«Скарби» з даних

Революція великих даних змінює все: трансформуються і природа бізнесу, і економіка в цілому. В чому ж полягає суть цього глибинного зсуву? Це питання розглядається в книзі «Reinventing Capitalism in the Age of Big Data» («Переосмислення капіталізму в епоху великих даних»)¹.

Як стверджують автори книги Віктор Майер-Шенбергер (Viktor Mayer-Schönberger), професор Оксфордського університету (займається питаннями керування інтернетом) та Томас Рамге (Thomas Ramge), публіцист The Economist, зараз ми спостерігаємо за зміною самої основи капіталізму. Дані набувають критичної значущості та стають важливішими, ніж капітал. Пояснюючи цю тезу, автори зазначають, що до цього історичного моменту головним засобом регулювання розподілу ресурсів була ціна (скільки ми заробляємо, скільки витрачаємо, скільки інвестуємо тощо), яка подає інформацію про попит і пропозицію у стислій та доступній формі. Але, попри всі свої переваги, цей інструмент є все ж таки доволі примітивним. Він не може повною мірою передати інформацію про ступень вияву переваг споживачів. Не може й допомогти бізнесам зрозуміти, що, ймовірно, хочуть мати клієнти замість того, що їм пропонується, або навіть — скільки вони готові заплатити за продукти, які купують.

Великі дані мають переломити таку ситуацію. Зараз набагато простіше отримати чіткішу (хоча й недосконалу) картину того, чого ж насправді жадають люди. Стало можливим зрозуміти переваги окремих індивідів та відповідно адаптувати свою пропозицію. У більшості випадків навіть не потрібно нікого ні про що запитувати. Достатньо відстежувати «сліди», які люди залишають у цифровому світі: на що вони «клікають», а на що ні; які сайти обходять стороною, а які відвідують; де проводять більше часу, а де менше.

Зараз бізнесам набагато легше оцінити потенційних постачальників і партнерів, а також глибше зрозуміти свою внутрішню діяльність (достатньо уявити, наскільки простіше стало компаніям відстежувати роботу своїх працівників). А роль посередників втрачає свою колишню значущість. У результаті витрати на провадження бізнесу поза «стінами» компаній різко скорочуються, що означає: позиції великих гравців (сила яких завжди зумовлювалась здатністю зменшити витрати на операційну діяльність) ослаблюються. В трактуванні Майера-Шенбергера та Ремге це означає, що ринки стають важливішими, ніж компанії, і що існування традиційної корпорації поставлено під загрозу.

Можливо, ця теза звучить абсурдно зараз, коли великі компанії є набагато прибутковішими, ніж будь-коли раніше, і коли індустрій, де домінує невелика кількість потужних гравців, стає все більше. Але в книзі висувається припущення стосовно того, що майбутнє належатиме меншим, нішовим фірмам, які вироблятимуть кастомізовані продукти й координуватимуть свою діяльність через ринок. Якщо сотні або тисячі малих компаній продукуватимуть, скажімо, комплектуючі для автомобілів або комп’ютерні чіпи — ви зможете з легкістю їх знайти та укласти угоду з будь-якою з них, просто натиснувши на кнопку. Тоді не буде економічного сенсу покладися на власні ресурси або тільки на одного чи двох основних постачальників. Економія на масштабі матиме менше значення у світі, де масова кастомізація стає реальністю.

Але в умовах, коли великі дані «розчищатимуть» шлях для сходження малих гравців, деякі дуже потужні компанії й надалі можуть скористатися зі своїх переваг. Йдеться про тих, що контролюють доступ до всіх цих даних. Адже що більше даних ви маєте, то розумнішим буде штучний інтелект і, відповідно, досконалішими його алгоритми. І тому з більшою ймовірністю ви надаватимете те, чого насправді шукають споживачі. Отже, такі вже багаті і на дані, і на ресурси компанії, як Google, Amazon та Facebook, надалі багатішатимуть.

Картина майбутнього, яка представляється в «Reinventing Capitalism…», несе в собі одне глибоке протиріччя. З одного боку, Майер-Шенбергер та Ремге стверджують, що «капіталізм даних» дає важелі впливу споживачам, ослаблює силу традиційної корпорації та підносить ринок над компаніями; з іншого — звертають увагу на те, що великі гравці отримують неймовірну владу. Автори це визнають і тому ставлять питання — як використовувати дані для того, щоб вони стали засобом стимулювання конкуренції інновації та підприємництва? А також — чи можна, забезпечуючи більшу прозорість, сприяти ствердженню справжньої підзвітності? Зокрема, в книзі висувається ідея «мандату на обмін даними», який би зобов’язував компанії ділитися своїм «скарбом» з конкурентами. Але, якщо дивитися реалістично, це хоча й може допомогти послабити конкуренту перевагу головних гравців, навряд чи колись стане законодавчою вимогою. І тому, напевно, майбутнє економіки даних виглядатиме точнісінько так, як її сьогодення.

За матеріалами strategy+business.

¹ Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2018-го року», категорія «Інновації», за версією strategy+business.