Генеральні директори дивляться на свої компанії через рожеві окуляри?

Для того, щоб виживати і при цьому залишатися конкурентноспроможними, компаніям слід постійно репозиціонувати себе на ринку. Зміни — живильна субстанція будь-якого бізнесу, кров, яка тече по судинах компанії. Проте, у деяких організаціях зміни протікають вільно і без затримок, а у деяких — вони натикаються на "тромби", зустрічаються з перешкодами.

З чого почати, коли ви прагнете покращити діяльність своєї організації? Можливо, відмінним першочерговим кроком буде спроба зрозуміти, чим дихають керівники та менеджери середньої ланки.

Дослідження, результати якого наведені нижче, було проведено компанією Insight Management Group спільно з Bergeron Associates і базувалося на опитуванні точки зору топ-менеджменту та менеджменту середньої ланки на діяльність та ефективність компанії. Таким чином у дослідження були включені: оцінка візії та цілей компанії, оцінка ефективності, оцінка ролей, відповідальності та звітності, оцінка відповідності робочої сили стратегічним завданням компанії і т. п.

Із дослідження стає очевидним, що генеральні директори зазвичай мають більш оптимістичний погляд на процеси, які протікають всередині компанії, ніж інші топ-менеджери. Чия ж точка зору є ближчою до реальності? Чи правда те, що генеральні директори дивляться на показники компанії через "рожеві окуляри"?

Фактори, критичні для досягнення стратегічних цілей

У загальному генеральні директори вбачають такі самі фактори для досягнення стратегічних цілей, як і інші топ-менеджери. Проте, критичність цих факторів майже у всіх випадках є набагато більшою для генеральних директорів, ніж для інших співробітників (таблиця 1).

Можливості організації

Переважна більшість генеральних директорів задоволена можливостями свої компанії більше, ніж інші топ-менеджери. Знову ж таки — це очевидно із таблиці, яка наведена нижче.

Найбільша прірва між поглядами керівників та інших топ-менеджерів виявлена у категорії здатності компанії ставити перед собою нові завдання та випробування. Генеральні директори задоволені цією сферою діяльності їхньої компанії лише на 23%, у той час як інші топ-менеджери задоволені нею на 49%.

У всіх інших випадках, які наведено нижче, генеральні директори виявляються більш задоволеними, ніж їхні колеги (таблиця 2).

Досягнення стратегічних цілей

Генеральні директори більш оптимістично ставляться до досягнення стратегічних цілей у трьох із п'яти категоріях. Вони переважно задоволені досягненням цілей у сферах роботи зі споживачами, людського капіталу та фінансовій сфері. При цьому найвищий рівень їхньої задоволеності спостерігається у роботі зі споживачами (81%), у той час як фінансова сфера була найкраще оцінена іншими топ-менеджерами (71%) (таблиця 3).

Комунікації

Генеральні директори виказують набагато більший оптимізм щодо ефективності корпоративної діяльності в сфері комунікацій. Можливо, такі результати були отримані внаслідок безпосередньої участі керівників у процесі комунікації (таблиця 4).

Втрачені сподівання

Слабке втілення та боротьба пріоритетів були визначені першочерговими факторами незадоволеності з точки зору як генеральних директорів, так і інших топ-менеджерів. Єдина значна різниця, яка вискакує із в цілому подібного ряду ставлення директорів та топ-менеджерів до втрачених сподівань — це нереальність поставлених перед собою цілей. Якщо генеральні директори лише на 26% вважають, що причиною провалу організації були нереальні цілі, які стояли перед компанією, то аж 44% топ-менеджерів вважає так само (таблиця 5).

Інвестиції в робочу силу

Генеральні директори задоволені станом інвестицій у робочу силу. На першому місці за рівнем задоволення знаходиться найм талановитого персоналу та планування кар'єри. Проте, рівень задоволеності генеральних директорів набагато перевищує задоволеність інших топ-менеджерів (таблиця 7).

Провальні ініціативи працівників

У загальному, боротьба пріоритетів, неадекватні ресурси, нестача навичок та слабка інтегрованість працівників у операційні процеси заважають успішним ініціативам працівників. З цим погоджуються як генеральні директори, так і інші топ-менеджери. Щоправда, рівень задоволеності різний (таблиця 8).

Зі всіх даних, які були наведені вище, можна зробити висновок, що генеральні директори дійсно мають більш оптимістичне світосприйняття, ніж їхні колеги. Вони більш задоволені тими процесами, що відбуваються у компанії, ніж інші топ-менеджери. Причин цьому може бути багато. Генеральні директори просто повинні бути оптимістами. А можливо, вони просто не мають доступу до дрібних деталей або ж часу на їх вдумливий аналіз. А може — вони попросту більш спрямовані на зовнішні процеси в організації і тому "сліпі" до того, що відбувається всередині. В кожному з цих пояснень є частка здорового глузду і всі вони мають право на існування. Проте, вочевидь, вони все таки не дивляться на світ через "рожеві окуляри" — просто їхня точка зору є відмінною.

Оскільки керівники є візіонерами своїх компаній і повинні мислити стратегічно, для них неприпустимо тонути у масі необроблених даних та непроаналізованих чисел. Інакше вони можуть просто втратити з поля зору загальну картину.

Проте, створюючи візію та намагаючись рухати свою організацію вперед, вони все ще залучені в операційні процеси і через те повинні мати чіткі критичні дані про те, що відбувається всередині компанії. Але оскільки ці дані можуть бути отримані лише через підлеглих, вони часто втрачають необхідний відтінок критичності. Адже співробітники зазвичай намагаються прикрасити те, що відбувається всередині, надати йому "рожевого" відтінку.

Порада, яку можуть взяти на озброєння генеральні директори — встановити критичну оцінку процесів та оцінку ефективності, а також ввести метрики, які допоможуть "вимити рожевий відтінок".

За матеріалами "Are CEOs Looking at Their Organizations Through Rose Colored Glasses?", The CEO Refresher.
Скорочений переклад з англійської: Ярослав Федорак.