В мережі: Як Google мислить, працює та формує наші життя

Маючи необмежений доступ до Гуглплексу — центрального офісу компанії Google — Леві демонструє, що засновники Сергій Брін (Sergey Brin) та Ларі Пейдж (Larry Page) сьогодні страждають від пост-вундеркіндівського синдрому. "Ця парочка, — пише Леві, — ніяк не може відійди від одностороннього погляду на компанію, не може повторити успіх «комбінації пошуку та реклами»".

Сьогодні Google, на думку автора, переживає своєрідну кризу середнього віку. Всього через сім років після виходу на IPO компанія перетворилася на масивного і прибуткового монстра, основна мета якого — продавати рекламу. Найкращі винаходи тепер відбуваються за межами Гуглплексу і часто шляхом угод злиттів та поглинань. YouTube та Android — яскравий цьому приклад.

Та що там говорити — навіть найбільш прибуткова рекламна мережа Google AdWords — насправді не її винахід. Леві розповідає історію Біла Гроса (Bill Gross), новатора, який створив програму GoTo, де рекламодавці конкурують за місце у пошуковій видачі. "Для того щоб клієнт міг побачити вашу рекламу за певним ключовим запитом, вам потрібно поставити вищу ставку, ніж конкуренти", — пояснює Леві. Звучить знайомо? На жаль, Грос не запатентував свою технологію.

У Google навіть могла з'явитися власна соціальна мережа, яка була б потужнішою, ніж Facebook. Коли ще Марк Цукерберг навчався у Гарварді, а про Facebook ніхто не чув, Google запустила свою власну соціальну мережу, над якою працював Оркут Баюкоктен (Orkut Buyukkookten). Отримавши назву за іменем розробника, ця соціальна мережа спонукала користувачів створювати свої власні профілі та групи за інтересами. Оркут набирав популярності так швидко, що потужностей комп'ютерів постійно не вистачало. Втім, Google дозволив Orkut загинути "без свіжого повітря". "Сама по собі ідея спілкування у соціальній мережі — де одна рекомендація однієї людини має більшу цінність, ніж вся людська мудрість, вкладена в алгоритми пошуку Google, не давала спокою засновникам компанії. Пейдж та Брін створили Google зі сподіванням, що алгоритм запропонує лише одну відповідь". Тому попри неймовірний успіх Orkut у Бразилії та Індії, який ніхто не міг пояснити, Google втратив інтерес до подальшого розвитку цієї системи.

Недооцінка перспектив Orkut насправді виявилася частиною більш глибокого світогляду. З часом компанія все менше орієнтувалася на прості інтереси людей. Наприклад, коли у 2008-му році вона запустила свій Android phone, компанія навіть не задумалася, що варто б потурбуватися про підтримку користувачів. У Google панувало сильне переконання, що якщо продукт кращий за конкурентів — люди користуватимуться ним, не дивлячись ні на що.

Поява Facebook та Twitter, в яких люди, а не алгоритми, контролюють потік інформації, стала переламним моментом. Google відповів спробою соціалізувати часточки Інтернету, в яких він вже домінує. Саме це лежало в основі кноки "+1", яка мала б стати конкурентом "Facebook like button".

"Сьогодні Google вже не працює над проривними інноваційними ідеями, які змінять світ. Натомість, він боїться поразки і намагається копіювати найкращі практики конкурентів", — підсумовує Леві.

Ярослав Федорак, за матеріалами Business Week.