Лідерство — час рефлексій

Швидкість — це дуже добре, але не в управлінні. «Лідери, які не знаходять часу на рефлексії, затягаються у нескінченну круговерть: спочатку вчиняють дії, а потім, не довго думаючи, виправляють помилки і у підсумку наражаються на проблеми». З таким спостереженням топ-менеджера Disneyland в Каліфорнії Дуана Дайка (Duane Dike) важко не погодитись. Напевно, багато хто відчув це на власному досвіді.

Дуан Дайк (Duane Dike)

«Багато років тому, коли я був молодим, енергійним та дуже задоволеним собою менеджером, у мене була репутація людини, що з ходу хапається за вирішення будь-якого питання. Одного дня, коли мій підлеглий розповідав про проблему, з якою стикнувся, я, не очікуючи завершення розмови, вхопив телефон та почав дзвонити людям, котрі, на мою думку, були винними в цій ситуації. На щастя, він мене зупинив, сказавши: "Послухайте, давайте спочатку хоча б трохи це обговоримо". І з цієї миті мій управлінський стиль почав змінюватись».

Що таке рефлексія?

Перед усе рефлексія — це спосіб зрозуміти, що завжди є не одне, а кілька пояснень певного факту (а, до речі, чи можемо ми взагалі сказати, що щось є фактом?), а також, що розв’язання проблеми (звісно, якщо ми прагнемо наблизитись до істини) потребує багатоманітності думок. Рефлексія — це акт критичного мислення, що втілюється через розмову з іншими людьми, писання, читання або розмірковування.

Можна лише позаздрити суспільствам, де розмірковування є часткою культури — коли неспішні розмови відбуваються за чаєм, у кафе чи наприкінці дня в пабах. На жаль, американці мало схильні сприймати рефлексію як таку, бо на поверхневий погляд вона вповільнює нашу гонитву за продуктивністю. Хоча все як раз навпаки: рефлексія є особливим місцем між теорією і практикою, де народжуються всі найважливіші гіпотези.

Рефлексія і дії

Одне із багатьох завдань лідера — створити середовище, що сприяє навчанню, де співробітники можуть вільно освоювати нові способи мислення та експериментувати з незвичними моделями дій. Ось тут і потрібна рефлексія. Обмірковування повинно передувати крокам, що вчиняються. Спонтанне швидке реагування — найгірше, що лише можна допустити, бо майже ніколи це не дає конструктивний результат. Адже просте реагування не спирається на знання.

Останні дослідження показали: якщо студентів, що освоюють управлінські дисципліни, навчають рефлексії, вони показують кращі результати в тестах, котрі оцінюють лідерські здібності. Лідерські вміння коріняться в емоційному інтелекті (або здатності зрозуміти почуття — як свої, так і інших людей). Напевно кожний неодноразово переконувався: стикаючись зі складними проблемами, краще приймати рішення не відразу, а через день чи два. Швидкі рішення, здебільшого, нераціональні — вони не враховують ані людський фактор, ані особливості системи, де виникла проблема.

Оскільки рефлексія за своєю сутністю є збором знань, вона зароджується в теперішньому контексті (а не в старих правилах), проходить через низку систем та спільнот та зростає на ґрунті з накоплених знань.

Інші дослідження показують, що виділення часу на рефлексії може покращити якість рішень, підвищити рівень вдоволеності роботою, сприяти більшій згуртованості людей, їхньому фокусуванню та розумінню наслідків своїх дій. І, навпаки, якщо немає місця для рефлексій — на поверхню «вилазять» неприємні моменти, що проявляються в нікчемних рішеннях, незадоволеністю роботою, неузгодженістю дій, відволіканнях та неспроможності усвідомити наслідки вчинених кроків. Все вищесказане можна звести до того, що рефлексія — це знаходження найкращого шляху до досягнення спільного блага.

Ментальна активація

Рефлексія — це особлива мить, коли лідери звертаються думками до минулого. Без рефлексії процес вчинення дій перетворюється на нескінченну петлю розчарувань, мікроменеджменту та викидів «отруйності» в атмосферу структури. Вислуховування, розмірковування та розуміння ширшого контексту функціонування груп та систем допомагає лідерам прийняти зважені рішення стосовно того — чи слід просуватися далі визначеним курсом або, ймовірно, краще обрати альтеративний шлях.

Рефлексія завжди допомагає лідерам відмежувати найважливіше від малозначущого. Вони набувають здатності надихати, стимулювати думку та формувати середовище, де головують справедливість, взаємна підтримка, доброзичливість та продуктивна співпраця.

Чому б не запровадити практику колективних відвідувань пабів чи інших закладів під час обідньої перерви? Адже розмови з колегами — це одна із найцінніших частин робочого дня. Колективні рефлексії в позбавленому стресів середовищі розслаблює людей. Як показало одне дослідження, атмосфера кав’ярні (заряд енергії від інших, музика, заспокоюючі запахи) може сприяти проявам творчого мислення.

Одна мудра людина любила казати, що транзакція, яка відбувається відразу, нічого не вартує. Автодилери прагнуть побачити у вас задоволеного покупця негайно, бо не хочуть, аби ви розмірковували над купівлею. Ви ж можете передумати.

Як сказав сатирик Джеймс Борен (James Boren): «Коли сумніваєшся — бурмочи; якщо в тебе проблема — делегуй; якщо кимось керуєш — думай».

За матеріалами "Taking time for leadership", management-issues.