Ніколас Кар про зміни у сфері ІТ

Ніколас Кар (Nicholas Carr), автор книги "Переворот: Світова павутина від Едісона до Google" (The Big Switch: Rewiring the World, from Edison to Google), переконаний, що в майбутньому комп'ютерні технології виконуватимуть допоміжну функцію. Він проводить паралелі між електрифікацією та комп'ютеризацією бізнесу. На його думку, у світі майбутнього гігантські центри-даних та потужні провайдери інтернет-зв'язку стануть основними носіями інформаційної інфраструктури корпорацій. "Ті переваги, які можуть запропонувати компаніям провайдери занадто привабливі, щоб їм протистояти", — пише він.

У своїй попередній книзі "Чи має значення IT? Інформаційні технології та корозія конкурентної переваги" (Does IT Matter? Information Technology and the Corrosion of Competitive Advantage) Кар доводить, що корпоративні інформаційні технології перетворюються на продукт широкого вжитку. На його думку, у компаніях майбутнього не буде ніяких відділів інформаційних технологій (принаймні, у звичній для нас формі). А всю роботу, яка стосується забезпечення діяльності комп'ютерних технологій, компанії попросту віддаватимуть на аутсорсинг. Таким чином відділи компанії і навіть окремі індивіди матимуть змогу контролювати та працювати із інформацією безпосередньо, без допомоги легіонів технічних спеціалістів.

На ці та інші запитання дає відповідь сам Кар у інтерв'ю, яке наведене нижче.

З.: Як для людини, яка намагається зруйнувати стереотипи "божественності" навколо інформаційних технологій, чи не занадто великих змін у цій сфері Ви очікуєте протягом кількох найближчих років?

В.: Сьогодні я у декілька разів більш впевнений у власній правоті, ніж кілька років тому. Все пояснюється простими законами економіки. Якщо ви можете отримати необхідну вам інформацію у більш економний спосіб — тоді компанії природньо схилятимуться до ощадних способів роботи з даними.

При цьому я переконаний, що зміни відбудуться достатньо швидко. Вже сьогодні компанії приймають пропозиції програмного забезпечення як сервісу із набагато більшою охотою, ніж всього лише рік тому.

Першими вдаються до послуг сервісних ІТ-компаній малі та середні організації. Їм доводиться йти на цей крок, оскільки вони не можуть дозволити собі вибудовувати власну ІТ-інфраструктуру. Це для них занадто дорого. А сервісні ІТ-компанії дозволяють їм вийти на вищий рівень без необхідності інвестувати додаткові кошти.

Згодом переваги такого підходу помітять і візьмуть собі на озброєння великі світові компанії. Проте перш, ніж такі гіганти зрозуміють, що їм не обов'язково робити все власними силами, може минути чимало часу.

З.: Скільки часу, на Вашу думку, може зайняти перехід до утилітарної моделі взаємодії з ІТ?

В.: Для великих компаній цей процес може зайняти щонайменше 5-10 років. Адже поки-що вони здатні утримувати свої власні комп'ютерні центри. Але як тільки вони побачать, що передача цього процесу у руки компетентного постачальника зекономить для них значні кошти — вони переосмислять свій підхід.

З.: А який вплив матимуть подібні зміни на комп'ютерний та програмний бізнес?

В.: Великі постачальники опиняться у дуже неоднозначній ситуації. Адже все те забезпечення, яке вони звикли продавати у вигляді завершеного програмного продукту, продаватиметься як сервіс через Інтернет.

Великі гравці турбуються і про те, чи зможуть вони далі продовжувати отримувати свої гігантські прибутки, якщо перейдуть від продажу продукції (так званих "коробок") до продажу сервісу. Можна сказати, що зараз вони лише пробують грунт, на якому, можливо, їм доведеться працювати вже у найближчому майбутньому.

З.: Які перешкоди Ви вбачаєте на шляху до впровадження описаної вами моделі? Яким чином можна прискорити цей процес?

В.: Існує багато аспектів, які можуть виявитися потенційними перешкодами на шляху до впровадження утилітарної моделі ІТ. Однією з них, вочевидь, може стати обмежена пропускна спроможність Інтернету. Але на мою думку всі ці технологічні проблеми дуже легко вирішити. Існує безліч нових розробок, які у майбутньому будуть здатні передавати та опрацьовувати у тисячі разів більше інформації, ніж найпотужніші сучасні комп'ютери.

Ще однією (на думку багатьох експертів — найбільшою) перешкодою на шляху до впровадження утилітарної моделі ІТ може стати безпека даних, які передаються в мережі. Для багатьох компаній це питання носить першочерговий характер. Але, переконаний, з часом буде вирішене і воно.

З.: Що Ви можете розповісти про досвід користувача та клієнта?

В.: Перевагою мережевої моделі є не тільки її низька вартість. Сьогодні інформаційні технології кожної компанії жодним чином не пов'язані між собою. Звісно, різні компанії можуть використовувати схожі програми — але все ж це різні системи. Мережева ж модель передбачає введення одного стандарту та створення можливостей для обміну даними, який зробить всю систему набагато більш гнучкою, більш персоналізованою та набагато легшою у використанні.

З.: А що трапиться із пропрієтарними системами?

В.: Нічого не трапиться. Утилітарна система не вимагає, щоб все програмне забезпечення долучалося до відкритого коду. Щось подібне ми вже зараз можемо спостерігати у таких сервісах, як Amazon, які цілком здатні написати свій власний код, але користуються іноді допомогою постачальників для його підтримки та збереження. Тому компанії могтимуть писати власний код, якщо це буде потрібно для їхньої зручності.

З.: Яку ж роль виконуватиме відділ ІТ у компаніях майбутнього?

В.: За наступні п'ять чи десять років суттєво скоротиться технологічний аспект діяльності ІТ відділів. Іншими словами, представники цих відділів перестануть виконувати роботу системних адміністраторів. Натомість, зросте важливість їхньої управлінської та стратегічної функції — і вони сконцентруються на управлінні інформацією.

За матеріалами "Nicholas Carr: Why IT Will Change", CIO Insight.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.