Відповіді бізнес-освіти на виклики кризи

Автор: Павло Петриченко
Джерело: Освіта.UA

Керівники провідних бізнес-шкіл України розмірковують про кризу та її подолання з позицій бізнес-освіти.

Ілюстрація: Shutterstock

Подібне накладення криз стало причиною тієї гострої ситуації, в якій зараз опинилась Україна. Таку думку висловила декан школи бізнесу «КІБІТ» Олена Яковлєва та пояснила: «Криза — це ситуація, в якій неможливо вирішувати нові задачі існуючими старими методами».

Якщо ж казати про економіку, то віце-президент Міжнародного інституту бізнесу Юрій Зеленін уважає, що краще все-таки використовувати термін «складна економічна ситуація», оскільки слово «криза» має вкрай негативний відтінок, який впливає на людську психіку й, у свою чергу, посилює панічні настрої.

Для багатьох топ-менеджерів, які це розуміють, поточні економічні труднощі є шансом вивести свою компанію на новий рівень розвитку, побачити нові можливості, замість того, щоби діяти за шаблоном «як усі».

Що таке криза

Висловлюючись звичною мовою, криза на макро- та мікроекономічному рівні полягає в тому, що через вплив зовнішніх чинників звичні схеми, зв’язки, правила перестають працювати на колишньому рівні ефективності, через що відбувається перекіс між прибутковою та витратною частинами бюджету в бік останньої.

«Чим складніше система, тим вона менш гнучка й тим важче їй пристосуватись до умов, що раптово змінились. Тому економіці в цілому і крупним компаніям зокрема виходити із кризи набагато складніше, ніж малому й середньому бізнесу», — упевнений віце-президент МІБ.

Академічний директор Едінбурзької бізнес-школи Східної Європи Наталія Кривда розглядає кризу, як і будь-який переломний момент, із двох сторін. З одного боку, це закінчення попереднього періоду, завершення якогось циклу — більше м'яке чи жорстке. З іншого боку, це можливості, що завжди відкриваються. Іноді люди їх не бачать, знаходячись усередині процесу, вони не розуміють, що криза дійсно відкриває якісь нові двері, нові напрями.

Дуже часто реакція на кризу нагадує спробу порівняти кругле й червоне. Під час кризи, образно кажучи, закінчується «червоний» період і починається «круглий», хоча можна подумати, що буде «чорний» або зелений. Тобто відбувається фундаментальна зміна напрямку руху.

Криза — це завжди точка біфуркації — розвилка, коли необхідно вибрати новий напрямок руху. Але це ще й особове випробування — це не тільки процесуальні зміни, це ще й переоцінка себе, можливостей своєї компанії, своїх ресурсів.

«Нинішня криза, швидше за все, відкриє нам нові ринки, нові можливості, нові галузі. Думаю, що буде дуже затребуваною творча, креативна складова будь-якого бізнесу. Криза стане соціальним і бізнес-ліфтом для людей, які у звичайних умовах не можуть проявити себе, але раптом опиняться на поверхні, тому що проявлять ініціативу, сміливість і послідовність у здійсненні своїх рішень», — припускає Наталія Кривда.

У тому, що проходить час сьогохвилинних фахівців, зручних людей, фахівців широкого профілю і приходить час професіоналів, упевнена й Олена Яковлєва.

Вона бачить позитивний момент у тому, що криза, яка відбувається, досить швидко змітає те старе, що не проходить випробування часом. За словами декана ШБ «КІБІТ», у результаті кризи суспільство отримає масу нових можливостей. Життя не зупиниться: десятки мільйонів людей кожного ранку питимуть каву, будуть відводити дітей у школу, провідуватимуть батьків, ходитимуть у церкву, бізнес продовжуватиме жити, і все обов'язково зміниться на краще.

Бізнес-освіта та криза

Бізнес-освіта користується попитом завжди. У цьому упевнена президент МІМ-Київ Ірина Тихомирова. І це легко зрозуміти: коли наступає криза, у людей з'являється можливість учитись, оскільки вони втрачають роботу, але вірять, що за спадом прийде зростання економіки, і вони стануть запитані. У той же час люди, які працюють, також ідуть учитись, прагнучи підвищити свою цінність на ринку праці в умовах посилення конкурентної боротьби.

У період кризи, коли знецінюються гроші, коли за тиждень валюта може втратити 10% своєї вартості, інвестиції в себе, у свої знання та професіоналізм залишаться назавжди і принесуть свої дивіденди на відміну від покупки автомобіля, цінність якого з часом знижується.

Окрім цього бізнес-освіта має в собі й якусь психотерапевтичну роль. Тому що коли людина вчиться, вона думає про майбутнє, а коли думає про майбутнє, то все-таки будує це майбутнє, закладаючи його основи.

У відповідь на кризу бізнес-освіта змінює свої програми: їх зміст, формат проведення та доступність. Оновлені під ситуацію знання дуже потрібні, тому що економічна ситуація вимагає від людей швидкої реакції, швидкої перебудови, й відповідно до цього актуалізується зміст програм — вона стає ще більш практичною.

«У період кризи люди менше схильні до тривалих проектів. Зараз учасникам складно зважитись не тільки на вивчення курсу 2-річної програми, але навіть і 9-місячної. Тому зміст програми скорочується. І це впливає на ціну. Вони стають більш доступними», — каже президент МІМ-Київ.

Але не слід покладати на бізнес-освіту роль абсолютної панацеї. Це можливість, це ящик з інструментами, за допомогою яких бізнесмен повинен сам провести аналіз і прийняти рішення.

«Ніхто не може навчити людини приймати вірні рішення, але добра бізнес-освіта завжди дасть інструментарій, технології, норми, які допоможуть це рішення прийняти», — уважає Наталія Кривда.

Що пропонують бізнес-школи

Едінбурзька бізнес-школа Східної Європи. У період кризи дуже актуальні такі теми, як change-менеджмент, управління людьми у стані стресу, усі вони — важлива складова оновлених програм. Треба бути готовим до того, що нові — Центрально-європейські ринки відкриються для України, й тому Едінбурзька бізнес-школа починає серію семінарів з навчання підприємців малого й середнього бізнесу на тему «Як працювати на Заході». Розглядатимуться успішні кейси про те, як українські компанії працюють в Європі. Бізнес-школа спробує розповсюдити цей досвід на тих, хто хоче розвиватись у цьому напрямі.

МІБ запустив нову програму «General MBA» для молодих управлінців і власників бізнесу. На деяких навчальних курсах цієї програми акцент буде зміщений у бік антикризового управління компанією. Крім того, МІБ організував майданчик для комунікації аудиторії з експертами з різних галузей бізнесу, куди можуть безкоштовно приходити всі бажаючі. Експерти проводять майстер-класи, на яких діляться цікавими нестандартними ідеями організації своїх бізнес-процесів у нелегкі часи, діляться рецептами успіху, залучають слухачів до обговорення, і, як результат, відбувається генерація нових цікавих бізнес-ідей.

МІМ-Київ. Бізнес-школа відновила всі програми, і всі вони дають відповідь на запитання «Як бізнесу жити в нових умовах». Дуже важлива складова цих програм — адаптація стратегії, відповіді на запитання «Як бути з тактикою?», «Яким повинен бути маркетинг?» та інші. Крім того, МІМ запускає нову програму «Управління ефективністю». Це управління компанією в розрізі операційного менеджменту та бізнес-процесів. Це відповідь бізнес-школи на кризу в питанні «Що підприємству робити в період кризи?».

КІБІТ запускає програму «MBA-підприємництво», яка містить відповідь на запитання, що робити бізнесу в ситуації турбулентності.

Як бізнесу залишитись у грі?

Щоби продовжувати ефективно працювати у складні економічні часи, віце-президент МІБ Юрій Зеленін рекомендує завжди діяти «на випередження». Треба встигнути вчасно збалансувати доходи й витрати. Для підтримки прибуткової частини бюджету обов'язково вимагається утримати своїх клієнтів, створивши якусь програму лояльності, наприклад, покращивши для них графік розстрочки виплати платежів, зафіксувавши валютний курс, або погодитися з ними на бартерні умови операцій.

У важкі економічні часи стає дуже актуальним залучення додаткового фінансування зі сторони, яке зараз називається модним словом «фандрайзинг». Можливо, доведеться піти на тимчасові непопулярні заходи: фіксацію заробітної платні та заохочувальних виплат (при цьому виплата бонусів за виконання показників обсягу продажів скорочуватись не повинна), звільнення низькоефективного персоналу та перерозподіл функцій серед існуючих співробітників, оптимізацію бізнес-процесів з метою зростання їх ефективності, бартерні умови операцій і, нарешті, так звані негрошові форми фінансування витратної частини бюджету компанії (in-kind contribution).

У складні часи є альтернатива — скорочувати «зайві» ресурси та процеси або шукати нові можливості для розвитку компанії. Тому багато що залежить від життєвої філософії та світогляду управлінської команди, від того, який шлях буде вибраний, адже криза, як правило, «починається у власній голові».

На жаль, багато хто йде більше простим шляхом: «упали доходи — скорочуємо витрати». Але в багатьох випадках це рівнозначно тому, щоби різати курку, яка несе золоті яйця. Для успішних і мудрих менеджерів так звана «криза» — це всього лише зміна ринкових умов, до яких треба пристосуватись і з яких треба отримати максимальну вигоду.

Юрій Зеленін упевнений, що для тих компаній, які пережили світову кризу 2008 року, нинішня важка економічна ситуація є не кризою, а швидше трампліном для зльоту.

Як можливості, що відкриваються, розглядає кризу і президент МІМ-Київ Ірина Тихомирова. Криза — це можливість змінити маркетингову політику, розширити та змінити продуктову лінію, у період кризи можна спробувати робити те, що не робив раніше. У такий період бажання менше витрачати не повинно переважити розуміння того, що треба більше заробляти. А для того, щоби більше заробляти, треба шукати щось інше — не те, що було завжди. Тому криза повинна посилити інноваційну модель мислення — підштовхнути робити те, що ніхто ще не робив. Перемагає завжди той, хто відрізняється від інших. А для цього бізнес повинен бути більш інноваційним.

Декан ШБ «КІБІТ» Олена Яковлєва констатує, що український бізнес звик інвестувати в адмінресурс, у зв'язки, у потрібних людей. Це невірно. Інвестувати в адмінресурс і особливо в такі періоди турбулентності збитково. Інвестувати треба в себе, у своє навчання, у розуміння процесів, що відбуваються, щоби бути не всередині процесу, а зуміти поглянути на нього із зовні.

«У період кризи важливо навчитись розлучатися з минулим. Якщо ми ставимось до свого бізнесу як до дітища, то це особливо боляче. Треба навчитися закривати нерентабельні види бізнесу й активно шукати нові шляхи. Сказати, що це складно, — не сказати нічого. Тому що криза викликає в людині глибинні зміни. Рішення приймаються на рівні особистості: «Що я скажу людям, яких я повинен звільнити?», «Як я дивитимусь в очі їм і їхнім сім'ям?», «Де я візьму необхідні ресурси?». Це серйозні психологічні випробування, що людина повинна пройти, і це дуже й дуже складно», — каже Наталія Кривда.

Вона вважає, що нескінченна критика, яку ми чуємо сьогодні на адресу бізнесменів і державних діячів, неконструктивна. У нинішній ситуації суспільство повинно змиритись.

«Наше покаяння повинно нам допомогти затягнути пасок тугіше та намагатися працювати. Прикладом може служити Японія, зруйнована Другою світовою війною, де в суспільстві прийшли до угоди самовіддано працювати без вихідних до середини 50-х років, — уважає Наталія. — З особистого досвіду можу запропонувати розділити реальні проблеми, що нас оточують, і наше ставлення до них. Тому що часто проблема не так страшна, як переживання з її приводу».