Креативність: дар чи праця?
Мартін Цвіллінг
(Martin Zwilling)
|
Сьогодні вже нікого не потрібно переконувати у значущості інновації для успіху бізнесу. При цьому чимало людей вважають, що креативність — це дар, даний природою лише обраним. «Існує чимало міфів щодо проявів творчого начала у бізнесі, але жоден з них не має наукового обґрунтування», — зазначає Мартін Цвіллінг (Martin Zwilling), засновник та голова фірми Startup Professionals. Звертаючись до книги Девіда Буркуса (David Burkus)1 «The Myths of Creativity» («Міфи креативності»), Цвіллінг наводить 10 оман, піддавшись яким ми можемо суттєво обмежити потенціал свого мислення.
1. Еврика. Подеколи здається, що нові ідеї з’являються у спалаху осяяння. Проте, як показують наукові дослідження, фактично такі інсайти є кумулятивним результатом тривалої праці над розв’язанням проблеми. Впродовж певного часу ці роздуми «переварюються» нашою підсвідомістю, а потім їхній підсумок миттєво виривається назовні, як нова ідея типу «еврика».
2. Спадковість. Багато хто вважає, що творчі здібності ми успадковуємо від попередніх поколінь. Втім, численні наукові свідоцтва вказують на те, що креативність не успадковується. Найчастіше авторами яскравих ідей стають люди, які вірять у свої сили та готові працювати над проблемою наполегливіше, ніж інші.
3. Автентичність. У сучасній культурі дуже глибоко вкоренився міф про інтелектуальну власність. Інакше кажучи, прийнято вважати, що творча ідея належить людині, котра є її автором. Але з’являється все більше наукових даних стосовно того, що всі «нові» ідеї насправді є комбінацією або переробкою вже кимось генерованих думок. Крім того, для системного творення інновацій потрібно не збереження монополії на ідеї, а, навпаки, їхнє поширення.
4. Експерти. Багато компаній, прагнучи отримати низку цікавих ідей, запрошують експертів. При цьому, що складніша проблема — то авторитетнішим повинен бути фахівець. Хоча, як показують дослідження, для пошуку відповідей на найскладніші запитання потрібен свіжий погляд людини з іншої галузі — когось, хто приступаючи до вироблення рішення не зважуватиме у першу чергу на те, що зробити неможливо.
5. Стимули. Ще однією оманою є припущення: що вища винагорода, то ефективніша інноваційна діяльність. Хоча найчастіше від стимулів більше шкоди, ніж користі. Адже люди дуже добре вміють «обігравати» систему винагород, використовуючи її собі на благо.
6. Одинокий творець. Ми дуже любимо приписувати проривні винаходи окремим індивідам, «забуваючи» про величезну супутню працю, зроблену іншими. Насправді дуже часто креативне рішення — це продукт командної роботи. Існує чимало висновків досліджень ефективності команд, які можуть допомогти керівникам сформувати групи з величезним творчим потенціалом.
7. Мозковий штурм. Сьогодні багато консультантів проповідують ідею брейнстормінгу або спонтанного генерування якнайбільшої кількості творчих підходів до розв’язання питання. На жаль, немає жодних наукових підтверджень того, що таке «вистрілювання» думками дає змогу послідовно продукувати інноваційні ідеї.
8. Згуртованість. Прихильники цього міфу вважають, що гарна атмосфера в фірмі створює сприятливе для інновації середовище. Саме тому з’являється багато фірм, де працівники грають у настільний футбол під час робочого дня та радо спілкуються за безкоштовним ланчем. Але справа не в цьому. Найголовнішим є те, що найкреативніші організації зуміли структурувати процес висловлювання альтернативних думок, таким чином розширивши горизонти мислення своїх менеджерів та працівників.
9. Обмеження. Ще однією поширеною оманою є думка: обмеження руйнують наше творче мислення — тому культивування інноваційності потребує вільного доступу до ресурсів. Проте, як показують дослідження, все як раз навпаки: інновація любить обмеження. Можливо, компаніям варто запровадити ресурсні обмеження для того, аби стимулювати креативність свого персоналу.
10. Мишоловка. Як говорить старе прислів’я: «Придумайте кращу мишоловку, і світ вторує шлях до ваших дверей». Проте все не так просто. Ідея досконалішої «мишоловки» сама по собі навіть не знайде шлях до ваших дверей. Задум треба чітко сформулювати, донести до ринку та знайти «своїх» клієнтів. Зрештою, в кожного з нас є замисел «кращої мишоловки», поки що невідомий світові.
Якими ж є складники справжньої креативності? Як вважає Тереза Амабайл (Teresa Amabile), директор з досліджень Гарвардської школи бізнесу, рушієм розкриття творчого начала індивіда є чотири компоненти, а саме: обізнаність у професійній сфері, методологія задіювання творчого начала, бажання людини долучитися до процесу генерування інноваційних ідей та сприйняття нових задумів компанією.
Отже, якщо ви хочете перемогти конкурентів за рахунок краще розвинутої інноваційності, уникайте найпоширеніших оман. Краще знайдіть час на те, щоб зрозуміти компоненти, з яких складається творчий потенціал бізнесу, та послідовно прищеплюйте їх у вашій компанії.
За матеріалами "10 Myths About Creativity You Need to Stop Believing Now", Entrepreneur.
1 Девід Буркус — викладач менеджменту в бізнес-коледжі Університету Орала Робертса. Засновник LDRLB, подкасту, присвяченого питанням лідерства, інновації та стратегії.
|
