У компаній з’являється голос. Найголовніші тренди КСО у 2021 році

Автор: Марина Саприкіна
Джерело: Delo.ua

2020 став роком, в якому знову почала зростати бідність та посилилась нерівність між людьми, в тому числі расова та гендерна. Зупинились темпи зростання урбанізації та туризму, що вплинуло на сталий розвиток.

У нещодавньому дослідженні GlobeScan 54% експертів з освітнього сектору та неурядових організацій вважають, що COVID-19 сповільнив прогрес із досягнення Цілей сталого розвитку-2030 — глобального порядку денного з 17 основними пріоритетами розвитку.

Водночас 2020-й став роком свята науки, коли рівень довіри до наукових відкриттів почав знову зростати через рекордні темпи розробки вакцини, але, з іншого боку, посилились психічні проблеми через дистанційну роботу. Продовження настало у 2021 році, який розпочався з локдаунів та третьої хвилі пандемії.

Враховуючи реальну ситуацію, цікавим є розібратися, як сьогоднішні умови вплинуть на стан та розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у бізнес-середовищі. Чи зменшуватимуться обсяги інвестицій? Чи закриються або скоротяться соціальні проєкти? І чи вплине це на системність КСВ, як застерігають експерти?

На щастя, ми можемо спостерігати, що витрати на КСВ серед компаній збільшуються, саме тому хочемо показати тренди, щоб зрозуміти, на що йдуть кошти і як змінюється позиція компаній.

Активізм брендів

Аналізуючи 2021 рік через призму 2020-го, можна побачити один важливий тренд: у компаній з’являється голос. Вони демонструють свою соціальну позицію відкрито, іноді не погоджуючись із позицією влади. Це явище отримало назву активізм брендів або новий глобалізм. Наприклад, компанія Patagonia дуже часто не погоджувалась з діями Трампа, про що повідомляла відкрито на своєму сайті та у соцмережах. Велика кількість брендів була шокована діями поліції стосовно Джорджа Флойда, і вони присвятили цьому свої комунікації. Демонстрація соціальної позиції бренду через сприяння, протести або фокус на соціальних, екологічних та економічних кроках з метою покращення суспільства (що і становить поняття активізму брендів) вплинуло на те, що вперше бізнесу стали довіряти більше, ніж громадським організаціям. Це довело щорічне дослідження Edelman. Навіть Амазон, якого критикують за жорсткі умови праці, на днях підтримав дії Байдена і збільшення податків на 7%.

В Україні є безліч моментів, де дуже хочеться почути голос бізнесу, починаючи з вакцинації до політики підтримки малого бізнесу під час локдаунів. Звичайно, активізм брендів дуже сильно перегукується з активізмом керівника/ці, від якого/ї люди очікують більшої участі у суспільному житті країни. Минулого року під час розрахунку Індексу прозорості компаній, який готував Центр "Розвиток КСВ" і Професійна Асоціація корпоративного управління, вперше було враховано соціальну позицію топів через особисті сторінки керівників/ць в LinkedIn.

Посилення сталого розвитку

Загальною тенденцією (і тут не можу погодитися з експертами GlobeScan) можна назвати тренд посилення сталого розвитку і фокусу на ньому. Європейська Комісія продемонструвала це через прийняття Зеленого курсу наприкінці 2019-го переглядом Директиви із розкриття нефінансових показників у 2020-му та фокусуванню уваги на обов’язковому due diligence (дью ділідженс) компаній щодо питань довкілля та прав людини у мережах постачання. Одна за одною компанії у непростому 2020 році почали оголошувати свої зобов’язання щодо кліматичної нейтральності до 2040 року, на 10 років раніше Паризької декларації. В цілому Climate Pledge (Кліматичні зобов’язання) вже підписали 53 компанії з 18 секторів та 12 країн. Серед цих компаній — ACCIONA, IBM, Iceland Foods, Interface, Orsted та інші.

Ці компанії мають моніторити та звітувати викиди парникових газів на регулярній основі, реалізовувати стратегії декарбонізації через реальні інновації та зміни в бізнесі, в тому числі покращення ефективності, перехід на джерела поновлюваної енергії, зменшення використання матеріалів, перехід до циркулярної економіки та інші заходи. І головне — всі ці зміни мають бути засновані на науково обґрунтованому підході (Science Based Target Initiatives). У 2021 році буде представлений узгоджений стандарт застосування науково обґрунтованого підходу. Ще більше компаній та міст в рамках Паризької Декларації заявили про свої плани щодо кліматичної нейтральності до 2050 року — 823 міста і 1541 компанія.

Деякі компанії пішли далі — вони хочуть стати позитивно кліматичними до 2040 року. Наприклад, Henkel через свою нову стратегію з питань клімату та поставлених цілей. Щобільше, компанія не тільки змінюється сама, а й змінює всю екосистему, в якій вона працює — це життя клієнтів та постачальників, яким через маркетингові заходи надаються поради щодо зменшення впливу на зміни клімату. Про своїх клієнтів думає і Starbucks — компанія розробила список рекомендацій щодо зменшення впливу на довкілля.

Захист біорізноманіття

Ще один тренд — національні та корпоративні стратегії захисту біорізноманіття будуть у центрі відновлення від наслідків Covid-19. Посилились заклики до компаній мати "свій голос" у відновленні біорізноманіття. Ми всі знаємо, що біорізноманіття втрачається з великою швидкістю, але не всі у компаніях розуміють, що втрата біорізноманіття впливає на бізнес. Відсутність води примушує виробничі потужності простоювати. Але є й інша сторона — бізнес скорочує можливості для іншого бізнесу (здебільшого МСБ) через свій негативний вплив на біорізноманіття. Втрата лісів в Бразилії або Україні через вирубку або розширення сільськогосподарських земель або місць для будівництв впливає на інші бізнеси, які не виживають. Щорічні втрати від зменшення біорізноманіття — 5 трлн доларів.

Сектори з негативним впливом — харчовий, енергетичний сектори, розвиток інфраструктури та виробництво одягу, які створюють 90% тиску на біорізноманіття. Звичайно, прогресивні бізнеси вже розуміють наслідки втрати земель, окремих видів тварин та рослин. Вони формують коаліції та платформи, щоб протистояти цим наслідкам і оцінити ризики. Наразі виділяють три види ризиків для бізнесу: життєстійкість мереж постачання (особливо для харчової та модної індустрії), регуляторні штрафи та репутація.

Відповідальне споживання та виробництво

Стратегії захисту біорізноманіття також лежать в основі ще одного тренду — відповідального споживання і виробництва, де зменшення відходів і природних ресурсів тільки вітається. А ще краще, коли відходи одного сектору стають сировиною для іншого — це все створює циркулярну економіку, яка набирає обертів. У 2020 році Європейська Комісія прийняла План дій з циркулярної економіки як частину Зеленого курсу. В центрі Плану — створення сталих продуктів, підвищення обізнаності споживачів, зменшення сміття та мотивація певних секторів стати частиною циркулярної економіки: електроніка та IT, батарейки та засоби пересування, упакування, пластик, текстиль, будівництво, харчова промисловість та водні ресурси. В цілому в Плані перераховано 35 заходів, першим з яких стала пропозиція модернізації законодавства щодо батарейок, в тому числі їх переробка на цінну сировину. Якщо ЄС це поставив за мету, то важливо й іншим компаніям поза межами ЄС замислитись над своєю стратегією виробництва і питанням "як перейти до відповідального виробництва". Підраховано, що наявні технології дозволяють знизити кількість пластику в океані на 80%, але при цьому вони не використовуються на практиці. Знову ж таки, щорічно викидається електроніка, в якій присутні цінні метали на загальну суму 10 млрд доларів. А кількість їжі, що втрачається через неправильне зберігання та транспортування, сягає 400 млрд доларів, а з іншого боку, є країни, де проблема голоду є вкрай актуальною. Саме тому компаніям варто замислитись і переглянути свою бізнес-модель, наближаючи її до сталості через відповідальне виробництво і споживання.

Сталі мережі постачання

Ще один тренд 2021 року демонструє нам, що компаніям варто перевіряти на предмет сталості не тільки себе, а й свої мережі постачання. Сьогодні 67% споживачів хочуть дізнатися про походження товару, як вони були вироблені та з яким соціальним та екологічним впливом. Нещодавно компанія EcoVadis опитала 40000 бізнесів і виявила, що 80% компаній в мережах постачань не мають системного механізму due diligence (перевірки від своїх замовників). Також 57% компаній не проводять моніторинг умов праці в мережах постачань, а 44 % — умов охорони здоров’я і безпеки. З іншого боку, компанії в деяких країнах вже підзвітні відповідно до законодавства за свої мережі постачання. Тому компаніям знову ж варто розуміти такі ключові ризики, як життєстійкість мереж постачання (особливо для харчової та модної індустрії), регуляторні штрафи та репутація, і розширити свої межі звітування. Компаніям потрібно розглядати не тільки себе як бізнес-одиницю, а й включати своїх постачальників, перевіряючи в них умови праці, охорони здоров’я та їх вплив на довкілля.

Увага до ESG показників

Всі озвучені тренди впливають на фінанси. Тому протягом 2020-2021 років ми спостерігатимемо посилення уваги інвесторів до ESG (екологічні, соціальні та управлінські) даних. А це означає, що всі перераховані тренди мають точні показники, які оцифровуються і за якими звітуються. Сьогодні ESG-політики в Україні мають Астарта, ДТЕК і МХП. І це тільки початок. Deutche Bank очікує, що до 2035 року 95% всіх інвестиційних рішень включатиме ESG-показники. Тому компаніям варто переглянути свої стратегії сталого розвитку і зрозуміти, які ESG показники в них є, як вони управляються Радою директорів і як за ними звітуються. Цей тренд про залучення найвищого органу управління до розгляду екологічних та соціальних показників, не тільки управлінських. А це ще раз доводить, що сталий розвиток і КСВ все сильніше закріплюються в компаніях. І якщо раніше КСВ була питанням відповідальних департаментів, то тепер вона міцно закріплена на вищому рівні корпоративного управління. Інвестори це цінують. І не тільки інвестори.

Як сказав засновник Patagonia Івон Шуінар (Yvon Chouinard):

2021 рік демонструє, що бізнес має усвідомити свої помилки та свою владу і зробити ще більше заради кращого світу. І це вже не про тренд, а про майбутнє. Яким воно буде, теж великою мірою залежить від бізнесу.

Ілюстрація: mldk.org

Про автора:

Марина Саприкіна, голова правління Центру "Розвиток КСВ".