Омар Хатамле про інновації та майбутнє

Джерело: open

Яким буде наше майбутнє з урахуванням поточних трендів? Звідки беруться інновації та яку роль у них відіграє диверсифікація? Про це розповів Омар Хатамле (Omar Hatamleh), екс-керівник відділу інновацій NASA та директор космічної навчальної програми Міжнародного космічного університету, на зустрічі у межах проекту kmbs VISION meetings.

Омар Хатамле (Omar Hatamleh)

Про креативність та інновації

Інколи люди вважають, що креативним потрібно народитись. Це лише частково правда: від природи одна людина може бути більш творчою, ніж інша. Але можна й підвищити свою креативність, скажімо, навчаючись, читаючи журнали й книги про інновації, працюючи з людьми з інноваційних середовищ тощо.

На мою думку, інновації — це використання наявних ресурсів кращим, більш ефективним шляхом. Це необов’язково означає винахід нової технології, головне в інноваціях — взяти ті інструменти, що у вас вже є, і зробити щось краще. Якщо те, що виходить в результаті, створює нову цінність, то це можна назвати інновацією.

Часом інновації — це щось невелике, але достатнє, щоб змінити результат. Наприклад, одна компанія, що продавала велосипеди, стикнулась із проблемою пошкодження при транспортуванні. Її рішенням було створити нове пакування, що виглядало, як коробка з-під телевізора. Звичайно, вантажники почали ставитись до перевезення товару в таких коробках уважніше, і це дозволило зменшити рівень пошкоджень на 70-80%.

Ще один цікавий приклад — це креативне рішення щодо інкубаторів для новонароджених. В одній з африканських країн була велика проблема: лікарі не могли користуватись дорогим обладнанням, бо коли воно ламалося, то майже неможливо було знайти деталі на заміну. Вийти з цієї ситуації допомогли інженери: вони створили інкубатор суто з запчастин від найпопулярнішої в цій країні моделі автомобіля. І тим гарантували можливість швидкого ремонту — адже деталі можна знайти у найближчій автомайстерні.

Як компанії стати більш інноваційною

Невеликі бізнеси, стартапи мають бути інноваційними за своєю природою. Без цього їм нема чого робити на ринку. Що більшою стає організація, тим більше в ній бюрократії й тим складніше стає зробити щось по-новому, складніше змінити її культуру. Але все ж існують шляхи й для великих компаній — як стати більш інноваційними.

Навіщо це робити? Бо інакше якась технологія, яку придумає маленький стартап, може виявитись підривною — і підірвати ваш бізнес. Останні роки показали, що невеликі компанії можуть мати величезний вплив. Скажімо, Airbnb суттєво впливає на готельний бізнес, Uber — на сферу пасажирських перевезень, соціальні медіа — на традиційні медіа.

Великій компанії необхідна інноваційна складова. Перш за все, потрібно приділяти увагу новим стартапам, що з’являються на ринку, питати себе: чи є у них потенціал, щоб підірвати наш бізнес? Інколи маленькі компанії шукають фінансування, і якщо продукт, який вони пропонують, вам цікавий, то варто замислитись: як взяти участь у його створенні? Як вступити у стратегічний альянс? А може, варто придбати цей стартап?

Втім, це не єдиний шлях до підвищення інноваційності. Другий — це зміна культури. Вам потрібно створити середовище, де люди не боятимуться робити помилки. Щоб придумати щось креативне, щоб спробувати щось нове, людям потрібно позбавитись страху невдачі.

Створювати інновації — це не означає вкладати багато грошей в розробку нової технології. Можна почати з чогось простого: скажімо, запитати себе, як допомогти своїм працівникам думати інакше, вийти за межі звичного. Найголовніше в інноваціях — це культура.

Одна з моїх улюблених компаній — це Netflix. Вона не просто інноваційна, вона змогла змінити бізнес-модель, досягти лідерства, а потім знову змінити модель. Їй недостатньо бути лідером, вона розуміє: якщо зупинитись, то рано чи пізно з’явиться конкурент, що зможе її перевершити. Netflix починала з DVD, досягши зрілості — перейшла до онлайн-стрімінгу, а потім, не вдовольнившись цим, стала створювати власний контент. І цей контент є надзвичайно популярним у всьому світі (достатньо згадати серіал «Картковий будинок»). Зі звичайної компанії, що надає в оренду DVD, вона стала продюсером.

Другий вражаюче інноваційний бізнес — це Zara. Ця компанія, що має вже 2 тисячі магазинів, створює нову колекцію за два тижні, у той час як у інших на це може піти півроку. А ще вона постійно отримує зворотний зв’язок від клієнтів: є спеціальні люди, які ходять по магазинах Zara і запитують у покупців, що їм подобається, а що не подобається у різних моделях одягу. І якщо багато клієнтів хочуть одного й того самого — за два тижні оновлена модель з’явиться на полицях.

Що ж стосується NASA, то ми не маємо іншого виходу, аніж бути креативними. Скажімо, досягти Марса — надзвичайно складне завдання для людства. Воно обійдеться дуже дорого, ми стикнемось із різноманіттям технологічних викликів. І якщо ми не будемо креативними, то вирішення цього завдання займе набагато більше часу. А так, сподіваюсь, ми полетимо на Марс за 20 років.

Ми не тільки розвиваємо нашу креативність, але також вступаємо в стратегічні альянси з організаціями з різних сфер: нафтової та газової, IT, автомобільної, медичної тощо. Адже багато проблем, з якими ми стикаємось, знаходяться на перетині дисциплін. І подібні альянси можуть допомогти не тільки вирішити проблеми швидше й дешевше, але й подивитись на речі з іншої точки зору.

Існує два типи інновацій: еволюційні та революційні. Еволюційні означають поступові покращення протягом років, а революційні одразу й різко змінюють ситуацію. Більшість компаній продовжують інвестувати в еволюційні інновації (хоча шанси на успіх не дуже великі), бо революційні коштують дорого. Я ж рекомендую диверсифікувати свої інвестиції, робити своє інноваційне портфоліо максимально різноманітним.

Також важливо захищати свої інновації, надавати їм «укриття». Я неодноразово бачив компанії, які переміщували нову ініціативу в окрему будівлю. Ви не можете примусити інновації з’явитись, але ви можете створити для них сприятливе середовище.

Я часто помічаю, що перші особи бізнесу зацікавлені в інноваціях. Вони виголошують промови й закликають людей пропонувати ідеї. Але все зупиняється на середній ланці менеджменту. Цим керівникам зазвичай дуже некомфортно працювати з інноваціями, бо інновації означають великі ризики, а відтак — і загрозу для кар’єри менеджера. Щоб вирішити цю проблему, потрібно змінити систему мотивації середнього менеджменту так, аби стимулювати бажану поведінку.

Як придумати креативну ідею

Ми рекомендуємо організовувати мозкові штурми з максимально диверсифікованою командою. Що більш різноманітна група — то цікавішими будуть ідеї. Критерії диверсифікації можуть бути будь-які: вік, культура, досвід і т.д. Запросіть до групи інженерів художника, юриста чи вченого — і можете бути впевненими, що отримаєте інші ідеї.

Один з наших проектів — це космічна навчальна програма (Space Studies Program) у Міжнародному космічному університеті (International Space University, ISU). Щорічно ми набираємо 112 учасників з 26 різних країн. Ці люди — інженери, юристи, медичні працівники тощо. Протягом двох місяців ми навчаємо їх усьому, що пов’язано з космосом, і мова йде не тільки й не стільки про технології, а й про багато іншого, у тому числі — про те, як взаємодіяти з людьми з різних культур. Цього року наймолодшому учаснику було 21 рік, найстаршому — 66. Після програми 80% людей починають нову кар’єру у космічній сфері, незалежно від того, де вони працювали раніше.

Найцікавіші розв’язки часто приходять з-за меж сфери, де проблема виникла. Тому настільки успішною є концепція відкритих інновацій. Наприклад, вченим в Гарварді потрібно було створити алгоритм для секвестування нуклеотидних послідовностей. На першу версію вони витратили роки і мільйони доларів. Точність алгоритму складала 72%, він був недостатньо швидким (відпрацьовував за декілька годин). Щоб покращити алгоритм, найняли фахівців і заплатили їм приблизно $250 тис. За рік точність алгоритму зросла до майже 80%, а швидкість — до 40 хвилин.

Потім було прийнято рішення викласти проблему на платформу відкритих інновацій. У результаті швидкість зросла до декількох секунд, точність стала ще вищою, а обійшлось це рішення у $6 тис. Людина, яка його запропонувала, працювала у цілком іншій сфері, далекій від дослідження геному.

Компанії часто бояться використовувати відкриті інновації, бо вважають: якщо викласти проблему у мережу, то конкуренти зрозуміють, у чому полягають наші слабкості. Але, по-перше, зараз є можливість запропонувати завдання анонімно, а, по-друге, компанія сама вирішує, яку інформацію відкривати, а яку залишати при собі.

Яким буде майбутнє людства

Населення планети постійно зростає: зараз воно складає приблизно 7,5 млрд. людей, а за декілька десятків років перевищить 10 млрд. Це експоненційне зростання супроводжується таким само експоненційним розвитком технологій. За 30-40 років роботи займуть мільйони робочих місць, вони будуть спроможні виконувати складні завдання, а їхній інтелект можна буде порівняти з інтелектом мільярдів людей.

Зазвичай коли з’являється нова технологія, це означає появу нових робочих місць. Але тепер все набагато складніше. Багато професій зникне взагалі. Людство, фактично, створює зараз новий вид, який буде значно розумнішим за нас. Запитання, над яким нам варто замислитись: як буде виглядати майбутнє, коли населення Землі стане ще більшим, а рівень зайнятості буде постійно знижуватись через розвиток технологій?

Компанія, яка зможе передбачити, що станеться, і почне діяти, матиме чималу перевагу на ринку. Якщо ж чекати, доки тренди стануть очевидними усім, конкуренція буде дуже великою.

Скажімо, поява автономних автомобілів змінить декілька сфер бізнесу. У тому числі — страхову й готельну. Адже якщо машини майже не потраплятимуть у ДТП, то навіщо взагалі купувати страховку? І якщо можна переночувати в автомобілі, доки він їде з одного міста в інше, — то послуги готелів користуватимуться меншим попитом.

Про зміни в освіті

Чимало експертів кажуть, що через 10 років принаймні половина робочих місць будуть кардинально новими, такими, про які сьогодні ми ще нічого не знаємо. То яким предметам університети мають навчати студентів зараз? Щоб зрозуміти це, представники освіти, уряду й бізнесу мають проводити спільні мозкові штурми, придумувати нестандартні рішення.

Освіта має трансформуватись. Адже якщо подивитись на те, як виглядала класна кімната 100 чи 50 років тому, і як вона виглядає зараз, — то ми побачимо, що майже нічого не змінилось. Тому студентам часто стає нудно, а подеколи вони знають більше, ніж викладач. Освіта має стати більш індивідуальною, кастомізованою.