Ерік Абрахамсон про переваги хаосу

Ерік Абрахамсон (Eric Abrahamson) — професор Columbia Business School та автор книги "Зміни без болю" (Change Without Pain), яка отримала приз "Книга року" від журналу strategy+business. Він також став співавтором книги "Ідеальний хаос: Приховані переваги безпорядку" (A Perfect Mess: The Hidden Benefits of Disorder). Абрахамсон піддає сумніву стереотипне твердження, що порядок та організованість — ключ до успіху компанії. Нижче наведено інтерв'ю з Еріком.

З.: На Вашу думку, ідеальний хаос дійсно існує?

В.: Так. Хаос може набувати рис ідеальності, коли він досягає точки, у якій додатковий час витрачений на упорядкування та організацію зробить компанію неефективною.

Якщо ви витрачатимете весь свій час на організацію діяльності, то коли ж ви займатиметесь справою? Якщо ж ви зовсім не впорядковуватимете свою діяльність, тоді виникне ризик абсолютного хаосу. Коли ж ви знайдете "золоту середину" між безпорядком та організацією, тоді ви отримаєте ідеальний хаос.

Подібний підхід є оптимальним для опису стану компаній: деякі з них є занадто організовані, а деяким не вистачає впорядкованості. Перші витрачають занадто багато часу та грошей на ІТ-системи, спеціалізовані структури, стандартизацію операційних процедур і т. п.

З.: Чому, на Вашу думку, більшість людей настільки зациклені на впорядкуванні та організовуванні власної діяльності?

В.: Згідно з результатами нашого дослідження дві третини людей відчувають вину чи сором через свою власну неорганізованість. А більше, ніж половина негативно ставиться до інших неорганізованих осіб. Причин таких упереджень може бути безліч. Люди ставляться до хаосу з підозрою, а деякі просто відчувають надзвичайний дискомфорт, коли стикаються зі слабкою організацією чи взагалі — її відсутністю.

Ми часто керуємося моральними уроками Бенджаміна Франкліна, який спонукав людей не втрачати час, завжди займати себе корисною діяльністю та викреслити зі свого життя зайві дії. Багато людей запрограмовані сприймати реальність саме так.

Іншою причиною стереотипного мислення про впорядкованість є індустріальний розвиток людства. В еру механізації, суспільство звикає мислити про світ, як про велику машину, де люди — лише коліщатка.

Після виходу в 1911-му році книги Фредеріка Тейлора (Frederick Taylor) набув популярності інший "науковий підхід". Він доводив, що після впровадження у виробництві машин та механізмів, рівень невпорядкованості суттєво знизився. Але поведінка людей, як найменш передбачуваний фактор при виробництві, є слабкою ланкою цієї системи. Тому її слід привести у відповідність і зробити максимально організованою. Як наслідок, сьогодні ми маємо цілу сферу, яка стосується особистої продуктивності — тобто організованості.

З.: А що не так з підходами, які Ви щойно перелічили?

В.: Проблема порад, які були перелічені вище, що вони беруть до уваги лише переваги впорядкованості та організованості і не зважають на вартість досягнення такого порядку. Коли ми здійснюємо дослідження переваг організаційної системи, нам слід провести аналіз витрат та отриманих зисків. Натомість люди просто говорять, що організованість — це добре, і що компанія потребує більшої організованості. І їм байдуже, яким коштом буде досягнуто такої впорядкованості.

Уявіть ситуацію: до вас приходить спеціаліст з пошуку ключів і говорить: "Ви заплатите мені $6000 і я навчу вас легко знаходити ключі від власної квартири, де б вони не знаходилися". Вочевидь, першою вашою реакцією на цю пропозицію буде: "Чи готовий я заплатити $6000 за вміння швидко знаходити ключі. Можливо мене цілком влаштовує поточний стан справ. І я краще витрачу додаткову хвилинку на пошук ключів, ніж заплачу $6000".

Проте, коли йдеться про компанію, люди поводяться трохи дивно: вони визнають переваги організованості і при цьому зовсім забувають про вартість впровадження організованості.

З.: Тобто, надмірна організованість має свої недоліки?

В.: Надмірна організованість може обмежувати людей. І тут я говорю не лише про просторову організованість, але й про час. Порівняйте хаотичний гнучкий графік, який не вимагає від вас бути у певному місці у певний час із повністю впорядкованим чітким графіком, відповідно до якого ваш день розписаний до хвилини. У другому варіанті ви зіткнетеся із суттєвими проблемами, якщо у вашому графіку щось зміниться. Наприклад, якщо з'являться нові привабливі можливості, ви просто не зможете виділити на них час. Адже ваш день вже розплановано, а організована поведінка не передбачає можливості змін усталеного графіку.

Щось подібне відбувається із компаніями, які дотримуються жорсткої стратегії. Вони настільки зайняті намаганням ні на крок не відхилитися від курсу, що втрачають з поля зору нові можливості.

Звісно, більшість із нас не можуть обійтися без планування. Але ж можна відшукати "золоту середину" і, коли це необхідно, поєднувати чітке планування із гнучкою поведінкою. Іншими словами, ви повинні мати план, але водночас — мати можливість відхилитися від нього, коли буде потрібно.

Компанії із хорошою стратегією досягають вершин успіху не тому, що чітко дотримуються її, а тому, що іноді дозволяють собі відхилитися від курсу.

З.: Цитата Ейнштейна, яку Ви використовуєте у першому розділі своєї книги, стверджує: "Якщо невпорядкований робочий стіл вказує на невпорядкованість думок, тоді на що вказує порожній стіл?" А на що ж вказує порожній стіл?

В.: Порожній робочий стіл може означати, наприклад, людину, яка настільки зайнята впорядкуванням, що забула про свої безпосередні обов'язки. Вона займається прибиранням і зовсім не очікує на повернення витраченого часу. Як уже говорилося вище — порядок це дуже дорога річ, адже вам слід постійно підтримувати свою систему, працювати з нею та час від часу змінювати її.

Порядок також ставить нас перед альтернативою вибору. Скажімо, якщо вам слід закінчити надзвичайно важливий проект, а ваш робочий стіл закиданий паперами, що ви зробите? Візьметесь за проект, чи за прибирання столу? Як бачите, вартість вашого часу у такому випадку дуже велика.

З.: Назвіть хоча б кілька переваг хаосу.

В.: Хаос може бути потворним, але він може бути і прекрасним. Більше того, сила деяких організацій полягає якраз у їхній невпорядкованості. Згадаймо хоча б відому всім Аль Каїду. Ніхто не здатен перемогти цю організацію саме через те, що вона є абсолютно невпорядкованою. У традиційних бюрократичних організаціях варто знищити перший та другий ешелони, як організація, залишившись без верхівки, втратить будь-яку здатність функціонувати. А тепер спробуйте зробити те саме із невпорядкованою організацією?

Іншим політичним прикладом невпорядкованості є демократія. Демократія — це зовсім не автократія, на зразок колишнього Радянського Союзу з його п'ятирічними планами. Проте це і не анархія. Демократія дає людям можливість робити вибір і передбачає певний ступінь невпорядкованості.

Якщо говорити про креативність, тоді легкий хаос дозволяє поєднати між собою речі, які в іншому випадку були б роз'єднані порядком. Коли ви дозволяєте легкому безпорядку проникнути у систему, ви створюєте цікаві комбінації, які не могли б виникнути жодним іншим чином.

З.: Чи вважаєте Ви, що разом зі зростанням компанії, ускладнюються і процеси планування, організація стає більш структурованою та формалізованою і втрачає гнучкість?

В.: Можливо про цей факт відомо не дуже широко, але дослідження зі стратегічного планування вказують на те, що компанії, які впроваджують довгострокове і детальне стратегічне планування показують не набагато кращу діяльність, ніж їхні конкуренти. Іншими словами, між деталізованим стратегічним плануванням та підвищеною ефективністю діяльності не існує безпосереднього зв'язку. В абсолютно передбачуваному бізнесі, можливо, довгострокове планування і має якийсь сенс (наприклад, коли йдеться про виробництво гробів, адже нам відомо, скільки людей помирає щорічно). Проте у мінливому середовищі стратегія повинна переглядатися набагато частіше. При цьому велику роль відіграє імпровізація. Саме тому зараз виникає новий підхід до стратегії, який базується на експериментуванні. Ви можете мати величезну кількість різноманітних проектів і при цьому знати, що більшість — виявиться провальними. Але успіх хоча б одного з них дозволить вам бути прибутковою компанією.

З.: Останнє запитання: якби Ви могли назвати лише одну причину, через яку невпорядкованість є кращою, ніж цілковитий порядок, що б це була за причина?

В.: Людям слід простіше ставитися до власної невпорядкованості, перестати турбуватися через це і звинувачувати себе. Дуже багато успішних систем приховують у собі значний рівень невпорядкованості. Дуже багато успішних людей є надзвичайно хаотичними.

Ще одне вражаюче відкриття полягає в тому, що люди із прибраними робочими столами шукають певні речі на 36% часу довше, ніж ті, у яких столи знаходяться у безпорядку. А звідси й висновок: можливо хаос не завжди є таким негативним явищем, як ми звикли про нього думати.

За матеріалами "Meet the MasterMinds: Eric Abrahamson on the Benefits of Messiness", Management Consulting News.
Переклад з англійської: Ярослав Федорак.