BlackBerry: між тріумфом і падінням
Хоча історія канадської компанії BlackBerry (раніше відомої як Research in Motion (RIM)) ще не вийшла за рамки своєї кульмінації, подальший розвиток сюжету спрогнозувати неважко. Ринок вже виніс фірмі свій вирок.
Завдяки BlackBerry, мобільна електронна пошта стала обов’язковим атрибутом корпоративного життя, а прив’язаність споживачів до гаджетів компанії межувала з наркозалежністю (не дарма ж їх стали називати «crackberries»: в англійському сленгу «crack» — наркотик на основі кокаїну). «Зіркова година» фірми припала на 2011-й, коли сума її надходжень сягнула майже $20 млрд. Проте зараз єдине, на що може сподіватися BlackBerry — це виживання (сума надходжень за останній звітній період склала лише $658 млн.). «У технологічному секторі дуже часто провал є передумовою майбутнього успіху, в той час як благополуччя може стати початком кінця»,— пишуть Джекі Макніш (Jacquie McNish) та Шон Сілкофф (Sean Silcoff) у книзі «Losing the Signal: The Untold Story behind the Extraordinary Rise and Spectacular Fall of BlackBerry» («Втрачений сигнал: нерозказана історія неймовірного зльоту та вражаючого падіння BlackBerry»)1.
Історія BlackBerry дуже проста: компанія, свого часу блискучий новатор, з появою iPhone втратила гучну славу. Втім, насправді все набагато складніше. Фірму було створено дуетом, який не відрізнявся гармонією. Джим Балсіллі (Jim Balsillie), за походженням наполовину шотландець, наполовину метис (канадський абориген) — виходець із робочого кварталу. Свого часу це був неймовірно «пробивний» продавець, котрий захоплювався твором давньокитайського мислителя Сунь-цзи «Мистецтво війни». Якось Балсіллі, будучи запрошеним на вечерю, «організував» для себе бесіду з CEO великої компанії, безпардонно замінивши картки з іменами гостей. Як пишуть автори, співдиректора BlackBerry переслідувала нав’язлива думка про те, що одного дня його компанія може стати жертвою телекомунікаційних операторів чи конкурентів. Майк Лазарідіс (Mike Lazaridis), який народився в Стамбулі в родині етнічних греків, а в п’ятирічному віці переїхав з батьками в Канаду, був геніальним «технарем». З часом впевненість юнака в тому, що йому вдасться «зрушити гори», переросла в неухильну віру в себе та компанію. Засновники не були друзями — вони не мали нічого спільного поза межами роботи. «У нас це не прийнято, — жодних “тусовок”», — попередив Балсіллі менеджера, котрий намагався сформувати в управлінській команді приятельські зв’язки.
Балсіллі не відрізнявся чесністю при плануванні тактичних ходів, а його ставлення до підлеглих було, без перебільшення, жахливим. Ось як наставляв один із топів свого колегу перед нарадою: «Говоріть коротко та не дивіться йому в очі — неможливо передбачити: він піднесе вас до небес або змішає з лайном». Обидва засновника безжалісно витискали з інженерів всі соки, змушуючи їх робити неможливе; а в системі управління компанією володарювало повне безладдя.
Все це працювало напрочуд добре поки не трапився збій. Автори цитують слова боксера Майка Тайсона, який сказав: «У кожного є план, який діє доти, доки людина не дістане в щелепу». Лазарідіс вважав, що функціональність комунікаційних пристроїв повинна бути мінімальною, бо це дозволяє оптимізувати їхнє мережеве використання та максимізувати термін служби батареї. Але ця стратегія втратила сенс з виходом «нашпигованого» найрізноманітнішими функціями iPhone, який кардинально змінив очікування споживачів. «Стратегічна невизначеність — це смерть компанії», — сказав Балсіллі 2009-го.
Якщо подивитися на цю історію як на версію споконвічної притчі про курку та яйце, то невідомо, що стало першопричиною провалу — управлінська некомпетентність чи технологія, яка втратила привабливість в очах споживачів. RIM не змогла адаптуватися до змін, частково тому, що дивне партнерство Лазарідіс та Балсіллі розпалося через низку, на перший погляд, зовнішніх причин; головною з яких був скандал, що вибухнув, коли з’ясувалося, що працівники отримували премії у вигляді оформлених заднім числом опціонів на акції. «Можна назвати величезну кількість речей, які спромоглася зробити RIM, але це перекреслило все — якою б видатною не була організація, вона нічого не вартує, якщо в ній може статися щось таке», — сказав Лазарідіс авторам книги.
Завершується книга драматичною розповіддю про чергову гонку, яку розпочала компанія, намагаючись створити продукт, спроможний конкурувати з iPhone. Вкотре інженери сказали своїм босам, що вкластися у визначений графік неможливо. І, найімовірніше, на цей раз BlackBerry не вдасться подолати дистанцію.
За матеріалами strategy+business.
1 Ця книга ввійшла в перелік «Найкращі бізнес-книги 2015-го року» (категорія «Історії компаній») за версією видання strategy+business.
|
