Інтерв'ю з Arie de Geus, London Business School
Arie de Geus стверджує, що архаїчні закони не дають компаніям розвиватися, а у традиційних бізнес-структурах занадто багато влади належить обмеженому колу людей.
З.: Чому так багато компаній гине, не встигнувши народитися?
В.: Дослідження показує, що середньостатистична тривалість життя компаній значно скоротилася за кілька останніх десятиліть. Оскільки я ще не маю остаточних даних, то можу лише припустити, що такі тенденції — наслідок панування застарілого законодавства. В минулому працівники були лише додатком до машини, їхня робота часто полягала лише в обслуговуванні верстата. Вся влада концентрувалася в руках обмеженої кількості людей, які правили компанією. Законодавство було сформовано відповідно до цих умов, надаючи всі права власникам, а працівники належали до активів компанії.
У сучасних компаніях люди виконують іншу роль — вони часто є носіями розумової, а не фізичної сили. Водночас, саме персонал впливає на успішність організації. Проте, бізнес до сих пір продовжує керуватися законами XIX-го століття.
З.: Яким чином можна здійснити перерозподіл влади?
Ця проблема повинна бути обговорена публічно. Зв'язок між зростанням влади, яка належить раді директорів та власникам і тим, як гинуть новостворені компанії, є очевидним. Ці тенденції не повинні ігноруватися. Нам необхідна система корпоративного законодавства, яке забезпечуватиме послідовність політики щодо людських ресурсів.
З.: Які характеристики притаманні компаніям, які зуміли досягнути довгострокового успіху?
По-перше, вони повинні володіти потужною системою цінностей, а значить — відчуттям самоідентифікації. По-друге, ці компанії повинні відчувати "дихання" зовнішнього світу, тобто відчувати, що відбувається навколо них. По-третє, успішні компанії завжди мають відповідний (толерантний) стиль управління. І, нарешті, вони доволі обережно поводяться із фінансами, вони мають владу над власним зростанням. Найбільш успішні компанії завжди готові до змін і миттєво реагують на вплив оточення, пристосовуючись до будь-яких умов.
З.: До яких ще проблем призводить застарілий підхід до управління компанією?
Менеджери компаній часто опиняються у жахливій ситуації. З одного боку, їхнім завданням є кадри: вони мусять думати над тим, як відшукати, а потім — утримати в компанії найкращі таланти. З іншого боку, вони повинні показувати позитивні дані своїм власникам. А до таких даних належить зменшення витрат, максимізація прибутків, керування компанією на найвищому рівні ефективності. Ці два напрямки діяльності управлінців є принципово протилежними. Зрештою, менеджерам не залишається нічого іншого, як звільняти таланти (людей, якими вони керують) на користь інтересів власників.
З.: Яким чином це впливає на внутрішню діяльність компанії?
Менеджерам доводиться працювати на два фронти, а значить пропадає така важлива складова бізнесу, як чесність та довіра. Вони говорять своєму персоналові одне, а власникам — зовсім інше. У сучасному світі, коли прозорість дій вважається однією із переваг компанії, така поведінка може виявитися дуже небезпечною грою.
З.: Яким чином компанії можуть уникнути тиску власників та акціонерів?
На сьогодні більшість компаній є організаціями з обмеженою відповідальністю. А це значить, що такі компанії належать акціонерам і саме вони мають найбільшу владу і приймають найважливіші рішення. Але на сьогодні бачимо вихід із ситуації — заснування компаній, які будуть організовані як партнерські. Така структура захищатиме компанію від руйнівної сваволі акціонерів. Як приклад, можна навести той факт, що найбільші і найуспішніші консультаційні компанії на сьогодні є партнерськими компаніями, а не організаціями з обмеженою відповідальністю.
Ярослав Федорак, за матеріалами European Business Forum (EBF).
|