Роберт Галфорд та Реґіна Марука про "Спадок Лідера"

Роберт Галфорд (Robert Galford) та Реґіна Марука (Regina Maruca) разом працювали у бостонському центрі розвитку лідерів (Center for Executive Development) та були співавторами книги "Спадок Лідера. Яким чином турбота про майбутнє може покращити ваше лідерське сьогоднення" (Your Leadership Legacy: Why Looking Toward the Future Will Make You a Better Leader Today). В інтерв'ю, яке наведено нижче, Роберт та Реґіна розповідають про "спадкове мислення" та важливість проактивного планування лідерського спадку.

З.: Що таке "спадкове мислення" і чим воно відрізняється від лідерського прагнення мати довгостроковий позитивний вплив на компанію?

Роберт: Прагнення мати "довгостроковий позитивний вплив на компанію" часто перетворюється на дискусію про якісні та кількісні показники діяльності, в той час як "спадкове мислення" володіє індивідуальним виміром лідерства.

Звісно, для компанії дуже важливо працювати зі стратегією, підвищувати продуктивність, постійно зростати і вдосконалюватися. Але ж лідери — це не машини. Вони живі люди, які мають свою власну індивідуальність. Кожен з них має свої власні мрії, цілі та очікування. І хоча потреби компанії завжди залишаються на першому місці, все ж лідерам потрібно жити в мирі із собою. Чи отримує лідер задоволення від своєї роботи? Чи використовує він свої таланти? Чи грає властиву для нього роль? Чи навпаки — постійно перебуває під тиском і далеко поза межами зони свого комфорту? "Спадкове мислення" бере до уваги всі ці фактори.

Лідер, який звільняючись залишає після себе успішну організацію, але при цьому він досягнув цього успіху, поклавши на алтар своє особисте життя та свої мрії — це лідер із "негативним" спадком. Його не будуть наслідувати і ніхто не захоче бути схожим на нього.

Реґіна: "Спадкове мислення" — це набагато "вужчий" підхід, ніж довгостроковий вплив на компанію. Спадкове мислення стосується щоденної діяльності лідера. Які рішення він прийняв сьогодні, як провів свій час, як поводився з колегами та клієнтами, чи залишився задоволений своїми діями і т. п.

З.: Враження про лідерський спадок завжди визначається сторонніми людьми. Чи є спосіб виробити свій власний лідерський спадок? Якщо так, то яким чином це можна зробити?

Роберт: Ви не можете створити проект свого спадку. Проте, ви можете уважно стежити за спадком, який залишаєте по собі, і таким чином намагатися досягнути найкращих результатів. Ваш спадок визначається впливом інших. Знаючи, як до нього ставляться співробітники, ви можете впливати на їхню думку своїми вчинками.

Реґіна: Слід пам'ятати також про те, що спадок лідера "визначається" тим, як поводяться та ставляться до роботи його колеги, особливо коли лідер покидає компанію.

З.: Скільки часу лідерові слід пропрацювати в компанії, перш ніж почати замислюватися про спадок, який він залишає?

Реґіна: З першого дня.

Роберт: Що раніше лідер почне стежити за своїм спадком, намагатися визначити точки дотику між собою та своєю роботою — то більш щасливим він буде в результаті. Людина часто починає задумуватися про свій спадок лише тоді, коли настає певна криза. Наше ж завдання спонукати людину об'єктивно оцінювати ситуацію навіть тоді, коли ніякої кризи немає. Намагайтеся досягнути розуміння своїх пріоритетів якомога раніше.

Реґіна: Але це не означає, що ваші пріоритети не можуть змінюватися. Спадкове мислення — це динамічний процес. Люди завжди змінюються і розвиваються. Речі, які можуть здаватися важливими, коли вам 20, відрізняються від тих, які будуть важливими для вас у 50.

З.: Що таке "формулювання спадковості" і чим воно відрізняється, скажімо від формулювання особистої місії?

Роберт: Формулювання спадковості — це підсумок всіх ваших сподівань щодо впливу на інших. Це формулювання допомагає вам завжди підтримувати ваш спадок активними діями. Формулювання особистої місії може бути доволі розмитим і звучати, наприклад, так: "Робити добро, уникати зла". Формулювання спадковості міцно пов'язане із рішеннями, які ви здійснюєте сьогодні, і є набагато більш конкретним.

З.: Які перші кроки повинна зробити людина, яка вирішила свідомо формувати свою спадковість?

Роберт: Щоб почати процес формування спадковості, вам слід озирнутися у минуле, потім подивитися у майбутнє, а також оцінити своє сучасне. Запитати себе: Що я отримав від своєї попередньої роботи? Які навички я здобув?

Слід подумати про ваше майбутнє. Як зміниться поведінка ваших колег та підлеглих після вашого звільнення? Як на них вплине ваша робота? Чи однаково ви поводитеся на роботі та поза нею? Чи намагаєтеся ви показати себе чимось іншим, ніж ви є насправді? Чи існують ті речі, якими вам хотілось би займатися, але ви відкладаєте їх на потім? Що це за речі і як ви почуватиметеся, якщо так ніколи й не здійсните їх?

Якщо дати чесні відповіді на всі ці запитання — це допоможе сформулювати особистий підхід до вашого лідерського спадку.

З.: Яким чином можливо оцінити свій прогрес у створенні лідерського спадку?

Роберт: За прогресом можливо стежити, регулярно переглядаючи формулювання свого спадку. Лідерові слід чітко дотримуватися шляху, який він вирішив пройти. А це значить — дотримуватись поставлених перед собою цілей у щоденній діяльності. Ви ніколи не можете бути переконаними, що ваша спадковість буде такою, якою ви її бачите. Проте, якщо ви навчитесь відчувати її — ви зумієте досягнути справжнього успіху.

За матеріалами "Meet the MasterMinds: Robert Galford and Regina Maruca on How Legacy Thinking Makes Better Leaders Today", Management Consulting News.
Переклад з англійської: Ярослав Федорак.