено, потрібно відмовитися від всіх "зайвих" справ і зосередитися на найочевиднішому та найважливішому — без чого ваше починання чи починання вашої компанії буде марним.
Насамкінець, потрібно остерігатися "ефекту власності" (endowment effect) — наділяти предмети, якими ми володіємо більшою цінністю, ніж їхня реальна вартість. Саме "ефект власності" приводить до того, що ми не можемо відмовитися від старих безперспективних проектів і позбавитися від численних відволікаючих факторів.
Щоб позбавитися від "ефекту власності", потрібно дещо змінити свій фокус: замість того, щоб запитувати себе "Наскільки я ціную цю річ?" потрібно запитати "Скільки я готовий був би заплатити за неї, якби я нею не володів?". Те саме стосується і кар'єрних можливостей: замість того, щоб запитувати в себе "Наскільки я ціную свою роботу?" потрібно запитувати: "Чим би я пожертвував, щоб отримати її?"
За матеріалами "The Disciplined Pursuit of Less", HBR Blog Network.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.
|
