Підступна MBA

Реакція багатьох перспективних та багатообіцяючих фінансистів і консультантів на наближення економічної кризи виглядає приблизно так: Вони починають пакувати валізи та збиратися до бізнес-школи. І тим часом, поки світова економічна система страждає від кризи — приймальні комісії бізнес-шкіл ледве вміщують всіх бажаючих подати документи на вступ.

У цьому сенсі цікаво ознайомитися з дискусією Анді Лоу (Andy Lo), Джей Лорч (Jay Lorsch) та Ракеш Курани (Rakesh Khurana), які спілкуються про те, чи дійсно бізнес-школи винні у сучасній рецесії.

Пани Лорч та Курана, професори людських стосунків та лідерства у Гарварді вважають, що бізнес-школи спонукають до культури "я", підштовхуючи індивідів до зацікавлення виключно своєю власною особистістю.

"Ідеї та інструменти — особливо екзотичні фінансові інструменти, слабкі компенсаційні плани, моделі корпоративного лідерства, що цінують у лідері тільки його харизматичність — які вкладаються в голову студентів МВА, зазвичай ігнорують питання того, що насправді ефективне для організацій у довгостроковому розрізі".

Містер Лоу — відомий професор фінансів у MIT відстоює протилежну точку зору, стверджуючи, що природа кризи призводить до того, що тепер бізнес-освіта стає потрібною людям більше, ніж будь-коли раніше. Він переконаний, що фокус людини на власній індивідуальності є вродженою якістю і притаманна всім людським істотам. Природа фінансової галузі змінилася, ставши більш технічною. Студенти МВА можуть легко засвоїти найбільш використовувані інструменти, при цьому навчаючись вдало керувати ризиком.

Це нагадує дискусію, яка відбулася з професором престижної бізнес-школи. Відразу після інциденту, який відбувся з Enron у професора запитали, яким чином бізнес-школа може зробити студента більш етичним, щоб уникнути такої поведінки в майбутньому. Відповідь була такою: ви не можете навчити студента етиці. Бо до того часу, коли студенти зазвичай приходять на МВА (а це в середньому трапляється у віці 25-30 років), ви вже або етична людина, або ні. Жодна бізнес-школа не змусить вас усвідомити, що крадіжка чужих грошей — це погано, якщо ви займаєтесь цим все своє життя. Втім, більшість студентів МВА — етичні. Вони навчилися цьому від батьків багато років тому.

Основна проблема МВА полягає ще й у тому, що їхні програми не є узвичаєними. Якщо бути чесними — багато бізнес-шкіл пропонують чудові курси для фінансистів. Але тільки дуже незначна кількість студентів записується на них. МВА-програми — це бізнес для університету. Цей бізнес приносить великий прибуток, а отже професори ставлять собі за мету зробити все, щоб максимально задовольнити студента. Як наслідок, студентам дозволяють взагалі не відвідувати заняття, які здаються їм нецікавими. Хоча, саме такі заняття часто бувають дуже корисними. Спробуйте заставити студентів МВА вивчити алгебру. Швидш за все вони обуряться і нічого не робитимуть.

А коли програма втрачає свою інтелектуальну складову — студенти МВА навіть не здогадуються, як мало вони насправді знають. Самовпевненість, яка пропагується у бізнес-школах, частенько не має нічого спільного з реальними знаннями. З цієї точки зору економічна криза може позитивно вплинути на освіту МВА — можливо студенти нарешті зрозуміють, що потрібно навчатися. І робити це по-справжньому!

За матеріалами "Insidious MBAs", Economist.com.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.