Деструкція навчання
Disrupting Class: How Disruptive Innovation Will Change the Way the World Learns
У своїй відомій книзі "Дилема інноватора" професор Гарвардської бізнес-школи Клейтон Крістенсен (Clayton Christensen) демонструє руйнівний вплив технологій на організації, які не до кінця розуміють траєкторію розвитку інноваційних циклів. У своїй новій книзі "Деструктивний клас: Яким чином руйнівна інновація змінить світове навчання" (Disrupting Class: How Disruptive Innovation Will Change the Way the World Learns) він адаптує свою проривну теорію до викликів сучасної державної освітньої системи. Нова праця Клейтона по праву стала найкращою книгою, яка стосується розвитку людських ресурсів. У ній він розмірковує про модулярність продуктів, навчальні траєкторії та досліджує способи пристосування ринку до інновацій.
Клейтонове розуміння архітектури продукту формує і його думки про навчання. На ранніх стадіях розробки продукту, пояснює він, різні частинки продукту мають різні інтерфеси. Якщо хтось змінює частинку — повинна змінитися і частинка, яка до неї приєднується. Кастомізація коштує надзвичайно дорого, оскільки вона передбачає повний редизайн системи. Але разом із "дорослішанням" технологій, виникають стандартні інтерфейси, які уможливлюють взаємодію між різними частинами у багатьох їх варіантах (interoperability). Компоненти можуть модуляризуватися, а модулярність відкриває можливість кастомізації.
Державна освіта, стверджує Крістенсен, до сих пір знаходиться у зародковому процесі, коли єдиного стандарту "інтерфейсів" ще не створено. Першим кроком повинно стати вдосконалення освітньої системи, після цього — перехід від монолітичної до медулярної аріхтиктури, яка могла б бути адаптована для різних потреб та підтримувати різні навчальні стилі. Окрім цієї модулярності автор говорить про різні типи освіти, яка базується на користувацьких платформах, що пропонують учням створювати, а не лише вибирати контент свого навчання. Такий підхід має на меті вивільнити інноваційні таланти.
І саме до цього підходу сьогодні наближаються корпорації. Якщо державна освіта по суті продовжує залишатися у своєму зародковому стані — тоді навчання всередині великих компаній має куди більший потенціал. Корпорації турбуються про щоденну роботу своїх працівників, а отже дають їм змогу кастомізувати навчання під свої потреби і самі докладають усіх зусиль, щоб підлеглі засвоювали саме ті знання, які знадобляться їм у роботі.
Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.
|
