Найпростіший спосіб передбачити майбутнє — винайти його

Автори: Олександр Данилюк, Людмила Білецька, SCG

19-20 травня у чарівному місті Львів відбулась національна конференція "Intro 2011: проривні інновації". Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) — організатор конференції — так окреслила мету події: відкрити нові можливості генерування інновацій в бізнесі та їх успішного впровадження на перетині ідей, концепцій та культур.

"Для багатьох українських компаній, які є на ранній стадії свого розвитку та зростання, вміння генерувати інноваційні ідеї, а головне впроваджувати та монетизовувати їх, зможе позитивно змінити їх траєкторію руху", — зазначила директор LvBS Софія Опацька, відкриваючи конференцію.

Першим взяв слово Карл Цайнінгер (Karl Zaininger), професор Прінстонського університету, засновник і головний виконавчий директор Global Technology Management Partnerships, президент і головний виконавчий директор (почесний), Siemens Corporate Research, Inc. Свій виступ від зосередив на загальному визначенні поняття "інновація" і запропонував звузити його до поняття "технологічна інновація" — використання технологій для інноваційного процесу. Інновації у сучасному суспільстві сприймаються як панацея для вирішення багатьох проблем. Темпи зростають, а нові речі з'являються просто приголомшуючими темпами. Саме на цей аспект — інтенсивність — Карл Цайнінгер звертає увагу слухачів, розмежовуючи поняття "зміни" і "інновації". Зміни є рушієм розвитку. Цитуючи Пітера Друкера, потрібно побачити зміни у кризі і стати лідером змін. "Інновації — це перетворення у щось корисне для суспільства. Інновації — це шлях до світової конкурентоспроможності" — каже він. Окрім цього, Цайнінгер акцентував увагу на 2-х категоріях інновацій — революційних (радикальних, проривних) і еволюційних (поступовий розвиток). Саме революційні інновації змінюють світ і створюють нові ринки.

Все це добре, але як запровадити інноваційний процес, який є дієвим? По-перше, всі співробітники мають бути залучені в інноваційний процес. А для цього необхідно: змінити корпоративну культуру (зверху — вниз, від керівників — до найнижчого щабля); позбутися відчуття самозадоволення; змінити парадигми мислення; використовувати багатофункціональні команди. По-друге, оскільки ідеї виникають спонтанно і ми не можемо змусити їх з'являтися, тому потрібно працювати з творчими, неформатними людьми.

Наступним етапом першого дня була дискусія, яку модерував Валерій Пекар, президент компанії "Євроіндекс". Питання для обговорення були наступні:

• Які є методології і системи розвитку інновативного мислення?
• Як створювати та культивувати організаційну культуру інновацій?
• Як залишатися на передовій інновацій в час надшвидких змін?

Саму дискусію передували короткі виступи Олени Кропив'янської, директора з персоналу та розвитку організації "Київстар", Софії Оліфант, генерального директора "3М Україна", та Ярини Ключковскої, директора з корпоративних комунікацій "Майкрософт Україна". Вони розповіли про цікавий досвід своїх компаній у втіленні різноманітних інноваційних рішень.

Завершився перший день skipe-конференцією з Франсом Йохансоном (Frans Johansson), автором світового бестселера "Ефект Медичі. Інноваційні відкриття на перетині ідей, концепцій та культур" (The Medici Effect: Breakthrough Insights at the Intersection of Ideas, Concepts, and Cultures). Власне, про основні концепції цієї книги і йшлося в дуже емоційному віртуальному виступі.

На думку Франса Йохансона, новатори, ставши на своєрідний "перетин" — місце, де зустрічаються і зіштовхуються ідеї з різних галузей та культур — змінюють світ. А це в результаті дає іскру, стається вибух нових неймовірних відкриттів. У якості яскравого приклада він навів наступний. Відомий архітектор одержав замовлення на будівництво бізнес-центра без кондиціонування повітря в Зімбабве, у дуже спекотному кліматі. Рішення довго шукали і знайшли його... в живій природі — терміти, будуючи свій конус, уміють тримати там постійну температуру без кондиціонування, без спеціального устаткування. І такий будинок був побудований!

Йохансон називає таке генерування нових ідей "Ефектом Медичі", маючи на увазі неймовірний вибух креативності, до якого спричинилася сім'я банкірів Медичі в Італії за часів відродження. У книзі він відкриває, як ми можемо знайти перетини у власному житті та перетворити ідеї у проривні інновації. Йохансон показує, яким чином три рушійні сили — рух людей, збіжність наукових дисциплін та стрімка комп'ютеризація — збільшують кількість та типи перетинів, що стають доступними для нас.

Другий день конференції розпочався виступом Луїс Вітт Сейл (Lois Vitt Sale), старшого віце-президента Wight&Company зі США. Архітектурна компанія Wight&Company займається впровадженням зеленого будівництва, використовуючи максимально природні матеріали, розробляючи максимально нейтральні проекти до навколишнього середовища. Ми побачили багато проектів цієї компанії, які органічно вписувались у природу: на дахах будинків росли дерева, багато скла, багато світла, зручні для користування. Експлуатація споруд, які були спроектовані Wight&Company, давала економію у вражаючих цифрах, а саме 70% відходів, 40% води, 30% електроенергії.

У США екологічний напрямок будівництва в останні роки набуває все більшої популярності. На прикладі архітектурної компанії ми побачили нові можливості впровадження нових ідей у будівництві.

Далі було обговорення трьох цікавих питань:

• Як увійти у 5% успішних компаній, які здатні впроваджувати інновації: запорука успіху та причини невдачі?
• Яким чином налагодити процес створення та реалізації інновацій всередині компанії?
• Інноваційні титани: як залишитися системою і водночас інновативною компанією?

В обговоренні приймали участь Тарас Кицмей, президент та співвласник Soft Serve, Валерій Пекар, президент компанії "Євроіндекс" та Всеволод Онишкевич, консультант з управління і головний виконавчий директор компанії In Vino Veritas Consultants, Inc (США).

Валерій Пекар зробив цікавий доклад, розповівши про так званий інноваційний цикл (у вигляді кола, яке замкнути вдалося, наприклад, таким непересічним підприємцям, як Білл Гейтс і Стів Джобс), і розкрив основні складові для запоруки успіху інноваційної компанії — це перетин інноваційних особистостей, інноваційного середовища, технологій створення інноваційних рішень. Саме на перетині цих складових виникає вибухоподібна інновація.

Валерій також розказав про інструменти національної інноваційної системи. Система працює на генерацію інновацій двох типів: конкретно призначені на експорт, конкретно призначені для обраних економічних кластерів. Ми маємо сміливо визначити експорт інновацій головною метою системи (навіть якщо внаслідок маємо еміграцію).

Тарас Кицмей розповів про важливість середовища для розкриття талантів, про підходи до своїх колег для створення найкращих умов для їх праці. "Кожен працівник, який розвивається, допомагає компанії створювати інноваційне середовище", — наголосив він.

"У компанії мають співпрацювати різні люди. Що більша різниція між ними (потенціал), то більша соціальна робота... Мікроконфлікт між людьми різних поглядів народжує ідею", — додав Валерій Пекар.

Цікавий доклад представив на наш розсуд Томаш Рудольф, співвласник iConPilot, радник з питань багатонаціональних корпорацій та підприємств. Як один із засновників і головний розробник інновацій компанії Innovatika був відповідальним за сприяння стратегічному зростанню, розробки нових продуктів і проектів організаційних інновацій.

Томаш запропонував аудиторії тактику роботи консультантів з підприємствами, а також представив основні підходи в роботі стратегічних сесій, в яких його клієнти беруть активну участь у розробці своєї стратегії. У якості практичного заняття він запропонував учасникам конференції розбитися по парах і розробити придуману ним "модель гойдалки" один одному. Тобто — відповісти на вісім основних питань, без чого зробити інноваційним або товар, або послугу, за словами експерта, просто нереально. Такий підхід до обміну думками виявився напрочуд захопливим та цікавим, оскільки представники різних компаній мали різні підходи та ідеї.

Загалом конференція зібрала щонайменше 80 слухачів, які доволі активно включалися в дискусії, задаючи часто непрості питання доповідачам. Склалося відчуття, що навіть 2-денний формат не зміг охопити всі аспекти, які стосуються теми інновацій. Що ж, тим більша ймовірність продовжити цю надзвичайно актуальну тему наступного разу.

Звичайно ж, не хочеться оминути увагою рівень організації події. Все відбувалося у дуже відкритій, невимушеній і приємній атмосфері, де хочеться спілкуватися і творити. Дякуємо Львівській бізнес-школі УКУ за чудове інноваційне навантаження і натхнення.

ФОТОЗВІТ                ФОТОАЛЬБОМИ на Facebook: 1, 2