Стратегія та інновація: нова формула взаємодії

В розмові з British-American Business Council Мартін Рівз (Martin Reeves), старший партнер Boston Consulting Group (BCG), розповів про те, як змінюється природа стосунків між стратегією та інновацією.

Мартін Рівз (Martin Reeves)

Як впливає динаміка бізнес-середовища на традиційні стосунки між стратегією та інновацією?

Раніше стратегія та інновація розглядались як окремі види діяльності фірми. Сутністю стратегії було планування. А у відносно стабільні часи, які тривали з 1960-тих до середини 1980-тих, ви доволі впевнено могли запланувати багато чого. Інновація ж, навпаки, проявляється в незапланованому — у спонтанних творчих осяяннях, що народжуються в уяві, а потім матеріалізуються в продуктах та технологіях, ініціюючи оновлення стратегії.

Сьогодні ж, коли технологія, глобалізація та інші чинники роблять діловий простір все динамічнішим та менш передбачуваним, інновація набуває критичної значущості для успіху. Стратегія та інновація зливаються в єдине ціле, а у багатьох випадках інновація стає стрижнем стратегії.

Крім усього, відмінністю сучасного бізнесу є урізноманітнення його середовища. Так, деякі компанії функціонують у доволі стабільному оточенні; інші ж — перебувають у вирі стрімких змін. Це означає, що організації мусять адаптувати стосунки між стратегією та інновацією до своєї конкретної ситуації. Немає єдиного рецепту для всіх.

Дехто вважає, що класичні джерела конкурентної переваги віджили своє, а тому застаріває саме поняття «стратегії»…

Загалом, такі класичні джерела конкурентної переваги, як вигідна позиція на ринку та досягнення ефекту масштабу, насправді втрачають актуальність (хоча неабияке знання тут мають характеристики того чи іншого середовища). Проте це аж ніяк не зменшує значущість стратегії. Навпаки, зараз стратегія ще важливіша, ніж будь-коли, бо здійснення того чи іншого вибору має для компаній дедалі масштабніші наслідки. Наприклад, розрив у продуктивності американських компаній з верхнього і нижнього квартиля сягнув небаченого досі рівня.

Ви згадали про зростання багатоманітності ділового середовища. Як це впливає на стратегію та інновацію?

Урізноманітнення бізнес-простору означає, що нам потрібен відповідний набір підходів до стратегії. Виклик полягає у виборі правильного підходу для конкретного середовища. BCG розробила рамкову модель (яку ми назвали «стратегічна палітра»), котра включає в себе п’ять базових підходів до стратегії, які відповідають особливостям бізнес-середовищ, що розрізнюють за ступенями прогнозованості, пристосовуваності та жорсткості конкуренції. Тип середовища зумовлює вибір певного підходу до створення та реалізації стратегії. У класичному середовищі, якому притаманні прогнозованість та висока структурованість, компанії можуть перемогли, застосовуючи позиційні стратегії, що ґрунтуються на масштабі фірми, її диференціації та унікальних спроможностях. Адаптивне середовище, яке характеризується швидкими темпами змін та непередбачуваністю, вимагає безперервного експериментування. Щоб виграти у візіонерському середовищі, котрому властиві прогнозованість та пристосовуваність, потрібно створити новий ринок або «підірвати» існуючий. У формуючому середовищі, що відрізняється непередбачуваністю та пристосовуваністю, компанія може, скоординувавши діяльність інших стейкхолдерів, переформувати галузь «під себе». І, нарешті, в оновлювальному середовищі, котре створює загрозу для життєздатності фірми, потрібно законсервувати ресурси, які б дали змогу втриматися на плаву, а потім використати один із вищенаведених підходів для відновлення процесу зростання.

У кожному з цих підходів інновація відіграє різну роль. Наприклад, в класичному середовищі інновація, як правило, характеризується нерегулярністю, поступовістю та зорієнтованістю на продукт. Натомість особливістю інноваційного циклу в адаптивному середовищі є швидкість, невпинність та фокусування не лише на продукті, але й на бізнес-моделі.

Як лідери можуть підгодувати компанію до майбутнього, не ризикуючи її теперішнім успіхом?

Керівники мусять визнати, що зараз їхнім завданням є не просто управління фірмою, але й її постійне оновлювання. Для цього потрібне вміння застосовувати різні підходи до стратегії (паралельно чи поступово) на різних ділянках бізнесу. Як поєднати трансформування та оптимізацію чогось? Є кілька способів — від застосування відмінних стратегічних підходів у контексті різних підрозділів до створення екосистеми, що самоорганізується.

А як керівники повинні сприймати свою роль у все складнішому світі?

Лідери мусять бачити себе як творців «стратегічного колажу», що поєднує у собі всі види підходів, котрі містить «стратегічна палітра». При цьому слід підтримувати «колаж» у динамічному стані, забезпечуючи те, щоб компанія не потрапила до капкану «організаційної інерції». Для цього слід задавати непрості запитання, ставити під сумнів вкорінені припущення та особисто підтримувати (не шкодуючи енергії та часу) процес реалізації основних трансформаційних ініціатив.

За матеріалами "Innovation and the Role of Leaders: Why Strategy Needs a Strategy", bcg.perspectives.