Чому інтернет речей змінить все

Глибинні зміни, які принесла з собою всесвітня мережа, — це лише прелюдія. Зараз до нас наближається трансформаційна хвиля небаченої сили. Про це пише Род Коллінз (Rod Collins), директор з інновацій консалтингової фірми Optimity Advisors, автор книг «Leadership in a Wiki World» («Лідерство у вікісвіті») та «Wiki Management» («Менеджмент в стилі вікі»).

2006-го року побачила світ книга Дона Тепскотта (Don Tapscott) та Ентоні Вільямса (Anthony Williams) «Wikinomics» («Вікіноміка»), де показано, як нове явище, котре автори назвали «співпрацею мас», поступово змінюватиме все. Тепскотт та Вільямс передрекли, що безпрецедентна здатність до самоорганізації дасть поштовх появі нових моделей виробництва, які базуватимуться не на традиційних ієрархічних стосунках, а на мережах peer-to-peer. У майбутньому новий спосіб організації має замінити традиційні корпоративні структури та стати основним генератором творення економічного багатства.

Тоді чимало критиків дорікали авторам за те, що вони суттєво переоцінили наслідки цифрової революції. Визнаючи стрімкість технологічних змін як реальність, опоненти Тепскотта та Вільямса не погоджувались із тим, що новітня технологія змінить базову динаміку функціонування соціальних структур.

Більш ніж через десятиліття після виходу книги ієрархія все ще залишається домінуючим способом організації суспільства. Отже, може виникнути спокуса погодитись із критиками Тепскотта та Вільямса і визнати, що теза стосовно того, що «співпраця мас» змінить все є перебільшенням. Але не варто поспішати робити висновки, бо все більше свідоцтв вказує на те, що ми знаходимося на «гребні» другої хвилі диджитал-революції, котра обіцяє бути набагато більш трансформаційною, ніж перша, яка вже повною мірою виявила свою «підривну» потужність.

Перша хвиля: Інтернет

Перша хвиля цифрової революції дала про себе знати на зорі ХХІ століття, коли всесвітня мережа заклала основи для нових способів об’єднання людей. Але перша хвиля «накрила» не всі галузі. Якщо ви працюєте у сфері медіа, розваг, ритейлу чи комунікацій — ваш світ вже кардинально змінився. Такі культові компанії, як Borders, Blockbuster, Kodak, Tower Records та Encyclopedia Britannica або зазнали «підриву», або уступили місце на ринку «новачкам» — наприклад, Amazon, Netflix, Apple, Spotify та Wikipedia.

Якщо ж ви функціонуєте в царинах охорони здоров’я, страхування, енергетики, харчопереробки чи (до недавнього часу) фінансових послуг — ваш всесвіт не зазнав суттєвих потрясінь. У цих базових економічних галузях диджитал-трансформація проявилась в основному у вигляді оцифрування бізнес-моделей, які використовуються десятиліттями.

Проте, швидше за все, це невдовзі зміниться. Друга хвиля, рушієм якої стане така неймовірно потужна сила як інтернет речей (IoT), не просто кардинально розширить можливості для масової співпраці, але, як це передбачили Тепскотт та Вільямс, — вона насправді змінить все.

Друга хвиля: Інтернет речей

У книзі «The Zero Marginal Cost Society» («Суспільство нульових витрат») Джеремі Ріфкін (Jeremy Rifken) описує процес становлення інтернету речей як першу в історії інфраструктурну революцію, яка дозволить кожній людській істоті і кожній речі спілкуватись одне із одним через з’єднання всіх і всього в єдиній всебічній операційній системі. У міру того, як кількість сенсорів зростатиме, ця інфраструктура стрімко набиратиме більш окреслену форму. Якщо 2007-го року було 10 млн. сенсорів, то до 2013-го їхня кількість зросла до 3,5 млрд., і, як прогнозується, до 2030-го року 1000 трлн. сенсорів буде з’єднано з IoT.

Інтернет речей вже почав створювати суперінтелектуальну мережу навколо нас. За словами засновника AOL Стіва Кейса (Steve Case), IoT трансформує «інтернет з того, з чим взаємодіяли ми — в те, що взаємодіятиме з усім навколо нас».

Серед найважливіших характеристик інтернету речей — здатність вчасно розпізнавати слабкі сигнали, що дозволить людям виявляти закономірності виникнення потенційною збою ще того, як виникне проблема. Напевно, найбільшою мірою це вплине на медичну галузь, яка поки що утримує «пальму першості» за своє відставання в диджитал-революції.

Трансформація сфери охорони здоров’я

Хоча більшість сучасних лікарень буквально «нашпиговані» «розумними» приладами, вони рідко коли мають сенсори, що комунікують один з одним. Якщо ж всі ці прилади буде інтегровано через IoT, підходи до надання медичної допомоги кардинально зміняться. Наприклад, інтернет речей зможе через Alexa або спеціальні додатки на смартфоні попередити пацієнтів, які знаходяться вдома, про формування кров’яних згустків ще до того, як це спричинить інфаркт або інсульт. Сенсори, під’єднані до електронних медичних записів, оперативно проводитимуть діагностику фізичного стану людини, таким чином допомагаючи медперсоналу правильно підійти до лікування. Електронні пластирі на шкірі збиватимуть життєво важливі дані, відстежуватимуть серцевий пульс, споживання їжі й інші чинники та доноситимуть цю інформацію до пацієнтів та провайдерів меддопомоги через додатки третіх сторін. Саме ці додатки, які швидко й обґрунтовано «ставитимуть» діагноз, стануть головними «артеріями» системи охорони здоров’я.

Не чекаючи на прояв перших симптомів, IoT розпізнаватиме слабкі сигнали клітинних аномалій і в автоматичному режимі вноситимуть зміни в медичну картку індивіда, а потім через спеціальні додатки інформуватимуть про це як останнього, так і його лікаря та навіть призначатимуть час прийому. Коли інтернет речей досягне цього рівня функціональності, людство вперше отримає систему, яка знатиме все про всіх. Можна сказати, що ця система матиме «божественні» властивості, тому що зможе втручатись у хід подій для того, аби зберігати здоров’я людей.

Безпілотні автомобілі

Ще однією базовою галуззю, що зазнала радикальних змін, є транспортна сфера. Десь п’ять років тому більшість із нас сприйняли б ідею безпілотного автомобіля як плід уяви письменника-фантаста або принаймні як те, що знаходиться на відстані десятків років. Проте зараз Google тестує свої «безпілотники» на загальнодоступних шляхах, а Mercedes-Benz, Nissan, Audi та інші автовиробники адаптують свої бізнес-стратегії до глибинних потрясінь, що відбуватимуться в транспортній галузі.

Хоча може здатися, що єдиною відмінністю безпілотних автомобілів буде те, що керуватиме ними не людина, а комп’ютер, швидше за все, зміни носитимуть значно глибший характер, бо операційна система безпілотних автомобілів формуватиметься інтернетом речей. Окремі водії — люди або автоматизовані системи — більше не прийматимуть індивідуальні рішення, передбачаючи дії інших водіїв. Найімовірніше, це робитиме IoT-система, яка точно знатиме, що відбувається з кожним із них у певний момент часу. Тож з’явиться можливість кардинально скоротити кількість ДТП. Крім всього, це означає, що безпілотні автомобілі формуватимуть дуже складну систему масової співпраці.

Поглиблення мережевого ефекту

Сфери охорони здоров'я та транспорту — лише два приклади тектонічних змін, які спричинить перехід від ієрархії до P2P-мереж. Такі ж метаморфози вже відбуваються в секторі фінансових послуг у міру того, як блокчейн-технологія усуває потребу в будь-яких посередниках. Напевно, аналогічних змін зазнає енергетична галузь, де окремі люди зможуть формувати мережі, через які напряму обмінюватимуться сонячною енергією.

IoT, об’єднавши кожну окрему людину та кожну окрему річ в єдиній глобальній мережі, може змінити все. По-перше, владний центр буде зміщено від тих, кого сьогодні прийнято називати «елітами», до P2P-мереж (або мереж рівних); по-друге, завдяки поглибленню самоорганізації, виникнуть небувало сприятливі умови для «співпраці мас», що, у свою чергу, дозволить створювати високоякісні інтелектуальні продукти з небаченою раніше швидкістю. Але все це не є гарантованим. Неправильно розпорядившись потенціалом інтернету речей, людство, замість того щоб вийти на новий етап розвитку, може опинитися в пучині хаосу.

За матеріалами "Why the Internet of Things changes everything", management-issues.

Ілюстрація: Depositphotos.com