Чи насправді вам потрібен цей клієнт?
Справжній професіонал відважно береться за найскладніші проекти, при цьому, намагаючись задовольнити вимоги найвибагливіших клієнтів. Втім, подеколи шкурка вичинки не варта. Ось яку ситуацію описує Майкл Маклафлін (Michael W. McLaughlin), ветеран Deloitte Consulting, на RainToday.com.
Майкл МакЛафлін
(Michael McLaughlin)
|
Якось мені «пощастило» реалізовувати проект для клієнта, який вважає, що гримання — це найефективніший спосіб управління людьми. Отже, якщо йому потрібно будь-що, він починає кричати на тих, хто знаходиться поруч. І це не розмова на підвищених тонах — це покрики із налитим кров’ю обличчям. Так він реагує кожного разу, коли щось складається не точнісінько так, як того хоче він. Мені довелося переконатися «на власній шкірі», що особливо він полюбляє зривати злість на консультантах.
Так, я встиг попрацювати над проектом лише годину, а він вже зажадав знати, яку ж інформацію щодо компанії я спромігся зібрати. І йому конче не сподобалося те, що перші 60 хвилин проекту я займався «нісенітницями» — планував інтерв’ю на найближчий тиждень, узгоджував план дій із членами проектної команди та, до того ж, з’ясовував, де знаходиться кавовий автомат. Бо йому були потрібні результати — і то негайно!
Впродовж наступних тижнів він тричі на день вимагав дані щодо проекту. Здебільшого, наші зустрічі закінчувалися репетом. Адже, звісно, все було зроблено абсолютно не так, як того хотів він.
Я завершив проект через шість неймовірно тривалих тижнів, вирішивши для себе раз і назавжди — ніколи більше не проходити через такі випробування. Тож я взяв обітницю, обираючи клієнтів, дотримуватися засади «життя занадто коротке». Зрештою, аби усвідомити швидкоплинність нашого існування, потрібно натрапити хоча б на один жахливий проект. Інакше кажучи, подеколи ви тільки виграєте, якщо залишите певні можливості іншим.
За матеріалами "Should You Really Take On that Client?", RainToday.com.
|
