Як IT-спеціалісти працюють в Україні: форми працевлаштування

Автор: Світлана Буко, к. соц. н., Precedent Academics
Фундація ERSTE, дослідник проекту Fellowship for Social Research 2013/2014

У статті висвітлено різносторонні думки стосовно форм роботи українських IT-розробників. Ціллю дослідження було розглянути тенденції у працевлаштуванні та виокремити спільну думку щодо переваг та недоліків офіційного / неофіційного / нестандартного працевлаштування IT-спеціалістів в Україні. Якісне дослідження здійснювалось у Центральній, Західній, Східній та Південній Україні; представлено результати 20 опитувань українських лідерів команд розробників програмного забезпечення¹.

Ілюстрація: Shutterstock

Тенденції працевлаштування на IT-ринку

Результати дослідження, отримані Міжнародною організацією з працевлаштування (ILO) щодо тенденцій у віддаленому забезпеченні роботою, продемонстрували загальні світові тенденції з аутсорсингу та засвідчили, що Україна — зразковий приклад країни, де ці тенденції віддзеркалені у IT-ринку. Україна займає чільне місце серед визнаних віддалених напрямків розвитку цієї сфери протягом останніх 5-ти років; 70% українських спеціалістів інформаційної сфери працюють для американських та європейських споживачів (Америка та Західна Європа); Україна у списку 10-ти країн із найбільшою кількістю сертифікованих професій у IT-сфері (Global IT IQ, BrainBench).

Загалом соціологічні дослідження щодо вивчення українських реалій проливають світло на особливості нестандартного працевлаштування в Україні. Нестабільність умов офіційного працевлаштування в Україні та законів, пов’язаних з ним, спричинили появу різних форм працевлаштування IT-спеціалістів в Україні: офіційної (довготривала співпраця), неофіційної (незареєстрована) та нестандартної. Нестандартне працевлаштування відрізняється від довгострокового забезпечення роботою протягом повного робочого дня, та включає роботу за сумісництвом, тимчасову співпрацю, випадковий заробіток, роботу за вимогою, співпрацю у якості приватного підприємця, позаштатну співпрацю, а також надання консультаційних послуг (ILO). Головне питання дослідження: якою є думка працівників IT сфери щодо офіційного / неофіційного / нестандартного працевлаштування в Україні?

Методологія дослідження

Дослідження включало аналіз даних IT-звітів (2013-2014 рр.) та експериментальне вивчення проблеми (літо/осінь 2013). Аналіз даних базувався на дослідженні зібраних європейських та українських IT-звітів, а також звітів Міжнародної організації праці (International Labor Organization) та Світового банку (World Bank). Другим компонентом аналізу було дослідження, що базувалось на якісних ґрунтовних опитуваннях серед 20-ти українських IT-лідерів команд розробників програмного забезпечення. Третім компонентом було проведення опитування серед експертів: було здійснено 5 співбесід із працівниками зі сфери людських ресурсів (HR IT). Ціллю інтерв’ю було відслідкувати загальні тенденції, вимоги та перспективи в сфері IT.

Група, підібрана для цього наукового проекту, складалася з українських лідерів команд розробників програмного забезпечення — очільників команд (team leads); висококваліфікованих, освічених та високооплачуваних працівників. Вибірка: різні регіони України (Західна, Південна, Центральна, Східна Україна), чоловіки та жінки (від 25 років та старші за віком); 73% усіх IT-спеціалістів працювали у великих та середніх компаніях.

Переваги та недоліки роботи в офісі та з дому: думка IT спеціалістів

Результати дослідження довели: більшість респондентів вірять, що офісне середовище — більш регульоване та організоване, у той час як домашнє середовище дезорганізовує та не налаштовує на зосереджену працю. Офісні працівники не відволікається на домашні проблемами, а тому можуть цілком присвятити себе роботі: саме офісне середовище є сприятливим для роботи.

Згідно із даними, отриманими від кадрових IT-спеціалістів, існує спостереження, що продуктивність та результативність падають, коли працівник змінює офісну роботу на дистанційну (надає перевагу не працевлаштовуватись офіційно).

Респонденти цього дослідження надали перевагу офісній роботі на повну ставку та стихійним замовленням від клієнтів у якості позаштатних спеціалістів.

Окремий IT-спеціаліст, котрий працює з дому, часто задіяний у малих проектах, у той час як великі проекти вимагають залучення IT-спеціалістів, які працюють у офісі та можуть брати безпосередню участь у перебігу усіх процесів проекту, а також і навчатись новим навичкам.

Респонденти також відрізняють поняття freelancer як позаштатний працівник та працівник, що здійснює роботу віддалено. Позаштатний спеціаліст виконує чималий потік малих та середніх замовлень, працюючи на кількох клієнтів, залежно від гнучкості у часі, у той час як спеціаліст, що працює віддалено, є штатним працівником і працює на повну ставку у конкретній компанії та здійснює свою діяльність через Інтернет.

Переваги у роботі позаштатних IT-спеціалістів:

• Різноманіття та динамічність завдань та отримання досвіду у різних проектах;
• Відсутність відповідальності за результати роботи членів команди та відсутність потреби у пристосуванні до групових видів роботи.

Недоліки у роботі позаштатних IT-спеціалістів:

• Прибуток залежить від довготривалості проекту;
• Складний процес інтегрування, якщо працівник забажав змінити індивідуальний режим позаштатного працівника на регульований офісний графік.

Існує загальна думка, що для IT-спеціаліста завжди краще розпочати власну кар’єру в офісі, тим самим набуваючи та розвиваючи важливі якості та навички, отримуючи знання та навчаючись у середовищі: "Наші працівники часто створюють профіль на професійних сайтах, детально зазначають інформацію про власні досягнення та проекти і очікують, що потенційний роботодавець постукає у їхні двері. Або ж вони просто подають заявку на розробку одного з проектів та чекають, що їм зателефонують та запросять на співбесіду. Часто така схема працює для спеціалістів із досвідом роботи у галузі. Інколи й не працює… Як правило, люди, які працюють у цій сфері, розуміють, що краще мати кількох постійних клієнтів із стабільними гнучкими відносинами, ніж постійно приймати нові замовлення та шукати нові компанії". (A.P.)

Дистанційні умови праці приваблюють тих людей, які працюють на отримання персонального результату, кому не подобається офісний галас, чи хто не зумів знайти відповідну роботу у великих компаніях. Зміна традиційного робочого процесу на дистанційний також великою мірою залежить від людини. Робота з дому часто залежить від самоорганізації, оскільки домашня атмосфера розслабляє більшість працівників, вважають респонденти цього дослідження.

Респонденти також згадали про існування кількох прикладів, коли працівники із досвідом роботи на керівних посадах надали перевагу аутсорсингу, а саме співпраці із західними компаніями у якості програмістів (оскільки вони втомились від постійної і монотонної офісної роботи).

Інший приклад: люди, які досягли рівня "скляної стелі" у більших компаніях переключились на дистанційну роботу, оскільки вони не бачили свого майбутнього у цій компанії, тому що "переросли" проекти, які могли бути запропоновані їм потенційно: "Склалася цікава ситуація у компанії, де я працював(-ла). Це була одна із п’яти найбільших компаній в Україні. З року в рік ця компанія отримує нагороду «Найкращий роботодавець року». Проте можна прослідкувати цікаву тенденцію у самій компанії. Як тільки працівник досягає певного успіху та професійного розвитку, компанія не може йому/їй запропонувати нічого більшого. Таким чином стратегія відділу кадрів змінюється від мотивації та підтримки до "скляної стелі" і "виживання", що штовхає людину покинути компанію. Наприклад, працівник досягнув рівня старшого спеціаліста, що означає, що він/вона має інший професійний рівень, амбіції та досвід роботи, а тому й може мати власні преференції щодо обрання проекту, у якому зацікавлений. Він/вона може відхилити деякі пропозиції, тому що просто може не бути у них зацікавлений(-а). Але замість того, щоб продовжити його/її мотивувати та забезпечувати його/її професійний розвиток, надаючи можливість працювати у інших проектах, де їхній досвід і талант можуть бути гідно застосовані, їм кажуть: «Ви знаєте, де вихід!». Ця компанія забезпечує роботою студентів та випускників. І які б вони не були талановиті, все ж ці студенти не мають практичного досвіду та не є достатньо надійними. Більшість із них мають дитячий підхід до ведення бізнесу: «Гоп — і готово»". (V.P.)

Переваги та недоліки офіційного та неофіційного працевлаштування: думка IT-спеціалістів

Переваги

Респонденти переконані, що і офіційне, і неофіційне працевлаштування є прийнятними.

Респонденти також вважають, що майже 90% українських IT-компаній реєструють своїх працівників як приватних підприємців, через політику державного оподаткування; інші 10% компаній взагалі не реєструють трудові відносини із своїми працівниками (вони виплачують зарплату готівкою та "у конвертах", таким чином діючи нелегально та уникаючи сплати податків.

Головними перевагами офіційного працевлаштування у великих компаніях на думку респондентів є: гарантована виплата зарплати; можливість спланувати завтрашній день (банківські кредити, і т.д.); професійний розвиток та вдосконалення нових навичок й отримання нового досвіду; соціальний пакет та податки, що сплачуються пенсійному фонду, які, у свою чергу, згодом повертаються такому працівникові у вигляді пенсій. Саме такі складові заохочуються та підтримуються великими компаніями.

Певною мірою ринок праці пропонує більші переваги, порівняно із неофіційним працевлаштуванням. Усе більше працівників намагаються бути офіційно працевлаштованими із усіма можливими перевагами. "Офіційне працевлаштування надає працівникові чимало переваг, бонусів, а також соціальний пакет (соціальний пакет коштом роботодавця може включати, зокрема, наступні послуги: машину, мобільний зв’язок, оренду приміщення, членство у спортивному клубі, медичну страховку та інше), що надає відчуття соціального захисту". (V.P.).

Найбільш гнучкою та взаємовигідною умовою роботи в Україні в інформаційній сфері є співпраця із приватними підприємцями, що підтверджує наступний коментар: "Набагато легше та прибутковіше зареєструватись приватним підприємцем та надавати певні послуги, прописані у трудовому договорі". (E.E.)

Навіть якщо найважливішою вимогою західного споживача є ціна послуг, для великих корпорацій принциповим фактором є замовлення програмного забезпечення у офіційно зареєстрованої компанії, аніж у приватного підприємця. Українські спеціалісти у сфері інформаційних технологій підтверджують, що "міжнародні клієнти часто вимагають гарантій і прагнуть захистити власний бізнес". (E.E.) Офіційно зареєстроване працевлаштування має переваги для обох сторін. Офіційне працевлаштування є важливим для роботодавця, оскільки він обумовлює та регулює "договір про конфіденційність та створює здорову робочу атмосферу". (A.P.)

Недоліки

Різні дані можна знайти щодо переваг та недоліків офіційного та неофіційного працевлаштування спеціалістів інформаційної сфери. З одного боку офіційне працевлаштування надає працівникові можливість прозорого отримання зарплати та соціального захисту, а неофіційне — співпрацю із приватним сектором, проте останнє часто не надає соціальних гарантій. З іншого боку, офіційне працевлаштування в Україні не є гарантом соціального захисту працівника, а також може не відстоювати його прав.

Усі респонденти негативно відгукнулися про відсутність прозорості та гнучкості у співпраці із державними установами, які спричиняють чималий тиск на пересічного громадянина. Паперова бюрократія та корупція в органах оподаткування також не сприяє офіційного працевлаштування спеціалістів інформаційної сфери в Україні.

Недоліком офіційного працевлаштування є паперова бюрократія в органах державної влади та органах оподаткування, у яких головну роль відіграє бухгалтерія. Чимало неофіційно працевлаштованих робітників стверджують, що, на щастя, їм не доводилось мати справу із державною бюрократією. Фрагмент із інтерв’ю це яскраво підтверджує: "Неможливо злічити хоча б у відсотках чисельність двох груп. Це дуже складно. У моєму випадку компанія запросила мене на роботу, не піклуючись про офіційність процесу. Вони просто б найняли іншого працівника, якби мене спіткали проблеми". (S.A.)

Усі респонденти зазначають проблеми, що пов’язані із оподаткуванням. Вони переконані, що система оподаткування в Україні "є недосконалою, що пояснює, завдяки чому компанії інформаційної сфери уникають цілковито офіційної схеми у працевлаштуванні робітників". (M.M). Респонденти зазначають що в Україні, рівень оподаткування є досить високим. Менеджер однієї із українських IT-компаній пропонує розумне вирішення проблеми: "Кожна компанія повинна сплатити за свого працівника близько 35% із отриманого заробітку. Оскільки зарплати у сфері інформаційних технологій, як правило, — високі, роботодавці надто переплачують Пенсійному фонду та органам оподаткування. Саме тому компанії практикують тактику тіньової економіки, якщо лише вони не діють на досягнення глобальних цілей міжнародного рівня та не змушені діяти прозоро. Загалом, зарплата у розмірі до 1.000 доларів США виплачується офіційно із урахуванням особливостей оподаткування держави. Якщо ж зарплата, а отже й податки, є вищими, то компанія надає перевагу працівникам, зареєстрованим як приватні підприємці. Респонденти не визначились, який тип працевлаштування є кращим, через систему оподаткування. Новий закон з оподаткування додає проблем: він прирівнює розмір пенсії до розміру зарплати за останні два роки. Таким чином, якщо людина працює приватним підприємцем, вона може отримати вищу зарплату та, як наслідок, вищу пенсію. Зважаючи на умови праці, усі компанії інформаційної сфери, незважаючи на той факт, чи працівники зареєстровані як підприємці, слідують трудовому кодексу та забезпечують своїх підлеглих відпусткою, лікарняними, хоча й з певними умовами у конкретних випадках". (V.K.)

Офіційне працевлаштування гарантує працівникові соціальний захист та певні переваги, проте наслідком є й високе оподаткування, що спричиняє поширення тіньової економіки в Україні та відсутність офіційного працевлаштування спеціалістів інформаційної сфери в країні. Респонденти переконані, що "офіційне працевлаштування спеціалістів інформаційної сфери в Україні спричинить необхідність у вищій зарплаті та збільшенні податків, що повинні сплачуватись державі, а отже, як наслідок, меншу зацікавленість західних клієнтів у працевлаштуванні українських спеціалістів, тому що оплата послуг в Україні зрівняється із такою в Америці". (E.E.)

Працівники інформаційної сфери надають перевагу реєстрації себе як приватних підприємців та миттєвому заробітку навіть без соціальних гарантій, захисту та інших переваг. Таку позицію підтверджує фрагмент із інтерв’ю: "Працівники інформаційної сфери не турбуються про офіційне працевлаштування, проте їх дуже турбує рівень зарплати, тобто вони знають, що завжди зароблять гроші, завдяки своїм навичкам та талантам, а тому надають перевагу взаємовідносинам та цікавим завданням замість запису про офіційне працевлаштування". (A.P.)

І офіційно, і неофіційно працевлаштовані спеціалісти інформаційної сфери прокоментували, що пенсійна реформа — це певна ілюзія, через загальну економічну нестабільність у країні. Багато працівників покладаються на власні таланти та навички, а не на державу, яка обіцяє піклуватись про них, коли вони досягнуть пенсійного віку. Загальним спостереженням респондентів є соціальна незахищеність працівників в Україні.

Недоліки неофіційного працевлаштування мають подвійну природу для роботодавця: 1) працівник не несе жодної відповідальності перед роботодавцем; 2) працівник може припинити роботу у будь-яку хвилину без жодних зобов’язань; 3) ризик.

Респонденти переконані, що офіційне працевлаштування захищає роботодавця від багатьох неприємних аспектів. Проте українські компанії часто цим нехтують, оскільки неофіційне працевлаштування зменшує тягар оподаткування.

Висновки

Науковці проаналізували рівень офіційного та неофіційного працевлаштування IT-команд; визначили переваги та недоліки такого працевлаштування, сильні та слабкі сторони офіційного та неофіційного працевлаштування IT-спеціалістів у компаніях України.

Основні форми працевлаштування:

• офіційний довготривалий контракт (офісна робота);
• офіційний короткотривалий контракт (офіс);
• довготривалий контракт компанії із "підприємцями" — (єдиний податок);
• поєднання: робота в офісі та дистанційна робота;
• офіційно працевлаштовані "підприємці", що працюють над проектами за вимогою;
• неофіційно працевлаштовані спеціалісти, що самостійно працюють над проектами.

Переваги офіційного працевлаштування: система допомагає вдосконалюватись, співпраця з іноземними клієнтами, стабільність прибутку, стабільність проектів.

Переваги неофіційного працевлаштування: вища зарплата, гнучкість, вільне пересування, свобода у виборі клієнтів, захищеність від державної системи оподаткування.

Недоліки неофіційного / дистанційного працевлаштування: відсутність домашнього оточення (робота з дому), культурна відсутність поняття "робота з дому", нестабільність прибутку.

Результати дослідження засвідчують, що нестандартне працевлаштування IT-спеціалістів трактується як прийнятна практика; компанії часто шукають співпраці із приватними підприємцями, а міжнародні клієнти ставляться прихильно до такого ведення бізнесу, зважаючи на фінансову вигоду та гнучкість.

Iнтерв'юери: к. соц. н., Свiтлана Буко; к.е.н Марта Винницька; Катерина Сліпенюк, Вікторія Терещенко, Iнна Чепуговa, Валерiя Денicенко.

Редакція: к.філол.н., доцент Галаса І, Крот О., Алехина С.

Результати дослідження було поширено на ERSTE конференціях:

• Buko S., Employment patterns of Ukrainian IT market. Studies of Changing Societies: Comparative and Interdisciplinary Focus. Volume 2 ('12) 2014
• Буко С., (травень, 2014). IT-атсорсинг в Україні: кроскультурні аспекти вивчення компетенцій. Доповідь презентована на 13-ому міжнародному семінарі "Етнічність та Влада: Політика і Культурні Символічні Ресурси Етно-Політичної Мобілізації". 20-25 травня, 2014 р., Ялта, Україна.
• Буко С., (вересень, 2013). Попередній якісний аналіз даних: характеристика українських IT-розробників. Академічна літня школа "New Methodologies of Social Research" ("Нова методологія соціальних досліджень"), фонд ERSTE (Турин, Італія). 23-29 вересня, 2013 р.
• Буко С., (квітень, 2013). Аналізуючи ринок інформаційних технологій в Україні: обговорення методологічних підходів. Наукова конференція "Соціальні та економічні процеси трансформації у Центральній та Східній Європі". Фонд ERSTE (Відень, Австрія): 16-18 квітня, 2013 р.

¹ Дослідження булo профінансоване австрійським фондом "Erste Stiftung" (Відень, Австрія) як складова глобального проекту Fellowship for Social Research «Ринок праці та працевлаштування у Центральній та Південно-Східній Європі». Проект реалізовувався в Україні соціологами Precedents Academics.