Автоматизація: руйнування, створення чи трансформація робочих місць?

Джерело: Інтелект-простір kmbs

Пандемія прискорила впровадження новітніх технологій: від безконтактних розрахунків до дронів, що розносять товари, і роботів-офіціантів. Автоматизація зараз трансформує кожен аспект нашого повсякденного життя. Зазвичай заміна людей на машини означає для клієнтів збільшення якості й швидкості та зниження вартості обслуговування. Але як бути тим, чиї робочі місця зникли через автоматизацію? Чи можуть вони також отримати користь від прогресу?

Міняємо старе на нове

Вплив технологій на ринок праці часто розглядають крізь призму створення чи знищення робочих місць. Якщо технологія замінює людей, то робочі місця втрачаються. Якщо ж технологія створює додаткову роботу, то виникають і нові посади. З такої точки зору найважливіше запитання: чи технології формують більше робочих місць, ніж знищують, чи навпаки? За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2025 року технології створять щонайменше на 12 мільйонів робочих місць більше, ніж зруйнують. Отже, у довгостроковій перспективі автоматизація може стати позитивним явищем для суспільства загалом.

Наприклад, стартап Waymo розробляє таксі без водія. Останніми роками білі мікроавтобуси цієї компанії стали звичними для деяких американських передмість. Втім, такі ініціативи викликають побоювання щодо втрати таксистами робочих місць. Waymo, реагуючи це занепокоєння, створює нові позиції: механіків, операторів служби підтримки, розробників програмного забезпечення.

Прогрес і зарплати

Ще одне важливе запитання: як автоматизація впливає на зарплати? Технічний прогрес дозволяє людям заробляти більше або змушує їх задовольнятися меншим?

Класична економічна теорія стверджує, що зарплата визначається попитом і пропозицією. Якщо робота вимагає спеціальних умінь, заробітна плата зростає, оскільки менше людей може задовольнити попит на ці навички. Також зарплата зростає, коли працівників (незалежно від їхньої кваліфікації) не вистачає. Це пояснює, чому пілоти заробляють більше, ніж сантехніки, а хіміки більше, ніж касири. Щоб стати пілотом, потрібно опанувати більше вузькоспеціалізованих навичок, ніж у випадку сантехніків, а хіміків (частково через дорогу освіту) менше, ніж касирів.

Економіст Алан Крюгер (Alan Krueger) у своїх пізніх роботах писав, що автоматизація спроможна спричиняти підвищення зарплат. Він виявив, що працівники, які опановували комп’ютери (тобто йшли в ногу з автоматизацією), починали заробляти на 10-15% більше, ніж їхні колеги, які не вміли користуватися ПК. А економіст Джеймс Бессен (James Bessen) припустив, що за останні два століття заробітна плата зросла в 10 разів завдяки технологічному прогресу.

Поширення роботів здатне підвищити зарплати, але можливе й протилежне. Відомі дослідники Дарон Аджемоглу (Daron Acemoglu) та Паскаль Рестрепо (Pascual Restrepo) нещодавно виявили, що люди, звільнені через автоматизацію, часто змушені конкурувати з іншими працівниками за будь-яку роботу. Наприклад, колишні клерки можуть йти до сфер на зразок ритейлу, куди ще не дісталася автоматизація. Це призводить до зниження зарплат у цих секторах, бо вільних працівників стає більше, ніж робочих місць.

Сфера перевезень є ще одним прикладом, як технології можуть знижувати зарплату. На початку доби комерційних авіаперельотів пілоти отримували мінімальну зарплату у розмірі $2000 на рік (у перерахунку на сьогодні — $30 тис.). Однак пілоти, які хотіли і могли літати вночі, заробляли від $2400 до $2800 на рік, бо нічні польоти вважалися небезпечнішими й вимагали спеціальних навичок.

Із часом технології вдосконалювалися: системи контролю за повітряним трафіком покращувалися, двигуни ставали надійнішими, а покази в кабіні літака точнішими. Відповідно, зменшувалися ризики, пов’язані з нічними перельотами. І сьогодні пілоти, які літають вночі, заробляють не більше, ніж ті, хто літає вдень. Вони також не мають надбавки за політ над небезпечною місцевістю (наприклад, горами), як раніше.

Водії таксі в Лондоні колись могли отримувати чимало, бо стати ними було складно: потрібно було добре знати вулиці міста, а на це мало хто був спроможний. Дефіцит породжував збільшення цінності. Проте коли виникли сервіси на зразок Uber, енциклопедичні знання перестали бути перевагою: застосунок робив те саме, зрівнюючи таксистів. Водночас це дозволило великій кількості людей зайти на ринок пасажирських перевезень. З моменту свого відкриття в Лондоні у 2012 році Uber створив робочі місця для понад 40 тис. водіїв. Зрештою, більше людей змогли забезпечувати свої родини, проте заробляють вони менше, ніж у минулому, коли застосунка не існувало.

Обережна автоматизація

Насправді технологія не прибирає потребу в людській праці, а змінює тип необхідної роботи. Автономний не означає без людей. Технологія може (і буде) зазнавати невдачі, й тоді працівники будуть потрібні. Наприклад, у 2018 році робот Flippy, який перевертав гамбургери, у перший же день не зміг упоратися з потоком замовлень, і йому на допомогу прийшли люди-кухарі.

Автоматизація здатна підвищити продуктивність і зменшити кількість помилок. Роботи можуть і повинні виконувати завдання, які є занадто ризикованими або нудними для людей. Однак навряд чи варто очікувати повного переходу на машини, бо у довгостроковій перспективі відмова від працівників не принесе бізнесу гарантованої вигоди.

Чимало експертів вважають, що компаніям варто ретельно обмірковувати рішення про автоматизацію, зважуючи потенційні прибутки та витрати. Почати можна з відповіді на три запитання. По-перше, на що не здатні технології, які їхні межі? По-друге, як ці обмеження впливають на нашу операційну діяльність? Інвестиції в автоматизацію ведуть до збільшення продуктивності лише до певного моменту. Який він для нашого бізнесу й чи прийнятний для нас? І, по-третє, якими є витрати на супровід впроваджених технологій? Як ці витрати позначаться на нашій пропозиції цінності? Відповіді на ці запитання допоможуть зрозуміти, у яких випадках варто замінити людей машинами, а коли цей крок не є доцільним.

За матеріалами "Automation Doesn’t Just Create or Destroy Jobs — It Transforms Them", HBR

Ілюстрація: nice.com