Чому складно знайти CEO: 11 причин і українська особливість

Джерело: Baker Tilly

Дослідження компаній з S&P 500 виявило, що вік, стать, досвід та дохід генеральних директорів фірм мають суттєвий вплив на вартість компаній та їхню успішність. Обираючи людину на посаду CEO, власник компанії втрачає чи заробляє гроші, а помилка може стати фатальною.

На початку дев’яностих власник бізнесу ставив стіл, стілець і ось — готовий офіс, сідав на стілець і ось — готовий генеральний директор. Тоді зайняти власну нішу на порожньому ринку було просто.

Але прийшли конкуренти з-за кордону, стали розвиватись українські компанії, і багато бізнесменів зрозуміли, що для бізнесу, який би залишився на плаву, лише ідеї та натхнення недостатньо. Багато компаній пішли з ринку, інші лишилися, але вийти за межі нашої держави було важко — у керівників не було досвіду роботи на конкурентних ринках. Зараз історія повторюється — українські стартапери, натхненні ідеями, започатковують компанії, але знайти гідного генерального директора все одно важко.

1. Робота генерального директора — загрози та виклики, і лише інколи — гроші та слава

CEO — це не лише велика зарплата та бонуси, це постійні загрози та виклики, з якими стикається компанія. Працівників та партнерів не цікавлять фінансові обставини чи проблеми у постачальників, вони вимагають виконання зобов’язань компанії згідно контракту, і вимагають цього у директора. Голова компанії має бути готовим відповісти за помилки і швидко їх виправити. На жаль, не так і багато людей дійсно готові нести відповідальність.

2. Голова компанії має знати про компанію більш ніж будь-який інший працівник

Директор має тримати в голові безліч нюансів, які стосуються його компанії — нові технології, дії регулятора, стан ключових клієнтів та постачальників тощо. Все це змушує постійно аналізувати, як зовнішні обставини впливатимуть на стан компанії, а також —змінювати CEO свою роль, бути трохи юристом, трохи економістом і навіть психологом. А особливе значення для топ-менеджера мають люди, яких він підбирає собі у помічники.

3. Ризик, стрес, серйозні рішення — повсякдення "генерального"

Голова компанії повинен приймати рішення та працювати з ризиками масштабу всієї компанії. Якщо найбільший клієнт вимагає знижку, то що робити — відмовити і втратити клієнта, погодитися і втратити прибуток? Кожен з варіантів може призвести до фінансових проблем, але CEO повинен прийняти це рішення і взяти ризик на себе. І знайти спосіб закрити ці "дірки" у фінансах.

4. ВУЗи не готують голів компаній

Компанії дуже відрізняються одна від одної — вони змінюються, так само, як ринок, на якому вони працюють. Добрий директор фармацевтичної компанії може бути поганим директором мережі супермаркетів — різні покупці, кількість постачальників, якість персоналу тощо. Для посади директора немає універсального рецепту успіху.

5. Гендиректор має бути зосереджений на стратегічному рівні керівництва

Директор має приймати якнайменше рішень. Необхідно побудувати систему, в якій голова компанії не приймає повсякденних рішень, а зосереджується на стратегічному рівні. Суперечлива та неохайна структура компанії може відлякати талановитих керівників більше, ніж низька грошова винагорода.

6. Гарний директор розмовляє з людьми так, щоб вони були раді виконати його рішення

Майже кожна людина в компанії має свою думку про те, як треба було вирішувати ту чи іншу проблему. Керівник має вислухати, зрозуміти персонал та зробити так, як сам вважає за доцільне, можливо, всупереч волі коллективу… Голова компанії повинен донести це так, щоб кожен з працівників виконував його рішення, як власне.

7. Втілюючи ідею, директор має забезпечувати повсякденну роботу компанії

Генеральний директор має бути в захопленні від того, що його компанія робить і планує, і водночас коректно оцінювати стан компанії — не робити зайвих інвестицій, не купувати надлишкового обладнання та не робити непотрібних запасів. Компанія завжди повинна мати досить грошей на рахунку для поточної роботи.

8. Корпоративна культура починається з директора

Директор є відповідальним за корпоративну культуру — саме він запроваджує її серед керівництва та робітників. Якщо директор зневажає підлеглих, то й вони не будуть шанувати один одного, клієнтів та партнерів.

9. Голова компанії постійно продає — продукт, ідею, саму компанію

Гендиректор повинен вміти продавати — продукт компанії, свою захопленість нею, перспективи співробітництва. Якщо CEO не може донести до покупця, партнера чи інвестора, що робить компанія, чому треба обрати її продукт, то він не вартий свого місця.

10. Директор розмовляє з кожним працівником його мовою

Генеральний директор повинен вміти спілкуватися та мотивувати персонал, незалежно від рівня освіти чи посади підлеглого. Якщо нехтувати людиною, то мотивувати її буде дуже важко.

11. Генеральний директор завжди слідкує за технологіями та прогресом

Людина, яка керує компанією, має знати технічні особливості своєї продукції і розуміти, як будуть змінюватися технології. Зараз новий продукт може застаріти, ще сходячи з конвейера, і помилка з новинкою, особливо якщо її розробка багато коштує, може знищити компанію.

Людину, яка одночасно вміє рахувати, ризикувати, слідкує за технологіями, опікується компанією та працівниками, витримує стрес, здатна запровадити здорову корпоративну культуру, знайти дуже важко. А в Україні це зробити ще важче.

Українська економіка не є на 100% ринковою. В класичній ринковій економіці, якщо ти пропонуєш найкращий товар за найкращою ціною, ти перемагаєш. В Україні не завжди так — інколи перемагає той, у кого є зв’язки з чиновниками, інколи той, хто пропонує дешевий фальсифікат, інколи той, хто краще облив брудом конкурентів. Судова система та регулятори часом працюють не на конкуренцію, а на її обмеження. В таких умовах талановитий керівник не потрібен, а потрібен директор-"рєшала" зі зв’язками у певних органах. Це одна з причин, чому українські компанії мають проблеми при виході на зовнішні ринки — там доводиться чесно конкурувати, а ми до цього лише звикаємо.

Ілюстрація: Gajus / Shutterstock.com