Сміливість бути лідером

Яким має бути лідер у час, коли темпи змін прискорюються чи не з кожним днем? Відповідь, яку дає Брене Браун (Brené Brown), авторка чотирьох бестселерів за версією The New York Times, вміщується в одне слово — «мужнім».

Брене Браун — дослідниця Х’юстонського університету, де вона займається вивченням впливу таких характеристик, як сміливість, сором, вразливість та емпатія, на різні аспекти людського життя. (Її виступ «The Power of Vulnerability» («Сила вразливості») за кількістю переглядів увійшов у топ-5 на TED.) А останні сім років Браун досліджувала тему «мужність і лідерство», працюючи з керівниками з цілого світу, які стали рушіями позитивних змін. Як же розвивати управлінців, вирощуючи з них лідерів, готових протистояти небезпекам і ризиками, та як сформувати культуру, де цінуються ці якості? У своїй новій книзі «Dare to Lead: Brave Work. Tough Conversations. Whole Hearts» («Сміливість бути лідером: відважна робота, складні розмови, щирі серця») авторка, ґрунтуючись на матеріалі свого дослідження, намагається знайти відповіді на ці запитання.

Для більшості амбітних топ-менеджерів лідерська позиція — це просто чергова сходинка в кар’єрному сходженні. Більше відповідальності, більші бюджети, вища винагорода та просторіший офіс... Проте, цей звичний для управлінського середовища спосіб мислення несе в собі одну серйозну ваду, на яку звертає увагу Браун. Справа в тому, що якщо для вас лідерська роль — це природна кульмінація попередньої роботи, тоді вектор вашого сприйняття скеровується не в той бік. Ви готові прийняти свою нову роль та управлінську культуру такими, як вони є, не ставлячи під сумнів нічого з того, що відбувається навколо.

Але, як стверджує авторка, якщо вам вистачає сміливості бути лідером, тоді вже саме призначення на найвищу позицію має вивільнити приховані резерви мужності. Ви кардинально переосмислите і зміст своєї ролі, і сутність культури, в якій функціонуєте.

В основі книги великий обсяг даних, які авторка збирала протягом багатьох років, а також інтерв’ю з керівниками 150 глобальних компаній, де вони діляться своїми поглядами на те, яким буде лідерство в майбутньому. Крізь цю дуже різну інформацію приходить спільний лейтмотив: лідерам має вистачити сміливості кинути виклик статус-кво та трансформувати культуру організації, яку вони очолили. Якщо ж це не буде зроблено, культурні норми, що сформувалися, закостеніють і будь-які надії на інновації чи зміни ніколи не реалізуються.

Проте, дати чітке визначення, що саме означає мужність для лідера виявилося дуже непростою справою. В розумінні одних респондентів лідерська сміливість є одночасно і особистісною рисою, і навичкою. Інші ж вважають, що це якість, котра або є в характері людини, або її немає. У підсумку Браун зробила висновок про те, що шлях до мужнього лідерства лежить через визнання того, що сміливість і присутність страху не є взаємовиключними.

Узагальнюючи набір якостей, властивих мужнім лідерам, автор виділяє наступні типи характеристик:

• Готовність «йти напролом» плюс скромність. Мужність — це не лише безстрашне вчинення «різких рухів», з тим аби «похитнути» усталений порядок речей, але й скромність, що, серед іншого, означає здатність вислуховувати інших з такою увагою, з якою, як вам би хотілося, щоб оточуючи вислуховували вас (навіть якщо висловлюються речі, несумісні з вашою точкою зору). І ще, мужність — це готовність проходити крізь процес ідентифікування проблем від початку до кінця незалежно від того, які неприємні факти можуть для вас відкритися.

• Життя за цінностями. Якої поведінкової лінії ви дотримуєтесь, виконуючи лідерську роль та які цінності при цьому демонструєте? Це надзвичайно багато говорить про присутність мужності в лідері. Якщо, очоливши трансформацію, ви не нехтуватимете тим, що відчувають люди (а це може бути непевність, побоювання або навіть страх), якщо співпереживатимете їм, якщо виявите терпіння — то результат буде незрівнянно кращим, ніж коли ви покладатиметеся тільки на повноваження, які дає посада.

• Довіра. Щоб люди йшли за вами, вони мають відчувати себе в безпеці, а також знати, що їх бачать, чують та поважають. Але це може бути імітацією. Підлеглі мають повірити у вашу щирість.

• Вміння підійматись після падіння. Перше, чого вчать парашутистів-початківців ще до того, як вони здійснять свій перший стрибок — це правильно приземлятися. У випадку підготовки лідерів все так само. Навіть найвідважніші з них мусять бути готові до долання невдач. Інакше провал може ослабити мужність і лідер змириться з існуючими культурними нормами.

Ґрунтуючись на даних, Брене Браун доводить, що прийняття нового підходу до лідерства є невідворотнім. Бізнес-середовище змінюється надто швидко і керівники не можуть просто визначити курс, а потім не давати «кораблю» відхилитися вбік. Лідери мусять перебудовувати «судно», в той час як воно, набравши повний хід, рухається океаном.

За матеріалами Soundview Book Review.