Сила зв’язків
У минулій статті ми розповідали про те, як компанії зробити перші кроки до побудови культури, орієнтованої на тренди. Проте лише втілити в життя певні зміни всередині бізнесу — недостатньо. Потрібні ще й ефективні зв’язки із зовнішнім світом. Як їх створити?
Перший шлях — будувати мережі поза стінами свого офісу. Обмін інформацією між колегами є необхідною складовою для культури, орієнтованої на тренди, але ще краще — коли корисні відомості ви отримуватимете і ззовні, від тих, хто не є частиною організації. Адже очікування споживачів змінюються так швидко, що жодна компанія не може йти в ногу з часом, розраховуючи лише на своїх людей.
За межами організації є цілий світ, повний нових ідей та досвіду. Цифрові технології пропонують неймовірну кількість можливостей для взаємодії з розумними людьми в глобальному масштабі, при цьому це майже нічого вам не коштує. Наприклад, онлайн-платформа Crowd Companies поєднує великі компанії з проривними стартапами. Вона дає можливість ділитися досвідом як на реальних подіях, так і онлайн, а також пропонує освітні сервіси, що дозволяють вчитися у практикуючих стартаперів. Завдяки цій платформі корпорації та стартапи можуть ініціювати різноманітні партнерства. Членами Crowd Companies є, у тому числі, Barclaycard, Ford, GE, Nestlé та Walmart.
Ще одна можливість для бізнесу отримати нові ідеї та цінну інформацію — це краудсорсинг. Незалежно від того, наскільки велика ваша компанія, більшість розумних людей все одно працюватиме деінде. Однак це не означає, що вони не зможуть допомогти вам на певному етапі вашої діяльності. На цьому заснована ідея відкритих інновацій — тобто таких, що використовують зовнішні джерела ідей. Дослідження 2014 року, проведене бізнес-школою Haas, свідчить: вже 78% великих компаній у тій чи іншій формі використовують відкриті інновації.
Глобальна краудсорсингова платформа eYeka об’єднує бренди зі спільнотою креативних професіоналів. Компанії ставлять перед людьми нестандартні завдання (станом на жовтень 2015 року їх налічувалось вже понад 330 тисяч), а ті — пропонують свої варіанти розв’язку. Наприклад, Unilever використовувала платформу для того, щоб знайти нові ідеї — як змінити ставлення матерів до гігієни дітей (робоча назва проекту була «Бруд — це добре»). Змагання тривало один місяць, за цей час користувачами було запропоновано 88 ідей, а перемогла пропозиція німецького танцівника у вигляді 3D-анімації.
Очікування споживачів змінюються так швидко, що жодна компанія не може йти в ногу з часом, розраховуючи лише на своїх людей
Шлях, який може здатися незвичним і навіть ризикованим, — це запропонувати іншим компаніям фізично приєднатися до вас, і тим самим отримати доступ до нових ідей та ресурсів. У великих організацій часто є надлишок вільного простору, тому вони можуть поділитися ним зі стартапами, креативними спільнотами та окремими людьми — а ті, у свою чергу, допоможуть у створенні ідей.
Скажімо, так зробив фінансовий гігант Barclays, відкривши у співпраці з неприбутковою організацією 3Space коворкінговий простір Hatch у кінці 2014 року. Для цього використали вільні площі колишнього банку у Оксфорді. Простір є доступним для соціальних підприємців, різноманітних спільнот. У ньому проводяться учбові сесії, а також він обладнаний 3D-принтером й іншими приладами та інструментами.
І, нарешті, великі організації мають ще одну можливість «осідлати» нові тренди. Вони можуть самі вирощувати, плекати, інвестувати в цікаві стартапи — особливо ті, які здаються загрозою для їхнього бізнесу. В результаті часто виграють обидві сторони.
Вже 78% великих компаній у тій чи іншій формі використовують відкриті інновації
Наприклад, мультинаціональна телеком-корпорація Telefónica запустила проект відкритих інновацій. У нього увійшла й програма-акселератор для стартапів Wayra, яка охопила вже 12 країн, включно з Аргентиною, Німеччиною та Великобританією. Успішні стартапи продають 7-10% права власності Telefónica в обмін на $50 тис. фінансування і таку ж суму у вигляді послуг. Стартапи проводять півроку у коворкінгу Wayra, отримують доступ до знань і спілкування з керівниками Telefónica. До 2015 року програма отримала близько 30 тис. заявок і прийняла з них 438. Крім того, 61% учасників програми отримали додаткове фінансування від третіх осіб, а 80 стартапів ще й запустили пілотні проекти спільно з ключовим бізнесом Telefónica.
Якщо не тільки збудувати інноваційну корпоративну культуру, але й постійно підживлювати її ідеями із зовнішніх джерел, то компанія максимально гарантує собі «молодість». Адже вона буде впевнена, що рухається щонайменш із тією ж швидкістю, що й змінюються настрої споживачів.
За матеріалами trendwatching.com.
|
