Десять тенденцій посткризового бізнес-середовища

Автор: Анна Глива

Після скрутного року економічної нестабільності важко спрогнозувати майбутнє. Дослідники із McKinsey&Company пропонують своє бачення майбутнього бізнес-середовища. Вони назвали 10 тенденцій, які стануть визначальними для економічного розвитку світу.

1. Виснаження природних ресурсів

Неконтрольований ріст світового населення, нерозумне задоволення людських потреб, індустріалізація та глобальна зміна клімату поступово призводять до виснаження природних ресурсів. Перед світом постала реальна загроза екологічної катастрофи. Усвідомлення такої небезпеки спонукає все більше і більше компаній впроваджувати свої «зелені фішки». Чимало організацій вже зробили ставку на ресурсозберігаючі технології та екологічно дружні продукти. Усвідомивши необхідність бути «зеленими», компанії отримують значні конкурентні переваги на ринку.

2. Глобалізаційні процеси сповільнюються

Процес глобальної економічної інтеграції до світової кризи виглядав досить спокійним та невинним, але з початком кризи він спровокував ряд масштабних проблем. Економічна криза пригальмувала темпи глобалізації, але не зупинила її. Тому можна спрогнозувати три сценарії розвитку глобалізації. Перший передбачає вільний рух товарів, послуг, капіталу та людських ресурсів через кордони; другий — пересування з урахуванням нерівномірного транскордонного регулювання та тарифного режиму; і третій — обмежений рух міжнародної торгівлі (відповідно до політики протекціонізму).

Передбачити сценарій економічного розвитку людства неможливо, тому управлінцям слід провести глибокий аналіз — стрес-тести для їхніх бізнес-моделей по кожному з трьох сценаріїв.

3. Довіра суспільства до бізнесу втрачається

Дослідження Edelman Trust Barometer показало, що відсоток людей, які не довіряють бізнес-структурам, зріс до 62% лише за рік (із грудня 2007-го по грудень 2008-го). Така статистика дає підстави стверджувати, що недовіра до бізнес-структур зростає.

Втрата довіри негативно позначається на роботі будь-якої компанії: підвищуються операційні витрати, знижується цінність бренду, виникають труднощі у роботі з талантами.

Пріоритетною задачею, яка наразі стоїть перед компаніями, полягає у поверненні репутації до організацій. Саме соціальна корпоративна відповідальність бізнесу покликана поновити втрачену довіру до діяльності компанії, її товарів та послуг. Лідери повинні усвідомити гострі соціальні, політичні, екологічні проблеми та продемонструвати конкретні дії щодо них.

Бізнес-діяльність, що враховує інтереси суспільства і довкілля, дозволить не просто реабілітувати довіру, а й максимізувати прибуток і збільшити частку на ринку.

4. Зростає роль держави у бізнес-середовищі

Попередні світові кризи призводили до постійних змін у ролі уряду і схоже, що ця криза такої участі теж не омине. Однією з найяскравіших особливостей цієї кризи є посилення державного втручання в бізнес. Політичні діячі почали активно брати участь у прийнятті рішень, які раніше концентрувалися в інших колах. Вони взялися за підтримку діяльності компаній і заявили про нормативно-правові реформи.

Менеджерам слід переглянути свої стратегії за двома напрямками: перш за все вони мають готуватися до конкуренції в рамках нового режиму регулювання. І по-друге, повинні визнати збільшення ролі державного сектору.

5. Інтеграція інструментів в нове середовище

Криза виявила значні недоліки деяких математичних моделей та інструментів. Реальність полягає в тому, що сліпе копіювання шаблонів чи моделей, які були ефективними для іншої компанії чи галузі, не завжди можуть успішно впроваджуватись в іншу. Було б неправильно робити висновок про те, що менеджери повинні керуватися у прийнятті рішень лише на основі своїх внутрішніх інстинктів. Інструменти повинні об’єднувати більш реалістичні бачення людської поведінки — вони вимагають зворотного зв'язку після кожного зробленого кроку.

Управлінцям слід шукати нові методи, які б дозволили ефективно враховувати шалену динаміку змін в економічному середовищі.

6. Перерозподіл структури споживачів

Відбувається перерозподіл головних споживачів на світовій карті.

По-перше, Азія має всі шанси стати новим центром тяжіння у споживчій сфері. Населення Китаю та Індії разом складають більше 2-х мільярдів людей, а їх доходи нижче середнього класу. Якщо Азія буде продовжувати стрімко розвиватись, то вже до 2020-го року Китай опиниться на третьому місці серед світових споживачів (після США та ЄС), а Індія — на п’ятому (після Японії). Тоді троє з п’яти найбільших споживачів належатимуть Азійському регіону.

По-друге, змінюється вікова структура споживачів. За прогнозами соціологів через п’ять років основним сегментом споживання стануть люди віком понад 50 років.

7. Країни Азії вириваються у лідери

Всупереч економічній кризі, продуктивність праці в країнах Азії збільшується і за прогнозами зросте з 7,7% у 2008 до 9,1% у 2009 році. Це відбувається за рахунок впровадження у виробництво сучасних технологій та ефективних ланцюгів виробництва.

Азійські компанії сфокусовані перш за все на інноваціях. І така тенденція загрожує західним виробникам — вони побоюються, що продукти з Азії мають значні шанси потіснити їх на світових ринках. Такі компанії як Haier, Chery і Tata вже потроху завойовують ринки за рахунок надання продуктів хорошої якості за низькими цінами.

8. Перерозподіл гравців на ринку

Криза стимулювала процеси перерозподілу ринку галузей та переоцінки цінностей, а також переорієнтацію пріоритетів та стратегій розвитку. В той час як дрібні компанії зазнали краху і вийшли з гри, великі — посилили свої позиції на ринку. Така своєрідна «очистка» бізнес-середовища дозволила багатим стати багатшими, а бідним — біднішими.

9. Жага до інновацій

Дослідження показують, що компанії, які постійно інвестують у розвиток інновацій під час спаду, починають випереджати своїх конкурентів. Наприклад, відродження компанії Apple на ринку відбулось завдяки ефективній роботі відділу R&D в 2001-2003 роках під час різкого зниження обсягу продажів і прибутків. Ставка на інновації швидко зіграла зробивши iPod найпопулярнішою новинкою, що народилась у скрутні часи.

Незважаючи на обмежені бюджети компаній, для управлінців стратегічно важливо спрямувати максимально можливу частку фінансів саме на пошук інновацій.

10. Стабільність цін під питанням

Ціни на світовому ринку постійно коливаються, тому про стабільність говорити важко. Зусилля держави приборкати кризу та підтримати економічне зростання спровокували зворотну дію — підвищили ймовірність інфляції. Проте незважаючи на великий ризик інфляції, ще зарано трактувати це як тенденцію.

Замість намагання точно спрогнозувати темпи інфляції або дефляції, компаніям слід сфокусуватись на переосмисленні своєї стратегії. Зараз найкращий час, щоб переглянути контракти з постачальниками, цінову політику та стратегію хеджування компанії. Все це дозволить ідентифікувати можливі загрози для подальшого розвитку бізнесу.

Деякі з наведених тенденцій є більш-менш стабільними, в той час як навколо інших панує певна невизначеність. Важко усвідомити масштаб змін, які принесла рецесія в усі сфери бізнесу — відбувся не просто поворот в економічному циклі, а суттєва реструктуризація економічної сфери.

Інноваційність та професійність стануть визначальними для розвитку бізнесу у цей нелегкий час.

Стаття написана на основі матеріалу "The 10 trends you have to watch", Eric Beinhocker, Ian Davis and Lenny Mendonca, Harvard Business Review. July-August 2009.