Іцхак Адізес: Україну стримує внутрішня дезінтеграція

Іцхак Адізес (Ichak Adizes) — професор з менеджменту, засновник і директор Інституту Адізеса, один із провідних світових експертів з менеджменту та підвищення ефективності. Ексклюзивно для kmbs доктор Іцхак Адізес розповів про важливість взаємної довіри та поваги в компаніях, а також дав поради укранським управлінцям.

Доктор Іцхак Адізес — засновник та директор Інституту Адізеса, доктор Колумбійського університету, один із провідних світових експертів з менеджменту та підвищення ефективності. Його підхід — фундаментальні зміни без хаосу та конфліктів — застосовують понад 1000 компаній у більш ніж 75 галузях, в тому числі зі списку Fortune 100. Статті Іцхака Адізеса регулярно з’являються на шпальтах Inc. Magazine, Fortune, the New York Times, London Financial Times, Investor Relations Daily, Nation’s Business та World Digest. Іцхак Адізес є фундатором та керівником Інституту Адізеса, що працює з 1973 року в США та ще 14 країнах світу. Він написав сім книг, перекладених на 22 мови та перевиданих 50 разів. Іцхак Адізес увійшов до переліку 30 кращих консультантів з лідерства журналу Executive Excellence.

Innovations: Ви досить популярна людина у країнах Східної Європи, особливо в Україні. Чому Ваша методологія привертає увагу і має такий попит у цьому регіоні?

Іцхак Адізес: Я не знаю відповіді на це питання, тому можу тільки здогадуватися. Напевно, перше і найголовніше — це те, що Ви зараз шукаєте шлях управління в період трансформації, щоб навчитися керувати змінами. На країни Східної Європи чекають серйозні зміни — зміни у стратегічному плануванні, ринковій економіці, конкуренції… Моя теорія має цілісну концепцію і описує методологію змін цілої бізнес-системи. Це зміни у стратегічному плануванні, маркетингу, комунікації та інших складових загальної системи. Всі ці підсистеми повністю інтегровані у загальну концепцію змін в компанії. Глобальність мого підходу до змін приваблює людей.

Другою причиною такої популярності є те, що моя теорія заснована на 40-річному досвіді. Це не "гола" теорія, яку професори викладають своїм студентам в університетах. Моя теорія ґрунтується на глибинному досвіді. Люди відчувають, що теорія "жива" і базується на реальному життєвому досвіді.

Третя причина полягає в тому, що написання моїх книг передбачає постійну роботу над ними, переписування та вдосконалення. Іноді це відбувається до 30-40 разів. Надзвичайно складно зробити речі простими і зрозумілими, але це варто робити. Я пишаюсь тим, що, читаючи ці книги, мої сини (якого б віку вони не були, — двадцятирічний, тридцятирічний чи сорокарічний) чудово розуміють суть і головну ідею викладених на папері думок. Якби вони не зрозуміли мене, тоді я сам себе не зрозумів би.

Було написано вже чимало книг у світі. Впевнений, що суть багатьох з них є незрозумілою для великої кількості людей. Ці видання перенасичені академічними та іншими термінами. Для мене головне — максимально спростити текст і зробити його доступним для кожного читача. Якщо матеріал доступний для мене, тоді його зрозуміють усі.

Innovations: Ви відвідували Київ, Москву, працювали з українськими компаніями. Чи не помітили певної специфіки нашого бізнес-середовища?

Іцхак Адізес: Перший мій досвід у Києві був достатньо цікавим. Це була лекція в Києво-Могилянській Бізнес-Школі. В аудиторії знаходилося близько двохсот управлінців, серед яких були присутні професори, викладачі й навіть сам декан kmbs — Павло Шеремета. Під час лекції я використовував проектор. Один зі слайдів я випадково поклав на проектор догори ногами. Я продовжував лекцію далі, але ніхто не сказав мені ані слова. З цього я зробив один простий висновок: стиль східноєвропейських менеджерів — це прийняття влади, і жодних протиріч. Так, ми потребуємо влади для впровадження ідеї, але не для прийняття рішень.

Я зрозумів, що українські управлінці закриті до дискусій. Невдовзі всі зрозуміють, що така стратегія не спрацьовує. Це виклик для українського бізнесу. Сподіваюся, що невдовзі країни Східної Європи таки зрозуміють важливість відкритості середовища.

Innovations: Що нам насамперед треба робити для прийняття рішень?

Іцхак Адізес: Хороше питання. У першу чергу треба вчитися розуміти людей, які з вами не погоджуються. Середовище має бути відкритим для різних поглядів. Америка відкрита до культурного різноманітття, і не тільки культурного. Про Східну Європу такого не скажеш. Це не дуже добре. Вам треба вчитися бути відкритими, прислухатися до інших людей і бачити в них краще.

Innovations: Ви часто говорите про взаємну довіру та повагу. Чому наголошуєте саме на цьому?

Іцхак Адізес: Кожна система володіє енергією. Це енергія людей, які є складовою організації. Кожна організація є системою, яка потребує енергії для свого функціонування. Якщо ж система не має вільного потоку енергії, то їй починає бракувати цієї енергії.

Виникає питання: як правильно використати цю енергію? Якщо вона вся йде на внутрішню дезінтеграцію і деструктивні конфлікти, тоді компанії бракує можливостей для конкурентної боротьби на ринку. Для прикладу, якщо Ви маєте гарячку, головний біль, хворе горло, то не здатні працювати над стратегічним плануванням виходу компанії на ринок Нью-Йорка. Хворіючи, неможливо повноцінно виконувати роботу, оскільки вся енергія йде на боротьбу організму із хворобою. Щось подібне відбувається і з компаніями — за відсутності взаємної довіри та поваги у потоці енергії з'являються бар'єри. Організація втрачає конкурентні переваги на ринку.

Взаємна довіра і повага у компанії дозволяє зберегти енергію. Те ж відбувається і у персональному житті. Якщо у шлюбі бракує взаємної довіри та поваги, тоді всі родинні сварки впливатимуть на ефективність в професійному житті. Якщо в компанії між працівниками, відділами, віце-президентами, власниками, менеджерами не буде взаємної довіри та поваги, вся енергія буде марнуватися на внутрішні деструктивні конфлікти. Неможливо просто вигадати існування довіри та поваги. Це система, яка або є, або якої немає.

Innovations: Яка Ваша персональна стратегія на найближчі три роки?

Іцхак Адізес: Мені 73 роки. Я думаю, що часу залишилось небагато. Звісно, що я не збираюсь вмирати, але мені не вистачить енергії створити щось грандіозно нове. Тому найближчим часом я хочу написати якомога більше, доки мій мозок ще спроможний генерувати ідеї. Я прагну рухатися вперед.

Зараз я працюю над чотирма новими книгами. Коли мене не стане, хочу, щоб залишилися мої книги і світ згадував про мене.

Innovations: Що б Ви побажали українським управлінцям?

Іцхак Адізес: У вас існує проблема з інтеграцією. Особливо критичним є питання поділу країни на Схід і Захід. Вчіться працювати разом і розуміти один одного!

Я уже кілька разів відвідував Україну. Це величезна територія, талановиті люди, ресурси… Крім того, у вас багато молодих розумних підприємців, які власноруч створили компанії, а не отримали їх у спадок від багатого татуся. Ваш талант мене захоплює. Але коли я бачу фотографії з вашої Верховної Ради (прим. автора: ідеться про Ратифікацію документа про Чорноморський флот в Україні), мені стає боляче. Що ви демонструєте світові? Ваша проблема не в грошах, ресурсах чи інтелекті.

Вчіться більше поважати і довіряти один одному. Взаємної довіри і поваги вам!

Розмову вів Віктор Оксенюк.