Що потрібно врахувати при підготовці персоналу майбутнього

Які навички потрібні для того, аби досягти успіху в добу четвертої промислової революції?

До 2030-го року 1,8 млрд молодих людей по всьому світі не матимуть навичок, які дозволять їм претендувати на роботу. Такий прогноз містить звіт Deloitte Global та Global Business Coalition for Education «Preparing tomorrow’s workforce for the Fourth Industrial Revolution» («Підготовка персоналу завтрашнього дня до четвертої промислової революції»).

За словами глобального голови Deloitte Global Девіда Крікшенка (David Cruickshank):

Чотири типи вмінь

Згідно вищезгаданого звіту, готовість індивідів до роботи в організації визначатиметься наявністю наступних характеристик та навичок:

• базові характеристики: вміння правильно розпоряджатися своїм часом, здатність «подавати себе», готовність виконувати вимоги внутрішнього регламенту;

• «м’які» навички: у міру поширення автоматизації, коли традиційно «людську» працю виконуватимуть машини, дедалі більш значущими ставатимуть якості, яких не можуть мати ро́боти. Це креативність, навички розв’язання складних проблем, емоційний інтелект та критичне мислення;

• технічні вміння: нові робочі місця, здебільшого, створюватимуться в технологічному просторі. Зараз багатьом компаніям дуже складно заповнювати вакансії. Причина: на ринку праці бракує професійних умінь, необхідних для роботи в конкретних галузях. Це означає, що молодь потребує більш спеціалізованої підготовки, зорієнтованої на потреби конкретних секторів та підприємств;

• підприємницькі якості: із поширенням так званої гіг-економіки (інші визначення — «економіка вільних заробітків» чи «економіка короткострокових контрактів») дедалі більшої значущості набуватимуть якості, потрібні для заснування нових підприємств. У першу чергу це — інноваційність, творчий потенціал та ініціативність.

Також, як наголошується у звіті, суспільство має подолати проблему малодоступності зайнятості для деяких категорій молоді. Так, у багатьох країнах найвищий рівень безробіття спостерігається серед молодих жінок та дівчат.

Щоб забезпечити роботою 1,8 млрд молодих людей, недостатньо одних лише фінансових інвестицій. Потрібні системні зусилля різних стейкхолдерів. У звіті даються наступні рекомендації стосовно цього.

По-перше, бізнеси мають працювати в ширшій екосистемі, сприяючи гармонізації цілей та підходів різних зацікавлених сторін. Серед іншого, це координація використання можливостей щодо створення робочих місць, виявлення пробілів у підготовці молоді, пошук варіантів для здійснення спільних інвестицій, обмін інформацією стосовно майбутніх потреб у знаннях та навичках.

По-друге, компанії мусять впливати на формування відповідної державної політики; допомагати урядам розробляти регуляторні положення, які сприятимуть створенню сприятливих умов для працевлаштування молоді та забезпечення її професійної підготовки на належному рівні. Діалог, роз’яснювання актуального стану речей, співпраця та впливання на урядові рішення — все це є основними рушіями досягнення бажаних результатів.

По-третє, потрібні добре продумані стратегії підготовки та розвитку кадрів. Постійне аналізування та коригування таких стратегій є одним із найважливіших складників майбутнього успіху. Не менш важливо запозичати в інших методи роботи, які підтвердили свою дієвість, й адаптувати їх до особливостей своєї організації, а також культивувати інклюзивність оргкультури та інноваційність мислення.

І, нарешті, необхідні системні інвестиції в навчання та розвиток персоналу. Цей напрям більше не може бути просто одним із пунктів у порядку денному керівників. Компанії мають стратегічно підходити до оцінювання та реалізації навчальних ініціатив. Лише тоді в них з’явиться шанс забезпечити себе високопрофесійними кадрами.

За матеріалами "Equipping the Workforce of the Future", Chief Learning Officer.