Подолання проблем: як перейти від вгадування до розв’язання
Чому так часто, шукаючи рішення проблеми, ми опиняємось у «глухому куті»? На думку Нета Гріна (Nat Greene), співзасновника та СЕО компанії Stroud International, відповідь є вкрай простою: замість того аби системно працювати над пошуком рішення, більшість людей воліють покладатись на необґрунтовані припущення. «Stop Guessing: The 9 Behaviors of Great Problem Solvers» («Припиніть вгадувати: дев’ять найдієвіших підходів до розв’язання проблем») — так називається нова книга Гріна.
Часто прості проблеми можна вирішити на рівні вгадування. Саме так ми справляємось із тривіальними питаннями, які постають перед нами щодня: робимо те, що, як нам здається, мусить спрацювати; а якщо ефекту немає — пробуємо щось інше. Проте такий підхід мало підходить для розв’язання складних проблем, першопричини яких можуть складатись із десятків змінних. Якщо ж ми, шукаючи рішення, підемо не тим шляхом, то, зрозуміло, проблема залишиться нерозв’язаною.
Прості рішення і просте припущення — це цілком різні речі. Прості рішення легко впровадити. Прості ж припущення (або припущення, які не стосуються сутності питання) реалізовувати складно та дорого. Отже, слід визнати, що «розв’язання кожної проблеми блокується нерозумінням її першопричини на глибинному рівні». У «Stop Guessing» Нет Грін описує дев’ять підходів, які дозволяють продуктивно вирішувати найскладніші проблеми.
1. Припинити вгадувати
Намагаючись вийти зі складної ситуації, чимало людей керуються здогадками, які здаються їм найочевиднішими. Перше, що вам потрібно зробити, приступаючи до вироблення розв’язань, — це відмовитись від зроблених навмання припущень.
2. Відчути проблему
Знайдіть час на те, щоб відволіктись (можливо, підіть на прогулянку). Використайте свою інтуїцію та наявні інструменти (якщо вони є), аби уявити: яким у даній ситуації може бути шлях до провалу. Поставте собі релевантні запитання, які б спонукали вас зібрати інформацію щодо конкретної проблеми та виявити в ній певні закономірності. Намагайтесь не задіювати «фонтан» думок, перебираючи в системі все, що могло спричинити проблему.
3. Визнати свою необізнаність
«Смуга» невідомого — ось що відділяє вас від розв’язання. Варто не просто визнати своє незнання, а зробити з цього поле для пошуку дієвого рішення. Ставте запитання, які, не виключено, здаватимуться оточуючим «дурними», але які допоможуть поставити від сумнів існуючи припущення щодо проблеми.
4. Переконатись у розумінні змісту проблеми
Дуже часто люди працюють над розв’язанням зовсім не тієї проблеми, з якою стикнулись, бо ґрунтуються на зроблених «за замовчуванням» припущеннях. Важливо спочатку сформулювати сутність проблеми та впевнитись, що її визначено як вимірювальну змінну, а також, що вона стосується конкретного збою в системі чи процесі.
5. Заглибитись в основи
Це означає зрозуміти, як працює процес, а також деякі фундаментальні засади, що лежать в основі цього. Концентруючись на моментах, котрі є рушієм виникнення проблеми, ви зможете уникнути спокуси за раз охопити всю систему або процес.
6. Не покладатись на експертів
Завдання експертів — допомогти вам зрозуміти базові засади складної системи. На жаль, багато людей воліють повністю передавати відповідальність за вироблення розв’язання стороннім фахівцям, хоча останні повинні бути в першу чергу вашими помічниками, а не «спасителями».
7. Вірити в прості рішення
Ми схильні вважати: якщо проблема складна, то її рішення також повинно бути складним. А тому нерідко, не довго думаючи, віддаємо перевагу складному варіанту — тобто зупиняємось на півшляху, так і не доходячи до фази з’ясування глибинних причин. Зрозуміло, що такі «розв’язання» виявляються не просто дорогими, але й часто призводять до поглиблення проблем.
8. Приймати рішення на основі фактів
Уникайте будь-яких рішень, що ґрунтуються на думках інших (серед прикладів — покладання на голосування, авторитети, системи ранжування). Бо це може вас спантеличити і ви підете «хибним слідом».
9. Не відходити від суті питання
Часто, вивчаючи проблему, люди намагаються протестувати якомога більшу кількість її ймовірних першопричин. Натомість ті, хто послідовно досягають найкращих результатів, у першу чергу аналізують найочевидніші рушії проблеми, аби переконатись, що ці змінні є контрольованими. Це дозволяє вже на перших етапах усунути деякі припущення стосовно підґрунтя проблеми, не заглиблюючись в їхнє вивчення.
За матеріалами Leadership Now.
|
