Що відрізняє винятково ефективних CEO

Хоча не кожний CEO може виділитися серед своїх колег винятково високими досягненнями результативності, висновки нового дослідження найрезультативніших керівників, яке провела компанія McKinsey, можуть стати цінним «дороговказом» для кожної компанії, зацікавленої в підвищенні продуктивності діяльності своїх лідерів (особливо це актуально для організацій, що опинилися у кризовій ситуації).

Партнери McKinsey Майкл Біршен (Michael Birshan), Томас Мікін (Thomas Meakin) та Курт Стровінк (Kurt Strovink) вивчили перші ініціативи CEO, які мають найбільш вражаючи «послужний список» досягнень. Ось три основні висновки цього дослідження.

Висновок 1. Гендиректори найняті ззовні, як правило, демонструють вищу продуктивність. Дослідження показало: ймовірність того, що винятково результативний керівник був вибраний з-поміж зовнішніх кандидатів є вдвічі вищою, ніж у разі більш посередніх CEO. «Людина зі сторони» зазвичай приносить із собою «свіжі» та більш об'єктивні ідеї стосовно того, які кроки можуть дозволити компанії досягти прориву.

Як стверджують дослідники, у порівнянні з керівниками, які працювали в тій же самій компанії, котру згодом очолили, залучені ззовні CEO більшою мірою схильні ставити статус-кво під сумнів, виявляти рішучість та активніше впроваджувати зміни. Автори дослідження пояснюють це тим, що інсайдерам важче долати організаційну інерцію, яка є свого роду «путами», що сковують їхню ініціативність.

Висновок 2. Керівники, які досягли виняткових результатів, з більшою ймовірністю проводять стратегічний аналіз на перших етапах перебування в новій для себе ролі. Згідно даних дослідження, найбільш результативним гендиректорам властива чітко виражена схильність до дій. Інвестування сил, часу та коштів у системний стратегічний аналіз часто може дати правильні орієнтири для визначення стратегічного напряму. Найкращі керівники, які очолили проблемні компанії, з ймовірністю вищою на 60%, ніж інші CEO з вибірки, проводили стратегічний аналіз протягом перших двох років перебування на посаді. У підсумку найвагоміші переваги від цього отримали фірми з найслабкішими вихідними позиціями.

У цілому CEO з когорти найпродуктивніших обійшли своїх більш посередніх колег за кількістю стратегічних кроків, вчинених у перший рік після призначення на позицію гендиректора. Зміна стратегічного напряму зазвичай вимагає вивільнення ресурсів — часто за рахунок скорочення витрат на низькоприорітетні напрями діяльності компанії. І хоча питання мінімізації видатків є одним із ключових для кожного керівника, найкращі — виявляють більшу рішучість, ніж решта, та зі значно вищою ймовірністю запускають відповідні ініціативи, закладаючи таким чином основи для стійкої стратегічної переваги.

Висновок 3. Найрезультативніші CEO намагаються зберегти рівновагу всередині організації та обережно підходять до зміни складу управлінських команд. Хоча прийнято вважати, що першими кроками новопризначеного гендиректора проблемної компанії має бути розгляд доцільності зміни організаційного дизайну та складу менеджменту, дослідження показало: в загальному CEO мало схильність вчиняти такі дії протягом перших двох років перебування біля керма. Це, як припускають дослідники, може бути частиною стратегічної гри, котру ведуть керівники. Ймовірно, вони очолили високорезультативну компанію, якій можна завдати шкоду, змінивши управлінців вищих рівнів, або це може бути зумовлено постулатом про те, що організація в стані ввібрати в себе лише певну кількість змін за якійсь період часу.

Автори дослідження висунули гіпотезу про те, що оскільки в групі найрезультативніших CEO чисельність залучених ззовні керівників, які кардинально змінили стратегію, перевищила середнє значення, дані дослідження можуть відбивати послідовність впровадження різних типів ініціатив, коли програми структурних змін реалізовуються після здійснення стратегічних зсувів.

Методологія дослідження

Висновки авторів ґрунтуються на вивченні діяльності 600 CEO компаній з переліку S&P в період з 2004-го по 2014-й рік. Фокус дослідження був скерований на 5% найрезультативніших гендиректорів з вибірки. Вони очолювали компанії, в яких під час їхнього перебування на посаді, доходи акціонерів збільшились на більш ніж 500%. Дослідники порівнювали цю групу CEO з іншими керівниками з вибірки, а також з підгрупою гендиректорів компаній, продуктивність яких досягла рівня першого квантіля (у порівнянні з фірмами, котрими керували їхні менш успішні колеги).

Деякі з охоплених дослідженням CEO стикнулися з кризовою ситуацією. Деякі, провівши компанію крізь процедуру банкрутства, успішно повернули її на фондовий ринок. Інші змогли отримати вищі доходи, здійснюючи стратегічне репозиціювання та забезпечуючи високу операційну ефективність в менш турбулентних умовах. Загалом, як зазначають автори, немає явно виражених орієнтирів стосовно того, де можна знайти найкращих CEO. Дані дослідження практично виключають ймовірність того, що їх можна виявити у певних галузях, що вони очолюють компанії, масштаб яких відрізняється від розміру фірм з переліку S&P 500 або що їх було спеціально призначено в компанії з високим чи низьким рівнем продуктивності.

За матеріалами "3 Lessons Of Exceptional CEOs", Chief Executive.

Ілюстрація: Depositphotos.com