Світ на ім’я Facebook: плани Марка Цукерберга на нове десятиріччя

Джерело: Blog Imena.UA

Марк Цукерберг провів 2015-й у Facebook досить непогано: щомісячна аудиторія перевищила 1,65 млрд. осіб; рекламний бізнес у соцмережі зростає стрімкими темпами, спростувавши усі прогнози аналітиків; а в квітні 2016-го Цукерберг оголосив публічно про свої стратегічні плани на найближчі 10 років — і серед цих прагнень є не лише соцмережа, реклама чи месенджери, а й віртуальна реальність, ігри та доступ в інтернет.

Довга підготовка

Деякі з цих проектів тривають роками. Так, ще в серпні 2013-го Facebook анонсував створення компанії internet.org — проекту із амбітною метою дати доступ в інтернет буквально усім землянам. З того часу Facebook зміг зробити чимало щодо розбудови інфраструктури телекомунікацій — і навіть опублікував низку своїх розробок. А ще компанія перевіряє доповнення до існуючих мобільних мереж під назвою Terragraph — кажуть, такий інтернет буде в десятки разів швидшим за традиційний WiFi.

Компанія Цукерберга звикла працювати на довгих дистанціях: навіть проект дронів, що роздають інтернет на великі відстані, опрацьовувався і запускався досить тривалий час. Розробники ставлять перед собою мету створити безпілотник, який 90 днів зможе триматися у повітрі, автономно забезпечуючи себе електроенергією, і при цьому роздаватиме інтернет (у Google є схожий проект під назвою Project Titan, компанії навіть співпрацюють в питанні регуляції законодавства щодо дронів).

Будівничі підключеного світу

Перше, на що спрямовані десятирічні плани Марка Цукерберга — це розширення підключення до інтернету на максимальне число країн та територій, де зараз із цим спостерігаються проблеми. Цукерберг твердить, що інтернет — джерело безмежних можливостей для освіти та бізнесу, для того, щоби висмикнути ціле покоління людей із бідності та неуцтва: кожен десятий отримує нові можливості і створює щонайменше 1 робоче місце, якщо дати інтернет туди, де його ніколи раніше не було. На планеті досі 4 млрд. людей не бачили інтернету і не мають до нього доступу — компанії Цукерберга є куди розвернутися.

Марк вважає підключення до інтернету шкіл, сіл, країн обов’язковою складовою до більш масштабних програм — інвестування в технології для освіти та медицини, бо ці 2 складових можуть змінити життя цілих країн. А там, де лікар чи вчитель не можуть безпосередньо дістатися для проведення оглядів чи уроків, інтернет може стати головним каналом надання послуг. Саме тому Facebook на наступні 10 років ставить собі за мету стати одним із будівничих підключеного світу.

Попереду — низка викликів

Минулі 10 років компанія Facebook зуміла об’єднати понад 1 млрд. жителів Землі, поклавши на це чимало ресурсів та технологій, але перехід до вирішення більш нагальних та фундаментальних проблем потребує зміни парадигми — щоби вийти на наступні 4 млрд., у яких немає доступу до інтернету сьогодні, треба врахувати декілька обов’язкових складових, без яких доступ в інтернет та можливість використання соцмереж і сайтів будуть неможливими.

Перша складова — доступність сучасних комунікаційних мереж із бездротовим сигналом. Для цього потрібно внести низку змін до існуючої інфраструктури в тих частинах планети, де немає можливості прокласти кабель, оптоволоконні мережі чи встановити велику кількість стаціонарних точок підключення до інтернету. Само для цього компанія і працює над безпілотниками, які живляться сонячною енергією, можуть тривалий час перебувати у повітрі і при цьому «роздавати» сигнал для доступу в інтернет.

Друга складова — можливість скористатися мережею. Йдеться не про технічну, а про фінансову можливість: інтернет-доступ у багатьох країнах прирівняно до конституційних прав, але лишається чимало країн і цілих географічних регіонів, де вартість доступу до інтернету лишається надзвичайно високою. Є 2 способи це вирішити — знизити вартість послуг інтернет-провайдерів або скористатися окремими програмними розробками, які можуть знизити вартість інтернет-доступу до нуля. До числа таких розробок належать проект телекомунікаційного програмного забезпечення на основі відкритого коду під назвою Telecom Infra Project. Таке програмне рішення може заощадити телекомунікаційним компаніям мільярди доларів на обслуговування телеком-мереж — тому і ціни для населення суттєво знизяться.

І третя передумова, яка зробить інтернет-доступ загальним благом для мільярдів мешканців планети — це стартові програми, які забезпечують мінімальний обсяг безкоштовних послуг для знаймоства із інтернет-технологіями. Спочатку людей треба познайомити із можливостями інтернету через безкоштовний пакет послуг — а вже потім дати їм доступ до усіх сервісів і потенціалу, який має сучасний інтернет.

Проект Aquila — це велетенський дрон із розмахом крила, більшим за «Боїнг-737», який матиме високу автономність та значну дальність польоту. Унікаьність його ще й у тому, що його виготовлено із карбону — а отже, він доволі легкий та маневрений. Окрім здатності поширювати інтернет-сигнал через передавачі на борту, такий дрон можна використовувати для налагодження мобільного зв’язку у віддалених районах Африки та інших контитентів під час епідемій, військових конфліктів, для передачі даних між супутниками тощо. За декілька років Цукерберг сподівається, що таких безпілотних літаків на сонячній енергії буде тисячі — такий підхід до налагодження телеком-мереж буде в рази дешевшим за традиційні мережі для багатьох країн.

Окрім того, 2016-го Facebook представив проект Terragraph — створення локальних сотових мереж із міліметровими хвилями для передачі даних. На думку Цукерберга, 5G та ця технологія дадуть нові способи знизити затримку сигналу та прискорити роботу багатьох телеком-сервісів — а також створять нові можливості для віртуальної реальності.

Цукерберг твердить, що під віртуальною реальністю (VR) він має на увазі не лише можливість переглядати 360-градусне відео, а можливість оперувати пацієнтів із використанням телекомунікаційних розробок, мікророботів та інших винаходів, які потребують швидкісного реагування. Саме для цього компанія і придбала технології Oculus та працює над штучним інтелектом, який буде здатен розпізнавати голос, жести, відео та звук. Само собою, що це потребуватиме значного вкладення часу та зусиль з боку компанії.

На думку Цукерберга, штучний інтелект здійснить прорив одразу у двох напрямках: у вужчому — розпізнанні патернів; та в загальній сфері — через формування систем, які здатні до самонавчання. Зараз тривають дебати «штучний інтелект — це добро чи зло»; але насправді ми не говоримо про те, як штучний інтелект може змінити якість життя — дати можливість чути глухим, подарувати можливість спілкування тим, хто навіть не може поворушитися; винайти ліки, які вилікують складні хвороби; створити автомобілі, які будуть абсолютно безпечними на дорозі.

Все це, нагадує Марк Цукерберг, не є чимось магічним — лише статистика та математика, розпізнання шаблонів та систематизація великого обсягу різних даних. Нейромережі — перший крок на цьому шляху; для створення нейромереж треба опрацювати 37 шарів даних та способів комунікації; провести дослідження та оприлюднити їхні результати.

VR теж є важливою з кількох причин, говорить Цукерберг. Так кожен отримає можливість максимально поділитися користувацьким досвідом — 15 років тому інтернет складався майже цілком із тексту та читаня; сучасний інтернет складається здебільшого із фото та відео. Наступним кроком стане спілкування у такому форматі, неначе наш співрозмовник сидить навпроти нас.

Компанія Facebook також працює і над технологіями доповненої реальності (AR), бо сучасний рівень апаратного забезпечення це дозволяє. У AR є ще чимало технічних та практичних недоліків — тому Цукерберг говорить про перспективу у 5-10 років, щоби у доповненій реальності досягти того рівня, який на сьогоднішній день має VR та Oculus Rift. На сьогоднішній день найбільші можливості та найшвидші результати можна отримати, впроваджуючи VR; втім, роботу над AR у компанії Цукерберга теж розглядають як серйозну інвестицію у майбутнє технологій на наступні 10 років.

За матеріалами "FACEBOOK 2026: Mark Zuckerberg on his plan to bring the internet to every human on earth", The Verge.

Ілюстрація: Charis Tsevis/Flickr