Що варто знати про блокчейн-технологію

Для багатьох поняття «блокчейн» — це або дещо взагалі незрозуміле, або щось, пов’язане із загадковою валютою біткоїн. Проте, згідно Бернарда Марра (Bernard Marr), одного із найавторитетніших фахівців світу в питаннях застосування даних у бізнесі, «це новітня технологія, що матиме далекосяжні наслідки не лише для сектора фінансових послуг, але й для багатьох інших галузей».

Бернард Марр (Bernard Marr)

Криптографія забезпечує те, що користувачі можуть редагувати лише ті частини ланцюга блоків, якими «володіють». Дані з усього ланцюга синхронно копіюються та передаються на комп’ютери всіх учасників операції.

Засаду функціонування блокчейн можна проілюструвати на прикладі медичної бази даних. Уявимо, що кожний запис у ній — це блок, котрий має дату та точний час, коли його було внесено. Доступ до нього мають тільки лікар та пацієнт, у яких є приватний ключ. Тобто вже зафіксовану інформацію (опис діагнозу, схеми лікування тощо) неможливо змінити «заднім числом».

Концепцію «блокчейн» було вперше представлено 2008-го року людиною, відомою під псевдонімом Сатосі Накамато (Satoshi Nakamoto), а впроваджено 2009-го як елемент цифрової валюти біткоїн. Блокчейн-технологїя дала змогу розв’язати проблему «подвійної витрати». Завдяки цьому без використання жодної централізованої системи авторизації біткоїн стала першою електронною валютою, яка за надійністю зрівнялася з готівкою.

Фактично безпека вбудована в блокчейн-систему: вона забезпечується через розподільний сервер часових відміток та мережу учасників ланцюга. У підсумку ми маємо базу даних з автономним децентралізованим управлінням, яка може стати ідеальним публічним реєстром найрізноманітнішої інформації (медичної, ідентифікаційної, відомостей щодо транзакцій тощо). За великим рахунком ця технологія несе в собі можливість усунути інститут посередників як такий.

Як працює блокчейн?

Іноді блокчейн дуже влучно називають «інтернетом активів». Кожний може розмістити інформацію в інтернеті, а потім надати до неї доступ будь-кому, незалежно в якій точці світу знаходиться людина. Так само і блокчейн дозволяє відправити актив кому завгодно, хто знаходиться будь-де, де лише є доступ до системи. Вам потрібно мати приватний, криптографічно створений ключ, який відкриє доступ тільки до блоків, якими ви «володієте». Передаючи свій ключ комусь ще, ви переводите активи, які зберігались на «вашій» ділянці блокчейн. У разі біткоїн, наприклад, ключі використовуються для отримання доступу до адресу, якому відповідає баланс, виражений у біткоїн-монетах. Таким чином здійснюється реєстрація переказу активів — функція, яку споконвічно виконував банк.

Ніхто не може самостійно внести зміни до блокчейн — будь-які доповнення не верифіковані приватними ключами буде відкинуто. Звісно, теоретично ключі, як і готівку, можна вкрасти. Але небезпеку реально мінімізувати, створивши спеціальну програму. (І вартість цього, напевно, буде нижча, ніж кошт зберігання золотих запасів.) Тобто все це означає, що такі ролі банку, як ідентифікація користувача, з тим аби запобігти шахрайству, та проведення легітимних транзакцій може виконувати блокчейн-система — і до того ж, робити це з більшою швидкістю та точністю.

Що може дати нам блокчейн

Всі ми звикли обмінюватись інформацією через децентралізовану онлайн-платформу. Коли ж справа доходить до переказу грошей, нас змушують користатись із послуг таких централізованих інституцій, якими є банки. Навіть платіжні системи, що з’явилися з поширенням інтернету, здебільшого, вимагають прив’язання до банківського рахунку чи платіжної карти (найочевиднішим прикладом є PayPal).

Виконуючм три важливі функції (а саме, реєструючи транзакції, ідентифікуючи користувачів та формуючи контакти), блокчейн-технологія дає можливість усунути інститут банку. А це може спричинити неабиякі потрясіння, бо сукупна ринкова капіталізація компаній сектору фінансових послуг є вищою, ніж аналогічний показник для всіх інших індустрій, а тому заміна навіть його невеликої частки блокчейн-системою спричинить «підрив» усієї галузі та водночас кардинально підвищить її ефективність.

Функція формування контактів — ось що дозволяє розширити сферу використання блокчейн далеко за межі сектору фінансових послуг. Крім переведення активів, блокчейн-система може служити сховищем будь-якої цифрової інформації, зокрема, програмних кодів. Скажімо, можна запрограмувати, що коли учасники певної операції введуть до системи свої ключі, — це означатиме їхню згоду на укладення контракту. Або програма може зчитувати інформацію із зовнішніх джерел (ціни на акції, метеопрогнози, заголовки новин або будь-що інше, що може обробити комп’ютер) та готувати контракти щоразу, коли виконується заданий набір умов.

І ще такий варіант. «Розумний» датчик може передавати дані щодо енергоспоживання енергосистемі, коли досягається певний показник лічильника, а інша блокчейн-система автоматично переводитиме кошти з вашого рахунка на рахунок енергетичної компанії.

Повернемося до прикладу медичної бази даних. Якщо лікар чи пацієнт матимуть приватний ключ, що даватиме доступ, наприклад, до медичного пристрою, який відстежує рівень цукру в крові, то той зможе в автоматичному режимі фіксувати ці дані пацієнта, а потім комунікувати з приладом, що вводить інсулін, для того аби утримувати рівень цукру в межах норми.

Також блокчейн-систему можна продуктивно використати в контексті управління інтелектуальною власністю: контролюючи скільки разів користувач відкривав якійсь матеріал, пересилав його іншим чи копіював. Серед інших ймовірних напрямів використання блокчейн — система голосування, що виключає можливість фальсифікацій, або система поширення інформації, захищена від втручання цензури. І таких прикладів можна навести безліч. Бо ця технологія має величезний потенціал і можна припустити, що найближчим часом все більше галузей знаходитимуть способи використати її з величезною користю для себе.

За матеріалами "What EVERYONE Should Know About BLOCKCHAIN", LinkedIn.