Поганий керівник — сила, що руйнує продуктивність

Що найчастіше стає на заваді продуктивності? «На це запитання можна дати нечисленну кількість відповідей — але практично завжди в них є один спільний елемент: перепони, що заважають продуктивно працювати, є плодом деструктивної поведінки керівників», — вважає топ-менеджер компанії Disney Дуан Дайк (Duane Dike).

Хороший бос і поганий бос

Боси, які виявляють позитивне ставлення до підлеглих, надають їм допомогу та підтримку, є надважливим складником формули продуктивності. Адже в культурі, де заохочуються співпраця та дружні конструктивні стосунки, люди можуть спокійно виконувати свою роботу, вільно висловлювати думки та пропонувати якісь удосконалення.

На протилежному кінці спектру — керівники, які не дають працівникам нормально функціонувати. Чіпляються до кожної дрібниці, принижують людей, вселяють у них страх, «душать» нові ідеї, які хтось наважується пропонувати. Керівник, який послідовно проявляє себе як бос, а не як лідер, із часом «вбиває» в підлеглих будь-яке бажання працювати. Виступаючи перед аудиторією, він може говорити правильні слова і при цьому діяти цілком інакше. Чого ж тоді дивуватися, що в багатьох організаціях рівень продуктивності праці набагато нижчий бажаного?

Перепони, створені поганими керівникам, не просто руйнують продуктивність. Вони спричиняють деградацію робочого середовища. Співробітники задовольняються тим, що є. Ніхто більше на прагне щось змінити, пропонуючи щось нове. Професіонали з палаючими очима, котрі готові «гори перевернути», поступово перетворюються на посередності, які відсиджуються десь «по закутках», виконуючи свою роботу так, як це хоче бачити їхній недолугий бос. Чи можна звинувачувати цих людей у тому, що вони не намагаються шукати нові можливості, не експериментують з якимись неординарними рішеннями? Першопричини такого ставлення слід шукати у поведінці керівника.

Як розпізнати поганих керівників

Прояви управлінського стилю «я знаю краще, ніж ви» можна спостерігати на всіх організаційних щаблях. Керівники цього типу бояться бути лідерами, виявляти власну вразливість чи людяність. Від них ви дуже рідко почуєте «не знаю...». Крім усього, часто такі боси відрізняються на диво послідовною нерішучістю. Але найгіршим є те, що ці індивіди потрапляють на вищі щаблі не тому, що оволоділи управлінською майстерністю, а в першу чергу завдяки обережності в поведінці, вмінню маніпулювати та догоджати тим, хто знаходиться вище.

На жаль, ті, хто бояться помилятися, незмінно вважають правими виключно себе — і не важливо, які аргументи наводять їхні опоненти. І ще, такі боси не прощають помилок. Якби Томас Едісон мав боса, котрий «бичував» би його за кожний прорахунок, чи мали б ми тоді електричну лампочку або, можливо, й досі читали би при свічах?

Якщо всі у своїй роботі намагатимуться уникати того, що може не сподобатися босові, ціла організація опиниться у «болоті» низької продуктивності. І, навпаки, позитивно налаштований лідер дуже легко усуває бар’єри, що заважають результативно працювати. Тоді нас мало цікавитиме, що подобається керівнику, а що його дратує. Ми зможемо повною мірою сфокусуватися на роботі.

Як і всі люди, керівники вчиняють помилки. Час від часу навіть у найкращих лідерів спостерігаються вияви роздратування, нетерплячості чи інші відхилення від звичної, орієнтованої на підтримку поведінки. І це нормально. Але якщо вузькість мислення та нав’язливе прагнення контролювати кожний крок підлеглих є нормою, тоді організація неминуче зіткнеться із серйозними складнощами.

За матеріалами "Get out of the way!", management-issues.

Ілюстрація: Training Industry