В гонитві з зірками: Міф про талант та мобільність результатів
Chasing Stars: The Myth of Talent and the Portability of Performance
Борис Гройсберг (Boris Groysberg), професор Гарвардської бізнес-школи, пропонує цікавий підхід до талановитості, стверджуючи, що з точки зору економіки знань талант має значення тільки у організаційному контексті. Його твердження постає з класичної теорії людьского капіталу, яка стверджує, що найвища результативність досягається при збігові кількох ключових факторів і тільки у випадку, якщо талановитий індивід оптимально використовує організаційні ресурси.
У одній зі своїх останніх книг "В гонитві за зірками: Міф про талант та мобільність результатів" (Chasing Stars: The Myth of Talent and the Portability of Performance) Борис Гройсберг розмірковує про питання талановитості та можливості перенесення результатів у інші контексти.
Автор звертає увагу, що люди, яких прийнято вважати талановитими, часто переоцінюють свій власний внесок та недооцінюють роль організації, як платформи, що дала їм змогу досягнути настільки високих результатів.
Більшість "зіркових працівників" віддають перевагу сприйняттю себе як "вільних агентів", а не найманих працівників. На думку Гройсберга, ця тенденція може бути небезпечною, оскільки вона вкорінює міф, що навички талановитих людей надзвичайно мобільні і мало залежать від середовища, в якому вони працюють. Практика ж та численні дослідження показують, що результативність "зірок" різко падає, коли вони покидають компанії, в яких їм вдалося досягнути своєї "зірковості".
Автор також відзначає, що така залежність таланту від контексту робить знання більш "непевним ресурсом", ніж прийнято вважати, та більш залежним від майстерного лідерства та правильно побудованої системи бізнесу.
Цікаво те, що дані, зібрані Гройсбергом, показують, що таланти жінок виявляються більш мобільними, ніж таланти чоловіків. І у багатьох випадках жіноча результативність дійсно зростає при переході в інший контекст. Автор пояснює цей дивний факт кількома факторами: по-перше, жінки більш схильні до створення певних зовнішніх стосунків, оскільки внутрішні стосунки в компанії часто обмежені рамками культури; по-друге, робочі упередження до жінок заставляють тих більш скептично ставитися до ідеї, що індивідуальний геній здатен подолати культурні бар'єри; і насамкінець — при виборі нової роботи жінки частіше зважають на такі фактори, як культура, тоді як чоловіки здебільшого зважають тільки на розмір зарплати та бонусів.
Насамкінець, Гройсберг демонструє, що культ індивідуальності, який так довго вирощувався Заходом — привів нас до повної відсутності розуміння того, яким чином талант перетворюється в результативність. На щастя, зростання впливу Азії з її культурою, яка базується на спільнотах, почне змінювати цю ситуацію.
Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.
|
