Чим насправді займаються менеджери
Хоча про лідерство та управління сьогодні не пише хіба що лінивий, доктор Генрі Мінцберг (Henry Mintzberg), професор із менеджменту у McGill University, переконаний, що по-справжньому серйозних праць, які чесно розкривають всі аспекти управлінської діяльності, вкрай мало.
У 1973-му році Генрі Мінцберг опублікував книгу "Природа менеджменту" (The Nature of Managerial Work), яка базувалася на його докторській дисертації у MIT, Sloan School of Management. У цьому дослідженні робилася перша спроба показати, чим же насправді займаються менеджери. Сьогодні ж доктор Мінцберг повертається до улюбленої теми, пишучи книгу "Управління" (Managing), яка повинна побачити світ вже у вересні. Цього разу він спостерігав за робочим днем 29-ти управлінців — починаючи від геренального директора великого банку, і закінчуючи менеджером табору біженців. Таким чином він виявив, що робота середньостатистичного менеджера переповнена стресами та постійними викликами, а також дуже значною мірою залежить від типу організації, в якій він працює.
В інтерв'ю, яке наведене нижче, доктор Мінцберг відповідає на запитання, пов'язані з його новою працею.
З.: У своїй новій книзі Ви стверджуєте, що існує безліч міфів, які оточують менеджерів. Чи не могли б Ви поділитися кількома з них?
В.: Найбільший міф — це порівняння менеджера з оперним диригентом. Сама по собі ідея п'єдесталу, на якому стоїть менеджер, і легким порухом руки керує десятками і сотнями людей. Це звучить дуже красиво і почесно, але в реальності все зовсім не так. Якщо вже використовувати подібну асоціацію, тоді управлінець більше схожий на диригента під час репетиції — коли все йде зовсім не так красиво і гладко, як на офіційному виступі.
Пітер Друкер колись говорив, що менеджер — це одночасно композитор і диригент. Це дуже приваблива картинка. Але, на мою думку, це також міф!
Якщо продовжувати далі, то варто відзначити, що існує цілий перелік якостей ефективного менеджера. Якщо зібрати їх докупи, то, переконаний, набереться аж ніяк не менше 50-ти подібних якостей. Включіть туди криптоніт — і навіть супермен зможе стати менеджером.
Тому варто говорити, що менеджер — це проста людина. У всіх нас є ті чи інші недоліки. Але у менеджерів ці недоліки не заважають виконувати роботу більш-менш ефективно. Можливо, найкращими менеджерами будуть просто здорові люди, які не занадто переймаються своїм статусом.
З.: Ще одним наскрізним аспектом Вашого дослідження є те, що менеджерам постійно доводиться стикатися з "перериваннями", що на них діють сотні відволікаючих факторів.
В.: Так. Про це я писав ще у своїй давній докторській праці. Але до сьогодні "переривання" залишаються основним викликом для менеджерів. По-суті, управління складається із відволікаючих факторів. А сучасні технології на зразок електронної пошти та кишенькового комп'ютера, ще більше ускладнюють ситуацію.
З.: Якби Вам випала нагода дати кілька порад групі менеджерів, які лише починають свою кар'єру в новій для них ролі, що б Ви їм порадили? З чого їм почати?
В.: Будьте готовими! На ваші плечі впаде дуже багато відволікаючих факторів і буде дуже багато стресу. Ви можете вибрати три підходи до менеджменту: управління через інформацію, через людей чи через дії. Зрештою, ви можете сполучати їх, але при цьому вам потрібно завжди розуміти відмінності між ними.
З.: Ви згадали про три підходи. Поясніть будь-ласка детальніше, чим вони відрізняються?
В.: Управління — це здатність впливати на дії. Менеджмент — це допомога організаціям та бізнес-одиницям досягати поставлених перед ними цілей. Іноді менеджери керують діями безпосередньо. Вони займаються "гасінням пожеж", керують проектами, вирішують суперечки.
Якщо віддалитися "на один крок" — це буде управління людьми. Менеджери працюють із людьми, які виконують ті чи інші дії. Вони мотивують їх, займаються побудовою команди та сприяють створенню позитивної культури. Таким чином вони досягають того, щоб люди самостійно успішно виконували потрібні дії і тим самим підвищували результативність компанії.
Якщо ж віддалитися "на два кроки" — тоді менеджери керуватимуть інформацією, яка спонукає людей приймати рішення та виконувати певні дії. Сюди входить управління бюджетами, цілями та делегування завдань. Сюди ж входить і розробка організаційної структури і т. п.
На мою думку, сьогодні дуже багато менеджерів займаються управлінням інформацією — те, що я називаю "витанням у хмарах". Люди сидять у своїх офісах і вважають себе надзвичайно розумними, адже вони можуть просто збільшити бюджет на 10% і змусити людей виконувати його, або звільнитися з компанії. Так — це дуже просто. Моя внучка, якій зараз 4 роки — також може керувати таким способом. Підвищіть продажі, а інакше вас звільнено. Це найгірший різновид управління через інформацію.
З.: А які є альтернативи?
В.: Єдина альтернатива — приділяти більше уваги людям та діям. Навіть якщо ви керуєте інформацією, можна робити це, враховуючи реалії на більш низьких рівнях. І в жодному разі не варто займатися генеруванням безглуздих чисел, які потім керуватимуть долею ваших співробітників.
За матеріалами "What Managers Really Do", MIT Sloan Management Review.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.
|