Автоматизуй це
Automate This
Людство продовжує винаходити машини, які знижують задоволення від життя. Наприклад, колишні автомобілі були більш небезпечними і складними для керування, але їздити на них було набагато цікавіше і сам по собі процес приносив чимало задоволення.
Крістофер Стейнер (Christopher Steiner) вважає, що з часом ситуація буде тільки погіршуватися, а автоматизація, яка пробирається у всі сфери людського життя, продовжить знижувати задоволення від будь-якої активності. Про це Крістофер розповідає у своїй книзі "Автоматизуй це: Як Алгоритми будуть керувати нашим світом" (Automate This: How Algorithms Came to Rule Our World).
Автор наводить приклад торгівлі на Wall Street: сьогодні близько 60% операцій з купівлі та продажу відбуваються завдяки комп'ютерним алгоритмам, практично без втручання або з мінімальним втручанням людини. Стейнер прогнозує, що вже найближчим часом такі алгоритми зможуть потрапити і в інші сфери людської діяльності, довівши свою беззаперечну ефективність порівняно з роботою людського мозку.
Алгоритми існували з прадавніх часів. Ще у дев'ятому столітті перський математик Абу Абдула Мухамед використав цей термін у своїх працях. Але тільки наприкінці XX-го століття ми побачили вибуховий розвиток алгоритмів і самої концепції автоматизації. Причиною такого зростання популярності став розвиток дешевих комп'ютерних потужностей, який дав змогу людям накопичувати та аналізувати дані в небачених раніше масштабах.
Якщо в книзі Крістофера Стейнера є головний герой — то це угорський програміст Томас Пітерфай (Thomas Peterffy), який переїхав до США, коли йому було 20 років і став одним із найбагатших мешканців країни. Він перший застосував комп'ютерні потужності та алгоритми для того, щоб успішно торгувати на біржі. Він розробив програму, яка зважувала велетенську кількість факторів та ризиків і відповідно до результату купувала або продавала акції різних компаній. Сьогодні на біржі між собою змагаються десятки таких алгоритмів, а виграють ті, які здатні здійснити набір операцій на кілька наносекунд швидше, ніж інші.
Економіка пережила крах у 2008-му році і частково причиною цієї кризи стали торгівельні алгоритми, які не були достатньо продумані та збалансовані. Рецесія залишила багатьох із цих розумних людей без роботи і змусила їх переосмислити свої підходи до створення алгоритмів. Фанати алгоритмів пішли, скажімо, до компанії Zynga, щоб створювати алгоритми, які спонукатимуть людей більше часу проводити в онлайн-іграх.
Втім, зиск від використання алгоритмів отримує не лише технологічна сфера. Стейнер розповідає про людей, які розробили алгоритми, що здатні прогнозувати, чи перетвориться щойно відзнятий художній фільм на блокбастер і який прибуток він зможе принести. Існують алгоритми для відбору музичних хітів і навіть такі, які здатні самостійно створити музичну симфонію. Комп'ютерам також вдається успішно ідентифікувати небезпечні ракові клітини, при чому робити це набагато ефективніше, ніж люди, які заробляють по $300 000. Інші машини можуть перевіряти юридичні документи, що коштує набагато менше, ніж наймати для цієї роботи людей. Навіть якщо це дешева робоча сила з Індії.
"Розумні люди припускають, що ця технологічна революція все ж їх не торкнеться, — розповідає Стейнер. — Вони обґрунтовують це тим, що алгоритми не здатні на інновації та не можуть створити нічого нового. Втім, стежачи за їхнім розвитком, сьогодні ми бачимо, що це досить небезпечне припущення".
Ярослав Федорак, за матеріалами Businessweek.
|