Шлях до біржового краху

Біржовий колапс, що відбувся 19 жовтня 1987-го року, став для фондового ринку США одним із наймасштабніших потрясінь. У своїй новій книзі «A First-Class Catastrophe: The Road to Black Monday, the Worst Day in Wall Street History» («Катастрофа найвищого розряду: шлях до «чорного понеділка» — найгіршого дня в історії Уолл-стріт»)¹ Діана Хенрікс (Diana Henriques) аналізує першопричини цієї події.

«Наша фінансова система об’єднана в єдину цілісність невидимими нитями довіри — впевненості в тому, що борги погашатимуться, зобов’язання за угодами виконуватимуться, інституції функціонуватимуть, а гроші перебуватимуть у своїй нескінченній круговерті; розірвіть це павутиння довіри і система розсиплеться вщент», — пише Хенрікс. У понеділок 19 жовтня 1987-го система була на межі розпаду. Промисловий індекс Доу-Джонса, базовий показник, за яким оцінюється стан «здоров’я» фондового ринку, зазнав карколомного фіаско, впавши на небачені за всю історію Уолл-стріт 22,6%. У сьогоднішньому вираженні це означає падіння приблизно на 5 600 пунктів.

Страх, який завирував на ринку, став попереджувальним сигналом про небезпеки, які несуть у собі високий коефіцієнт фінансового леверіджу, фрагментованість регуляторної системи та неухильне набирання сили потужними гравцями (як-от пенсійними фондами), котрі в будь-яку мить можуть стати рушієм «ланцюгової реакції» системних збоїв. Крім усього, «чорний понеділок» вказав на «темний бік» таких фінансових інструментів, як ф’ючерсні контракти, котрі, на думку деяких скептиків, «могли викривити шлях, яким рухався капітал із фондових ринків, вливаючись в американську економіку».

Діана Хенрікс, яка є також автором бестселеру «The Wizard of Lies» («Віртуоз брехні») (де розповідається про Бернарда Мейдоффа (Bernard Madoff) — творця найбільшої в історії США фінансової піраміди), представляє в «A First-Class Catastrophe» цілу низку відомих постатей. Серед них — Джон Філан (John Phelan), голова Нью-Йоркської біржі. Приблизно за сім місяців до «чорного понеділка» Філан став героєм публікації в Investment Dealers’ Digest, де обговорювалось, як він «застерігав керівників індустрії цінних паперів стосовно ймовірності несприйнятливого сценарію ("аварії у фінансовій системі"), що могло спричинити падіння ринку на сотні пунктів». «У певний момент ми стикнемося з катастрофою найвищого розряду», — сказав Філан у розмові з виданням. У тій же самій статті Алан Грінберг (Alan Greenberg), тодішній гендиректор Bear Stearns, назвав побоювання Філана «повними божевіллям», сказавши при цьому, що «нема чого лагодити речі, які ще не зламалися».

Як пише Хенрікс, віра в те, «що ринки можуть вилікувати себе самі без жодного втручання держави», пустила міцне коріння у Вашингтоні в 1970-тих і звідти, як «будяки», вже десятиліттями поширюється політичним простором. Навіть 1987-го, коли почали з’являтися перші передвісники біржового колапсу, Гері Сіверс (Gary Seevers), топ-менеджер Goldman Sachs, сказав членам Конгресу, що «учасники ринку — це складні утворення, які взаємодіють одне з одним». Отже, найкраща стратегія — це «не робити нічого».

Крах 1987-го став один із перших уроків, який добре показав — наскільки глибокою може бути прірва між теорією і практикою. Ідея використання ф’ючерсних контрактів як інструменту покриття збитків виглядає дуже привабливою. Концепція страхування портфелю ф’ючерсами означає, що в майбутньому власник має право продати портфель акцій за певну ціну, таким чином «встановлюючи межу для збитків, які можуть виникнути в разі спаду на фондовому ринку». Але що буде коли всі учасники ринку, вловивши сигнали небезпеки, почнуть одночасно продавати акції, спричиняючи біржову паніку? На закритому засіданні Конгресу Філан намагався донести до присутніх те, наскільки важливо усвідомлювати, що «коли кожний захоче вийти з кімнати, зробити це буде неможливо».

Найважливішим висновком, який можна витягнути з краху 1987-го, є те, що коли фінансова система дає збій, гасло «вільні ринки для вільних людей» втрачає актуальність, бо потрібне втручання держави. Напередодні «чорного понеділку» Бевіс Лонгстрет (Bevis Longstreth), на той час член Комісії з цінних паперів та бірж, сказав, виступаючи в Конгресі, що «ринкова дисципліна може забезпечити тверезість поведінки тільки в середовищі, де інституції мають змогу зазнавати провалу». Але, як пише Хенрікс, протягом кількох місяців, що передували колапсу 1987-го, держава, а саме Федеральна резервна система, мусила здійснювати кількаразові втручання, щоб врятувати ситуацію. За словами автора:

Але, попри всю очевидність цього, криза 2008-го стала шоком, ще одним прикладом того, що здатність людства витягати висновки з минулого все ще далека від досконалості.

За матеріалами strategy+business.

¹ Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2018-го року», категорія «Документальна проза», за версією strategy+business.