Круглий стіл
«Банкрутства, злиття та поглинання як інструменти антикризового управління»
Автор: Ярослав Федорак, редактор Менеджмент.com.ua
2 липня 2009 р. у Києві відбувся круглий стіл "Банкрутства, злиття та поглинання як інструменти антикризового управління", організований компанією FAService. В рамках події, яка зібрала більше тридцяти топ-менеджерів, фінансистів, юристів та консультантів, учасникам вдалося обговорити багато питань, безпосередньо пов'язаних зі стратегією розвитку компаній у часи економічної рецесії в реаліях українського ринку.
Першим слово взяв Дмитро Маричев, керівник практики реструктуризації і медіації компанії Integrites. Він розповів про принципи та техніки реструктуризації бізнесу в умовах кризи ліквідності, наводячи як приклад такої реструктуризації двох чи не найбільших у світі компаній, яким довелося пережити кризу і вийти з неї переможцями. Йдеться, звісно ж, про відомі всім General Electric і Panasonic.
Однією з причин сьогоднішньої кризи у компаніях Дмитро назвав надто широку спеціалізацію, відзначивши при цьому, що закономірним інструментом виходу з такої кризи буде скорочення видів діяльності в рамках однієї компанії та фокус на ключових компетенціях.
Дмитро багато говорив про ризики реструктуризації, серед яких назвав:
- ризик вибору неправильних інструментів;
- традиційну недооцінку складності реструктуризації;
- соціальні наслідки;
- неякісний юридичний супровід та інші.
Наступний доповідач, Олександр Падалка, партнер і керівник практики корпоративного права в компанії "Астерс", розповів про способи об'єднання компаній та супутні ризики. Він підійшов до політики злиттів та поглинань як до нового способу виживання в сучасних умовах, назвавши основними причинами об'єднання компаній:
- зменшення витрат;
- розширення ринку збуту;
- отримання доступу до більшої кількості ресурсів;
- підвищення капіталізації;
- спільне відстоювання своїх прав у випадку рейдерських посягань на них;
- синергійний ефект;
- підвищення якості управління;
- диверсифікацію виробництва та можливість використання надлишкових ресурсів;
- просте заволодіння активами;
- і навіть особисті мотиви управлінців.
Олександр багато говорив про способи об'єднання компаній, звівши їх до двох типів: дружні та ворожі (м'які та жорсткі) різновиди поглинання, не забувши при цьому згадати і про ризики, які виникають тоді, коли компанія починає процес злиття.
Олена Макєєва, генеральний директор компанії InterGest Ukraine, говорила про податкові наслідки реорганізації компанії шляхом приєднання, розглянувши безліч спеціалізованих аспектів та нюансів, які виникають під час проведення процедури приєднання і пов'язані з українським податковим законодавством. Зокрема, йшлося про передачу активів компанії у власність іншої юридичної одиниці як цілісного майнового комплексу.
Доповідь Олени викликала чималий ажіотаж в аудиторії, і учасники, для яких проблема податкового врегулювання угод щодо злиттів та поглинань виявилася насущною, захоплено обговорювали різноманітні аспекти українського законодавства.
Наступною слово взяла заступник директора компанії Strategic Consulting Group (SCG) Оксана Щегельська, чий виступ виявився, найбільш практичним, оскільки стосувався безпосереднього досвіду злиття компаній. Оксана розповіла про стратегії підходи та результативність проекту супроводу злиття двох міжнародних фармацевтичних компаній, та поділилася досвідом 6-місячного періоду співпраці з компанією, який включав у себе три етапи:
- Створення прозорості та подолання ризиків
- Перевизначення ДНК об'єднаної команди
- Впровадження нової системи (пошук операційних рішень для прориву)
Не оминула Оксана увагою і можливі проблеми, пов'язані із купівлею тієї чи іншої компанії. "Як відомо, компанія, яка продається, нав'язує на себе багато "бантиків", щоб привабливіше виглядати в очах інвестора-покупця. Втім, коли угоду вже підписано — новим власникам неодмінно доводиться зіткнутися з реальністю, яка часто виявляється не такою привабливою", — відзначила вона.
Наступні кроки після купівлі компанії та консолідації продуктових портфелів часто бувають навіть складнішими, ніж попередні переговори. Адже тепер дві компанії являють собою одне ціле — а отже і функціонувати їм потрібно як одному цілому. І тут виникають три можливі підходи:
- компанія-покупець може підлаштувати під себе куплену компанію;
- компанія-покупець, визначивши, що у купленої компанії кращі бізнес-процеси, може сама підлаштуватися під неї;
- нарешті, новостворена компанія може задуматися про створення чогось третього — нового (і у багатьох випадках саме цей підхід виявляється найбільш ефективним).
Цікавим виявилось також спостереження Оксани щодо кризи, яку вона назвала пусковим механізмом об'єднання. Основний позитивний аспект рецесії, який стосується угод щодо злиттів та поглинань полягає в тому, що під час кризи людям не потрібно пояснювати, чому вони повинні змінюватися (це зрозуміло само собою). А отже зникає найбільший гальмівний фактор, який діє у часи процвітання — люди більше не чинять супротиву змінам (або ж цей супротив настільки незначний, що ним можна знехтувати).
Друга частина круглого столу зосередилася навколо питань банкрутства як інструменту оздоровлення компанії та використання його для більш вигідного проведення злиттів та поглинань. Тут особливо цікавою виявилася доповідь Олександра Серебрякова, який почав свою промову з дещо провокаційного твердження, що рівноправних злиттів не буває. Тож будь-яке злиття, за своєю суттю — це все-рівно поглинання. Просто іноді в цьому ніхто не признається (навіть самому собі).
"В процесі злиття, — наголосив Олександр, — виграє той, хто продає компанію. А покупець, як правило, залишається з купою нових ризиків, якими потрібно керувати".
Багато говорилося про недружні поглинання, і, зокрема, про рейдерство як законну діяльність (йдеться звісно ж не про вітчизняну специфіку рейдерства, коли компанію захоплюють озброєні автоматами люди (в такому випадку йдеться про чистої води бандитизм); а про європейський "цивілізований" підхід, коли компанія-агресор викуповує борги компанії-цілі, таким чином починаючи претендувати на її майно). Способів захиститися від такого "законного" рейдерства не так багато, та все ж вони існують. Зазвичай, компанії складно зупинити процес свого банкрутства. Але вона може зробити так, що її активи перестануть виглядати такими привабливими для агресора.
Розповів Олександр і про гучні банкрутства, які відбулися зовсім нещодавно — "Домотехніку" та МКС — пояснивши реальні підстави процесу банкрутства у цих компаніях. Йому вдалося розвіяти усталену думку, що банкрутство — це крах компанії. Навпаки, в сучасній ринковій економіці підхід до процедури банкрутства принципово інший — це передусім засіб фінансового оздоровлення підприємства, а у деяких випадках — цілком адекватний тактичний крок.
Тож, як виявилося, злиття та поглинання — це не лише спосіб збільшити частку ринку, а за одне — і капіталізацію своєї компанії, але й чудовий інструмент у боротьбі з кризою.
|
