Емоційний інтелект на практиці
Як змусити емоції працювати собі на користь, а не на шкоду? Цьому питанню присвячена нова книга Джастіна Барізо (Justin Bariso) «EQ Applied: The Real-World Guide to Emotional Intelligence» («Емоційний інтелект: застосування у реальному світі»)*.
За десятиріччя, що минули з моменту виходу 1995-го року книги Деніеля Гоулмана (Daniel Goleman) «Emotional intelligence» («Емоційний інтелект»), ідея про те, що розуміння емоцій та управління ними є критично важливим чинником успіху практично у всіх царинах, зокрема, в бізнесі, набула величезної популярності, породивши лавини книжок, статей та тренінгових програм. У «EQ Applied» Барізо розглядає концепцію EQ у світлі сучасної доби, фокусуючись при цьому не стільки на психології емоцій, а в основному на практичних аспектах їхнього застосування.
Автор звертає увагу на те, що з часу виходу книги Гоулмана змінилося все: світ, ми, наше розуміння емоційного інтелекту.
«Коли концепція тільки з’явилася, вважалося, що вона несе в собі одне лише благо і може стати універсальним засобом розв’язання різноманітних проблем: від цькування в школі до низької залученості працівників. Проте стає очевидним, що, так само як і традиційний інтелект, цей інструмент може використовуватися як в етичних, так і в неетичних цілях».
Зараз, коли інформація поширюється "зі швидкістю світла", відокремити факти від вигадів стає важко, як ніколи. Настала "доба постправди", коли апелювання до наших емоцій має більший вплив, ніж об’єктивні факти. І це відкриває величезні можливості для маніпулювання нашою свідомістю:
«У результаті поширення смартфонів та мобільних пристроїв короткі миті спостережень та роздумів уступили місце безупинному читанню повідомлень, наданню відповідей на них, перегляданню стрічок у соціальних медіа чи просто "розгулюванню" мережею. Ці дії спричинені нудьгою, тривогою чи побоюваннями щось пропустити... У міру того як така залежність руйнує вміння керувати собою, зменшується наша здатність мислити самостійно. Сайти, які ми часто відвідуємо, відіграють ключову роль у формуванні наших емоції. Історії, новини, відео — все це скеровує наш настрій та думки, визначаючи ставлення й переконання, навіть без нашого усвідомлення цього».
Це означає, що емоційний інтелект стає ще більш важливим, ніж будь-коли раніше, а в майбутньому його вага лише зростатиме (зокрема, як засобу протидії маніпулюванню нашими емоціями та думками).
З чого ж складається EQ та як його застосовувати на практиці?
Коефіцієнт емоційного інтелекту включає в себе чотири типи базових умінь:
- самоусвідомлення: здатність розпізнавати та розуміти свої емоції, а також те, як вони на вас впливають;
- управління собою: спроможність контролювати емоційні реакції, спричинені зовнішніми стимулами;
- соціальне усвідомлення: вміння розпізнавати та розуміти емоції інших людей;
- управління стосунками: здатність впливати на інших через свій комунікаційний та поведінковий стиль.
Барізо звертає увагу на те, що всі ці характеристики пов’язані між собою та доповнюють одна одну, а також — що не слід сподіватися, що вам вдасться довести кожну з них до досконалості. Але потрібно взяти за мету: створити стратегію, що дозволить використовувати свої сильні сторони та мінімізувати вплив слабких.
Підґрунтям EQ є емпатія або «ваша здатність розуміти емоції й думки інших людей та співпереживати їм». Деніел Гоулман виділив три типи емпатії:
- когнітивна емпатія: розуміння того, що відчувають люди, а також — ймовірного ходу їхніх думок;
- емоційна емпатія: співпереживання відчуттям іншої людини;
- співстраждальна емпатія: здатність допомогти, докладаючи для цього максимум зусиль.
Як зазначає Барізо, щоб пройти шлях від розуміння суті EQ до його застосовування на практиці, ви маєте просунутися в кожний із вищезгаданих сфер. Когнітивна емпатія допоможе вийти за межі свого сприйняття та настроїти свої думки на хід мислення іншої людини. Вдосконалюючи цю здатність, ви зможете досягти більшої продуктивності спілкування, бо пропускатимете те, що хочете сказати, крізь призму сприйняття співрозмовника.
Емоційна емпатія дозволить піти ще далі, досягаючи точки, в якій ви зможете продемонструвати іншому індивідові, що відчуває те, що переживає він — показати: «Я відчуваю твою біль своїм серцем». Вийшовши на цей рівень емпатії, ви зробите великий крок у бік формування довіри. Бо довіра базується на емоційних зв’язках.
У свою чергу, співстраждальна емпатія є найбільш проактивним елементом емоційного інтелекту. Чиїсь почуття або проблеми торкають вас настільки глибоко, що ви прагнете реально допомогти у спосіб, який корелюється з емоційними зв’язками, що сформувалися на цей момент. Це може бути будь-що: від «дрібниць» (як-от посприяти приятелю у вирішенні якоїсь побутової проблеми) до чогось масштабнішого (наприклад, допомогти колегам з реалізацією проекту, бо вони «задихаються», не витримуючи потоку завдань).
За матеріалами Soundview Book Review.
|
