Комунікація, яка мотивує

Експерт у сфері особистих комунікацій, а також професійний промовець, автор книг "Створюючи повідомлення, які надихають" (Creating Messages That Motivate), "Ви повинні заслужити довіру, щоб вас почули" (You've Got to Be Believed to Be Heard) та "Промова зі впевненістю" (Speaking with Bold Assurance) Берт Декер (Bert Decker) відповідає на запитання щодо того, як консультанти можуть стати більш переконливими промовцями.

Берт Декер (Bert Decker)

В.: Коли ми говоримо про "виступ", то насправді маємо на увазі комунікацію. Адже всупереч розповсюдженому стереотипу, виступ не обов'язково повинен відбуватися перед великою аудиторією слухачів. Навички переконливого оратора знадобляться вам при комунікації з набагато меншою групою слухачів, навіть якщо йдеться про спілкування один на один.

Люди сприймають виступ перед великою аудиторією та розмову з однією людиною як абсолютно різні за своєю суттю події. Саме тому публічні виступи так часто їх лякають. Насправді ж в обидвох випадках необхідні однакові знання та навички. Ці навички потрібні в тому числі й консультантові, який готується до переговорів з клієнтом.

З.: Чи існують способи якимось чином позбавитися цього страху?

В.: Насамперед потрібно усвідомити, що страх перед виступом притаманний не тільки вам, а всім без винятку людям. Навіть досвідчені оратори, які збирають повні зали, відчувають певну напругу перед виступом. Єдиний спосіб подолати її — максимально підготуватися до виступу і бути впевненим в собі та своєму повідомленні.

З.: Іноді підготовка до виступу може виявитися складнішою за сам виступ. Чи можете Ви поділитися порадами щодо того, як краще готуватися?

В.: Насамперед я завжди раджу розділити два аспекти комунікації: стиль та зміст. Стиль — це ваша поведінка, мова тіла, жестикуляція, міміка, тоді як зміст — це контент вашого повідомлення. Вам потрібно відпрацювати обидва цих аспекти.

Коли йдеться про зміст, більшість людей роблять абсолютно протилежне до того, що їм потрібно робити: вони записують свою промову. В жодному разі не можна читати промову з папірця! Тоді навіщо її записувати? Натомість, нам слід використовувати найкращу вроджену здібність нашого мислення — бути спонтанними.

З.: Чи повинні промовці проводити репетицію? І якщо так, то яким чином спонтанність узгоджується з репетицією?

В.: Так, я підтримую ідею проведення репетицій, але, на жаль, більшість промовців репетирують занадто багато. Немає нічого гіршого і більш нудного, ніж слухати завчену напам'ять промову. Але найгірше те, що в такому випадку ви не дозволяєте музі зробити вашу доповідь спонтанною.

Репетиція ж необхідна не для того, щоб завчити напам'ять те, що ви плануєте говорити, а для того, щоб навчитися поводитися перед аудиторією та представляти їй свої ідеї. Саме тому репетирувати потрібно перед дзеркалом або ж знімаючи себе на відео.

З.: Чи існує певний аналог "пропускної спроможності" думок у досвідчених промовців, завдяки якому вони здатні більш невимушено почуватися під час виступу і бути більш спонтанними?

В.: Ви дуже близькі до істини. Більше того, рівень напруги, яку ви відчуваєте, напряму впливає на вашу ментальну пропускну спроможність. Наприклад, більш досвідчені оратори, які почуваються комфортно та впевнено, можуть контролювати одразу чотири потоки думок, тоді як початківці, які бояться виходити на сцену, ледве можуть встежити за двома. Саме тому іноді з ними трапляються ситуації, коли вони не знають, про що говорити. Емоції в буквальному сенсі блокують їхнє мислення.

З.: Ви писали, що для того, щоб люди почули промовця, вони повинні вірити йому. А яким чином самі оратори можуть впливати на цю довіру?

В.: Вам вірять тоді, коли ви поводитесь впевнено і самі вірите в те, що говорите. На жаль, більшість промовців мають погані звички, які випливають під час виступу. Тому попросіть друзів або знайомих давати вам зворотній зв'язок щодо вашого виступу, щоб ви могли виправити слабкі сторони. З тієї ж причини вам слід за кожної нагоди записувати свої виступи на відео, щоб мати змогу пізніше їх проаналізувати.

З.: Ви були наставником для багатьох ораторів. З якими найбільш типовими помилками стикаються майбутні промовці?

В.: Мені доводилося працювати з багатьма лідерами бізнесу. Їх дуже цікаво слухати у невеликих групах, але коли такі люди виходять на сцену — то одразу починають поводитися вкрай неприродно.

Для того, щоб це виправити, потрібно навчитися сприймати великий зал як малу групу і поводитися відповідно. Велике значення має зоровий контакт, жести, паузи та правильно підібраний тон. Ваш ентузіазм та захопленість — найкраще свідчення для людей, що ви справді вірите в те, про що розповідаєте. І саме в цей момент люди також починають вірити вам.

Потрібно розуміти, що основним завданням оратора є не тільки прочитати повідомлення, але й встановити з людьми контакт, щоб це повідомлення справді було сприйняте ними! Промовці в буквальному сенсі віддають слухачам частину своєї енергії. І немає значення, чи звертаєтеся ви до 5 людей, чи до 5000 — в кожному випадку вам потрібно залишатися максимально автентичними!

За матеріалами "Bert Decker: Communication That Motivates", Management Consulting News
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.