Сприйняття реклами в мережі Інтернет
Компанія iVOX Ukraine завершила дослідження про сприйняття реклами в мережі Інтернет. Своє ставлення до різних інструментів інтернет-маркетингу висловили півтори тисячі українських користувачів світової мережі.
Інтернет-реклама є впливовим інструментом, з огляду на той факт, що найбільш економічно активна частина населення України перебуває в мережі в силу тих чи інших причин. Саме ця аудиторія є цільовою для тих, хто просуває дані продукти/послуги шляхом використання інтернет-простору.
Важливими для фахівців із маркетингу є такі питання: яким чином відбувається сприйняття цих інструментів просування, які види реклами є найбільш ефективними? Від яких з них, можливо, варто відмовитися, або змінити акценти? На це та інші, не менш важливі питання, можна знайти відповіді в дослідженні, що було проведено компанією iVOX у вересні цього року.
Дослідження показало, що інтернет-користувачі України часто шукають інформацію про продукт/послугу перед тим, як щось придбати. Близько 87% респондентів вказали, що, як правило, шукають інформацію про товари та послуги в Інтернеті, тільки 1,1% опитаних для цих цілей, як правило, не використовують ресурси світової мережі.
Користувачам Інтернет відкриті різні шляхи для пошуку інформації щодо різних товарів і послуг, причому використовують вони найчастіше відразу декілька. Дослідників, в даному випадку, цікавило питання, наскільки популярні ті або інші серед опитаних. Згідно з результатами дослідження, найчастіше інформацію про товари і послуги інтернет-користувачі шукають через пошукові системи, про це повідомило 86,5% респондентів, вслід за пошуковими системами йдуть сайти компаній, які надають дані продукти/послуги — саме на них близько 62,5% шукають потрібну інформацію. Близько половини опитаних заявили, що для пошуку потрібної їм інформації вони використовують спеціальні каталоги для порівняння цін, наприклад, price.ua, (44,7%), заходять на інтернет-форуми (47,8%), шукають спеціальні статті про товари/послуги (49,8%).
Найменш популярні шляхи отримання інформації для користувачів інтернет-простору України: блоги (8,3%), соціальні мережі (7,5%), RSS стрічки (1,9%), а також ресурс Twitter (0,9%).
У рейтинг найбільш популярних для українських користувачів пошукачів потрапляють: зі значним відривом від інших пошукових систем опинився Google (71,7%), за ним йдуть Yandex (16,6%), Ukr.net (4,1%). Найменш популярними виявилися пошукові системи Yahoo (0,6%) та Bigmir.net (0,9%). Цікавим фактом є те, що пошук інформації в Google є більш характерним для чоловіків (74,8%) і користується меншою популярністю у жінок (67,8%). А ось пошуковими сервісами від Yandex і Ukr.net частіше користуються жінки.
Найчастіше українські інтернет-користувачі шукають інформацію про такі продукти/послуги в Інтернет: побутова техніка та електроніка (73,7%), мобільні телефони та аксесуари (62,5%), комп'ютерна техніка (61,7%). Рідше всього шукають інформацію щодо продуктів харчування та напоїв (9,4%).
Різні види реклами, які застосовуються для просування тих чи інших товарів і послуг, по-різному сприймаються потенційними споживачами. Завдання даного дослідження — допомогти зрозуміти, які види реклами є найбільш ефективними, від яких, можливо варто відмовитися, оцінити лояльність інтернет-користувачів до інтернет-реклами взагалі.
Як показали результати даного опитування, найбільше інтернет-користувачі, як правило, звертають увагу на рекламу побутової техніки та електроніки (46,2%), комп'ютерної техніки (43,6%), мобільних телефонів і аксесуарів (41%), тобто, тих продуктів/послуг, які вони найчастіше й шукають в Інтернет. Менше уваги респондентів привертає реклама книг, фільмів, компакт-дисків (34,4%), мобільного зв'язку (34,3%), програмного забезпечення (30,1%), автомобілів (27,8%). Як правило, менш за все опитані звертають увагу на рекламу продуктів харчування та напоїв (54,5%).
Варто зауважити, що респонденти досить лояльно відносяться до інтернет-реклами: близько 58% опитаних вважають, що інтернет-реклами як раз стільки, скільки потрібно. У той же час, 37,9% вважають, що її дуже багато, а от 4,6% страждають від нестачі онлайн-реклами, стверджуючи, що її, на жаль, дуже мало!
Як правило, інтернет-реклама допомагає у прийнятті рішення щодо придбання тих чи інших товарів і послуг. У той же час, близько чверті опитаних стверджують, що реклама в Інтернет, як правило, не сприяє прийняттю рішення щодо придбання таких товарів як: продукти харчування, напої (26%), одяг і взуття (24,7%).
Згідно з результатами дослідження, рівень довіри до онлайн-реклами досить високий: близько 64% опитаних стверджують, що довіряють онлайн-рекламі так само, як і рекламі в інших засобах масової інформації, 11,8% довіряють навіть більше, а от 8,9% повідомляють про низький рівень довіри до реклами в Інтернет; 15,4% повідомляють про відсутність довіри до будь-якої реклами.
Найбільш привабливим видом реклами користувачі вважають контекстну рекламу — за неї віддали свій голос 23,1% опитаних; слідом за нею йде банерна реклама (20,9%) і формат Peel-down (11,2%).
Найбільш нав'язливою респонденти назвали Rich-media (52,4%), Direct mailing (19,9%) і банерну рекламу (12,4%).
Цікавість до товару чи послуги, що викликає онлайн-реклама у понад 82% опитаних, результується у придбанні товарів/послуг у 16,5% респондентів, які стверджують, що часто здійснюють покупки, зацікавившись он лайн-рекламою.
Найбільш ефективними видами онлайн-реклами (після перегляду якого інтернет-користувачі щось придбали), як стверджують опитані, є: контекстна реклама (31,3%), банерна реклама (21,5%), а на 18,4% респондентів впливають публікації рекламного характеру. Саме на чоловіків контекстна (34,4%) і банерна (25,5%) реклама має здійснює належний вплив. Як показали результати дослідження, публікації рекламного характеру трохи більш ефективні для жінок (19,2%), у порівнянні з чоловіками (17,8%).
Якщо говорити окремо про банерну рекламу, то близько 80% опитаних, які звертають на неї увагу, стверджують, що перше, що кидається в очі, коли вони бачать банер, це його дизайн (48,1%); для 23,4% респондентів — ця назва або зображення товару/послуги.
Менше уваги привертає назва або логотип марки/виробника (13,6%) і текст рекламного звернення (13%).
Більше 64% опитаних отримують розсилку на свій e-mail — з них 42,6% самі на неї підписалися. І 60,5% з тих, хто підписаний, стверджують, що купували продукти/послуги після отримання розсилки. Інтернет-користувачі стверджують, що не проти надання своєї особистої інформації для занесення до баз магазинів/компаній, послугами яких вони користуються, особливо, якщо їм надається дисконтна картка магазину/компанії — на це вказали 57% респондентів. Найменш охоче українські інтернет-користувачі готові надавати про себе таку інформацію (для занесення до бази): поштова адреса (65,8%), займана посада (57,4%). Найбільш вільно респонденти готові надати таку інформацію як ім'я (94,4%) та електронну адресу (91,7%).
Важливим моментом є просування товарів і послуг в соціальних мережах, найбільш популярними, за результатами іншого дослідження iVOX, є Odnoklassniki.ru, vkontakte.ru, а також Моймир. Як виявилося, деякі респонденти навіть не підозрюють про те, що їхня особиста інформація може використовуватися для цільового показу реклами — близько 16% респондентів відповіли саме так. 20,9% респондентів категорично проти такого виду реклами, повністю підтримують таку ідею тільки 4,7% українських інтернет-користувачів.
Дослідження сприйняття реклами в Інтернет українськими інтернет-користувачами показало, що інтернет-реклама — вдалий об'єкт для інвестування, з огляду на високий рівень лояльності українських споживачів до різних її видів. Відповідно, це вимагає уважного вивчення цільової аудиторії, та прийняття до уваги всіх особливостей її поведінки в Інтернет.
ДОВІДКА
iVOX — незалежне бюро досліджень, що спеціалізується на проведенні онлайн-досліджень на базі онлайн-панелі iVOX, а також використовуючи бази респондентів, що надаються клієнтами. Опитування проводяться за допомогою дослідницької онлайн-платформи Socratos за спеціальною методологією. IVOX працює в Бельгії з 2004 року і з 2008 року — в Україні, проводячи онлайн-дослідження для широкого кола клієнтів: FMCG і фінансового сектору, комунікаційних і консалтингових агентств, урядів, університетів.
|