Навіщо думати як у NASA, якщо ти не там і в космос не збираєшся

Джерело: Mind.ua

Які нові власні планети допоможе відкрити книжка «Думай, як у NASA. Звички, ідеї та стратегії для досягнення неможливого» (Think Like a Rocket Scientist: Simple Strategies You Can Use to Make Giant Leaps in Work and Life).

Ми ніби ракети, які стрімко виходять на орбіту, шукаємо відповіді на безліч життєвих проблем. Шукаємо вчителів, які щось розумне підкажуть і це допоможе їх вирішити. Насправді даремно шукаємо, бо цей учитель у нас уже є. Космос нас вчить, наскільки насправді може бути дрібним і несуттєвим те, що свердлило нам душу і виїдало мізки. І наскільки важливим може виявитись те, на що ми зовсім не зважали.

Бекграунд. Автор книжки Озан Варол (Ozan Varol) — людина непересічна й багатогранна. Астрофізик, фахівець із космічних польотів, він здобув другу юридичну освіту й став університетським викладачем, фахівцем із кримінального, конституційного та компаративного права.

Історія вихованця традиціоналістської школи з Туреччини непроста й сповнена мобілізації зусиль, а також вміння скористатися можливостями.

Він працював у команді з розроблення проєкту Mars Exploration Rovers, яка надіслала два марсоходи до Червоної планети 2003 року. Планував сценарії операцій, допомагав обирати місця висадки й створював програмне забезпечення для фотографування Марса. Тепер він пише, часто подорожує, читає лекції про «космічне» мислення для працівників права, роздрібної торгівлі, фармацевтики, фінансових послуг та інших. У вільний від академічної роботи час Озан веде власний аудіоподкаст Famous Failure («Знамениті провали») та блог із персонального розвитку.

Він також публікується у виданнях The Wall Street Journal, BBC, Time, CNN тощо. Співпрацює з державними й недержавними установами та бізнесом.

У цій книжці автор популярно пояснює 9 стратегій, які використовуються для проєктування ракет та планування, космічних польотів, які кожен може втілювати у власному житті. Здійснювати власні квантові стрибки в кар’єрі, науці, філософії чи особистому житті. Тобто вчить подивитися вгору, якщо раніше ви весь час дивилися вниз.

Сюжет. Висадка 1969 року людини на Місяці була не тріумфом техніки, а тріумфом мислення, переконаний Озан Варол. Тріумфом мислення фахівців із космічних польотів. Бо коли інші бачать перепони на шляху, вони бачать можливості для того, щоб змінити реальність під своє прагнення. Як їм це вдається?

Зазвичай люди віддають перевагу показній стабільності й уникають невизначеності. І даремно, бо вона, ніби темне небо над головою, таїть величезний потенціал.

Люди переважно бояться невідомості, не розуміючи, що в ній може ховатися радість відкриття.

І просунуті бізнеси це вже роблять. Наприклад, компанія Amazon використовує практику з майбутнього на минуле щодо своїх товарів, яких поки що не існує: пишуть про них внутрішні пресрелізи, які містять багато сторінок переліку запитань від нібито покупців. Навіщо? Бо хоч це й нестандартно, але комерційно обґрунтовано: багаторазове видання пресрелізу набагато дешевше за створення самого товару, а отже, дозволяє передбачити недоліки й переваги.

Космічне мислення передбачає нерозсудливість. Це як у Бернарда Шоу:

Але на інших шальках для рівноваги обов’язково має бути критичне мислення. І найголовнішим тут є те, щоб себе не надурити. Бо коли факти привертають нашу увагу, важливо запитати себе: «Чого я не бачу? Який факт має бути наявний, а його нема?» — акцентує увагу автор книжки.

Попри те, що в космосі немає місця для невдач, у житті він радить використовувати їх як можливості. Наприклад, у Кремнієвій долині величезною популярністю користується гасло: «Зазнавай невдачі швидко, часто й навчайся на них». Невдачу тут вважають матеріалом для натхнення, ритуалом переходу, таємним рукостисканням, відомим лише інсайдерам.

Що цікаво з останніх бізнес-трендів: багато успішних компаній зараз винагороджують, а не карають за невдачі своїх співробітників. Може здатися дивним, але це вивільняє ресурс для інших сміливих проєктів. Тобто розумна невдача потрібна для майбутнього успіху.

При цьому «ніщо так не зазнає невдачі, як успіх». Саме успіх спричинив найбільші катастрофи в історії космонавтики.

• «Успіх спонукає нас думати, що ми володіємо дотиком Мідаса: можемо все перетворювати на золото, не докладаючи зусиль».

• «Люди, — стверджує соціальний психолог Деніел Гілберт, — це незавершені витвори, що помилково гадають, ніби вони завершені».

• «Коли ми успішні, ми припиняємо виходити за рамки. Наш комфорт створює нам стелю, а наші кордони стискаються, а не розширюються».

Саме три невдалі запуски ракети Falcon 1 майже знищили компанію SpaceX, проте ці перші невдачі зіграли роль перевірок реального стану справ, які спонукали до протверезіння і, зрештою, до успіху. Чи не кожен із нас може знайти у своєму житті не одну таку історію, яка почалася з невдачі, а завершилася чималим успіхом.

Озан Варол радить періодично скидати себе з п’єдесталу, щоб розвиватися і йти далі. Тобто летіти незвіданими космічними просторами свого життя.

Вам сподобається, якщо: ви налаштовані на нестандартність і вам цікава космічна сфера з величезною кількістю реальних випадків і фактів. А ще ця книжка вміло розмістила в космосі життя й діяльність кожного з нас.

Вам не сподобається, якщо: ви не любите роздивлятися зоряне небо, а більше стежите за тим, що у вас під ногами.

Головна причина прочитати: космонавтика цікава ще й тим, що в людства насправді більше того, що об’єднує, ніж того, що розділяє. Знамените фото землі з космосу — Pale Blue Dot («Бліда блакитна цятка»), зроблене 1977 року з космічного апарату Voyager — демонструє Землю як дрібний піксель, ледве впізнавану «дрібку пилу, що висить у сонячному промені».

«Космонавтика вчить нас розумінню нашої обмеженої ролі в космосі, нагадуючи, що ми мусимо бути лагіднішими й добрішими один із одним. Ми в цьому житті лише на дрібну мить найкоротшої зупинки. Тож хай ця коротка зупинка має сенс!» — пише автор. І хіба тут скажеш краще?