Падіння могутніх
How the Mighty Fall
Один із секретів людей, які розповідають про натхненне управління, полягає в тому, щоб не зациклюватися на негативі. Не дивно, що Джим Колінз (Jim Collins) використовує цю практику у своїй новій книзі про падіння корпорацій "Як падають могутні" (How the Mighty Fall).
Як він сам пише: "Коли я надіслав перший чорновий варіант цієї книги критикам, багато хто дав коментар, що вона виглядає досить похмурою, а у деяких моментах — навіть депресивною". Але на щастя автор зумів прийти до надзвичайно потужного і натхненного висновку: "Ваш успіх або провал залежить більшою мірою від вас самих, ніж від того, що роблять із вами інші".
У своїй новій книзі Колінз аналізує 11 із 60-ти "великих компаній", про які він загадував у двох своїх попередніх книгах "Побудовані навіки" (Built to Last) і "Від хорошого до великого" (Good to Great), і які за цей час опустилися до посереднього (або навіть гірше) функціонування. Порівнюючи кожну з цих компаній із подібними до них, він аналізує, які аспекти були здійснені правильно, а які — ні.
Найбільша проблема компаній часто полягає в тому, що вони починають повністю приписувати свій успіх своїй особистості, намагаючись перетворити його на власний атрибут. Вони перетворюють свою специфічну практику на догму і створюють суттєвий супротив будь-яким змінам, фактично прирікаючи себе на провал у часи кризи, коли змінюються самі умови праці.
Коли компанії починають відчувати, що проблеми, пов'язані з падінням ринку, виявилися серйознішими, ніж очікувалося, вони нарешті беруться за пошук рятівних рішень. Але замість того, щоб повернутися до власних фундаментальних принципів, які колись і зробили їх великими, такі компанії роблять ставку на нові рішення, фактично, граючи у лотерею. Вони можуть поставити на новий продукт, найняти нового "зіркового лідера" чи суттєво скоротити персонал. Проте, чи допоможуть ці зміни врятувати компанію?
Книгу Джима буде цікаво читати тим, хто хоче знати, які підводні камені можуть підстерігати успішну компанію і яким чином можна їх уникнути.
Ярослав Федорак, за матеріалами Economist.com.
|