Продуктивність: Працівники тут ні до чого
У 1911-му році Frederick Winslow Taylor опублікував "Принципи наукового управління", в яких доводив, що працівники є основною причиною неефективності виробництва, а час, які вони витрачають на виконання тих чи інших завдань повинен бути чітко контрольований менеджерами. З того часу неефективні працівники завжди висміювалися і каралися за низьку продуктивність. Проте, нове дослідження трьох американських академіків змінює бачення цієї проблеми.
Дослідник Steve Mason, лектори Mark Wilcox та Tim Baines із центру продуктивності бізнесу у Cranfield School of Management дослідили вплив різноманітних варіацій продуктивності працівників на ефективність виробничої системи. Дослідження проводилося над 10-ма операціями протягом 12-тижневого періоду і мало на меті визначити, скільки часу потрібно кожному працівникові на кожне завдання, коли вони працюють по принципу конвеєра. В результаті було доведено, що кожен працівник виконує свої завдання з дещо іншою швидкістю.
Із допомогою спеціальної комп'ютерної програми дослідники вирахували вплив цих відмінностей у продуктивності працівників, а також інших факторів (таких як помилки системи чи поломки у ній) на загальний результат.
Отримані результати були дуже цікавими. Виявляється, поломки системи самі по собі знижували ефективність (вимірювану пропускною спроможністю системи) на 12%. При цьому різниця у продуктивності між працівниками мала дуже незначний вплив — лише 1% різниці в ефективності.
Іншими словами, сучасний конвеєр — це не що інше, як набір взаємопов'язаних операцій, ефективність яких обернено пропорційна їх складності. Як зазначають автори: "Спостереження за реальними системами показали, що операції зазвичай базуються не на постійному плинові матеріалу, а швидше на періодичному плинові. Ця періодичність залежить від вузьких місць у системі та випадкових поломок системи".
Коли дослідники порівняли реальну продуктивність автомобільного конвеєра та ту, яка була спрогнозована — вони побачили, що реальна продуктивність є на 15% нижчою. Найімовірнішою причиною такого неправильного прогнозу став той факт, що комп'ютер не враховував дані про вузькі місця (недостачу матеріалів для подальшого виробництва) та випадкові поломки у системі.
Дослідження матиме серйозні наслідки для управління виробничими компаніями. Підхід до працівників як до найслабшої ланки виробництва повинен бути трансформований. Адже, як уже було доведено, продуктивність працівників не є ключовим фактором успішності загальної продуктивності. Відтак, слід боротися не з працівниками, а зі складністю та непередбачуваністю самої системи.
Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.
|