Міфи про прийняття рішень
Від «Мені подобається бути ефективним» до «Я довіряю своїй інтуїції» і «Я можу прийняти раціональне рішення» — існує ряд глибоко укорінених і контрпродуктивних міфів про те, як ми приймаємо рішення. В основі цих міфів лежать три поширені і популярні ідеї, які не йдуть нам на користь. Шеріл Айнхорн (Cheryl Einhorn), засновниця і CEO компанії Decisive, викладач, автор книжок Problem Solved та Investing In Financial Research, розповідає, як боротися з цими упередженнями.
Чи можете ви уявити собі життя без смартфону? Багато з нас не можуть. Зараз ми залежимо від нього в усьому: він підказує нам маршрут і температуру на вулиці, рахує кількість пройдених за день кроків і пульс. Наша культура «Hey, Siri» змушує прирівнювати швидкість до ефективності, ми звикаємо по-іншому обробляти інформацію. А мозок звикає із задоволенням реагувати на сигнали, що продукуються нашими телефонами і комп’ютерами.
Siri, Alexa і Google чудово підходять, якщо нам захотілося італійської їжі і ми потребуємо допомоги при виборі ресторану, проте вони є не такими корисними, коли мова йде про прийняття складних рішень. Вони лише пропонують ряд малопродуктивних ідей і реактивних моделей поведінки, які тільки заважають приймати зважені рішення.
Наприклад, ви, скажімо, хочете купити автомобіль. Припустимо, ви вибираєте між Prius і Crosstrek. Siri і Google можуть надати вам всіляку інформацію, що стосується витрати палива або поточних відсотків по кредиту. Але пошукова машина не знає, навіщо ви купуєте автомобіль, як ним збираєтесь користуватися або як ця покупка вплине на ваш бюджет. Зрештою, ви повинні приймати рішення виходячи з чіткого розуміння своїх потреб, цінностей і завдань — інформації, недоступної алгоритмам пошуку.
11 міфів про прийняття рішень
Шеріл Айнхорн, яка вивчае прийняття рішень більше 20 років, виділила ряд глибоко укорінених і непродуктивних та найпоширеніших міфів, які заважають знаходити правильні відповіді.
1. Мені подобається бути ефективним. Багато хто з нас думають, що ефективність означає швидкість. Аби бути дійсно ефективними, нам потрібно чітко розуміти, для чого ми приймаємо рішення. Поспіх може привести до того, що ми будемо опиратися не на ті чинники, і, в кінцевому рахунку, нам доведеться після шкодувати про зроблений вибір. Наприклад, може здатися, що покупка першого-ліпшого автомобіля — це ефективне рішення, але, можливо, продавець запропонує вам автомобіль, від якого хоче позбутися, а не той, що найкраще відповідає вашим потребам та бюджету.
2. Я дуже зайнятий, у мене немає часу на це рішення. Відкладати рішення саме по собі вже є рішенням. Однак якщо ви свідомо не поспішайте, щоб прояснити свої цілі, рішення буде більш ефективним. Ви витратите час зараз, але заощадите пізніше, оскільки вам не доведеться переглядати свій вибір. Наприклад, витративши небагато часу на вивчення цін до візиту в автосалон, ви зможете краще вести переговори про ціну автомобіля.
3. Мені просто потрібно вирішити проблему тут і зараз. Це класичний приклад, коли людина «не бачить ліс за деревами». Проблеми існують у контексті. Розглядаючи їх під вузьким кутом, можна вирішити не ту проблему або розв’язати цю проблему лише частково. Якщо ваша машина несподівано зламається і ви підете купувати нову, чи задумаєтеся ви про свої майбутні потреби?
4. Це тільки моє рішення; мені не потрібно залучати інших. Важливі рішення зачіпають і інших зацікавлених осіб. Уникаючи більш масштабної картини і не замислюючись, на кого ще може вплинути ваш вибір, ви, у кращому випадку, вирішуєте проблему тільки частково, а в гіршому — посилюєте її. Наприклад, якщо ваша дружина або діти не вміють водити машину з механічною коробкою передач, то чи варто купувати машину, за кермо якої більше ніхто не зможе сісти в разі потреби?
5. Я знаю, що правий; мені просто потрібні дані або інша думка, аби підтвердити свою правоту. Ця помилка прийняття рішень, відома як «упередженість підтвердження», стоїть за сумно відомими провалами на кшталт висадки в затоці Свиней, обвалу ринку іпотечного кредитування, вибуху шаттла Challenger і екологічної катастрофи на нафтовій платформі Deepwater Horizon. У кожному разі були дані, що спростовують рішення, і вони повинні були насторожити, але переважило групове мислення, і ніхто не захотів висловити свої побоювання. Щоб краще зрозуміти і визначити межі того, що, як вам здається, ви знаєте, шукайте протилежні приклади і оцінюйте конкуруючі пояснення. Ці методи не дадуть замилити око і бачити лише те, що ви хочете бачити, а не те, що є в дійсності. Наприклад, можливо ви зробили вибір на користь Crosstrek, але все-таки вирішили подивитися інші варіанти. Чи буде ваш вибір впливати на оцінку інших автомобілів? Чи будете ви шукати підтвердження правильності свого вибору, а не автомобіль, що оптимально відповідає вашим потребам? Щоб очистити сприйняття, спочатку оцініть свої потреби, а потім шукайте машини, що відповідають цим параметрам.
6. Я довіряю своїй інтуїції. Покладатися на інстинкти добре при виборі пластівців на сніданок. Але при прийнятті важливіших рішень, коли ставки високі, довіряючи своїй інтуїції, ми спираємося на упередження і помилки пам’яті. Приймаючи важливі рішення, корисно бути відкритим і з готовністю сприймати нову інформацію та ідеї. Можливо, ви вирішили купити Subaru Outback, тому що вам приємно згадувати, що у вашій сім’ї колись була така машина, але декому здається, що в ній незручне водійське сидіння. Відмовившись від тест-драйву, ви можете отримати автомобіль, непридатний для тривалих поїздок.
7. Лінійне прийняття рішень. Насправді хороші рішення приймаються циклічно: при зборі та аналізі інформації нам потрібна петля зворотного зв’язку. Іноді потрібно повернутися назад і врахувати те, що, можливо, було упущено, або знайти нові відомості, або провести інший аналіз. Наприклад, при покупці автомобіля ви можете подумати, що буде досить спочатку навести довідки, а потім піти до дилера й обговорити ціну. Але дилерів багато, і у кожного свій діапазон, в якому вони можуть обговорювати ціну, тому, зробивши кілька кіл і порівнявши пропозиції, можна отримати кращу ціну.
8. Я можу тримати всі ідеї в голові. Великі рішення складаються з безлічі маленьких. Коли ми намагаємося пам’ятати про всі дрібниці, то, врешті-решт, пам’ять підводить нас і ми опиняємося збитими з пантелику. Крім того, можуть втрутитися емоції, що призведе до упередженого мислення. Ведення записів — важлива частина мислення й аналізу; і Альберт Ейнштейн, і Леонардо да Вінчі записували свої думки. Можливо, ми ніколи не досягнемо таких блискучих наукових або творчих результатів, як ці мислителі, але ми можемо відкрити блокнот і записати хід своїх думок та виконану роботу.
9. У мене є вся необхідна інформація. Незважаючи на бажання швидко рухатися вперед, ми можемо поліпшити наші рішення і рівень задоволеності ними, витративши небагато часу і сил на вивчення питання і зіставивши свої припущення з фактами. Навіть якщо вашому найкращому другу подобається його авто, це не означає, що вона підійде вам, особливо якщо в неї не влазить хокейний інвентар вашої дочки. Поцікавившись думкою експертів, які працюють в журналі Consumer Reports і проводять великі дослідження, ви зможете прийняти зважене рішення, що підходить для вас.
10. Я можу прийняти раціональне рішення. Безліч психологів, у тому числі Амос Тверскі (Amos Tversky) і Даніель Канеман (Daniel Kahneman), демонструють, що як би ми не хотіли вважати себе раціональними людьми, це не так. Ми всі дивимося на світ упереджено, спираючись на попередній досвід і почуття. Ви думаєте, що продавці автосалону не вас не обманять, але вони професіонали і знають, як викликати емоційну реакцію.
11. Це можна зробити тільки одним способом. Чи йде мова про те, як застеляти ліжко, яку дієту вибрати або як розділити пенсійні накопичення, завжди існує більше одного способу домогтися бажаного результату. У нас виробився рефлекс не слухати інших, обертаючись виключно у власних інформаційних, професійних і соціальних колах. Але варто вибратися за межі звичних методів і моделей, як ви побачите речі по-іншому. Завжди можна піти в салон, щоб купити автомобіль, але все частіше люди ведуть переговори про покупку онлайн, за допомогою текстових повідомлень та електронної пошти.
Візьміть тайм-аут
В основі цих міфів лежать три поширені і популярні ідеї, які не йдуть нам на користь. По-перше, ми люди зайняті і нам не потрібно вкладати час у прийняття правильних рішень. По-друге, люди — істоти раціональні, здатні вдумливо вирішувати важкі і важливі питання в голові. По-третє, прийняття рішень — особиста справа і не стосується нікого іншого.
Всі ці три ідеї невірні і заважають ясному мисленню й аналізу. Ми не комп’ютери. Ми соціальні істоти, котрі живуть у суспільстві. Нам потрібен час на роздуми, можливість протистояти несвідомим упередженням і враховувати цілісну картину.
Один із способів боротися з цими упередженнями полягає в тому, щоб обмежити швидкість нашого мислення — зробити стратегічну зупинку і дати собі час побачити цілісну картину й оцінити своє ставлення до подій. Сповільнившись, ви зможете домогтися кращого результату і не будете йти на поводу у міфів і неусвідомлених звичок, які впливають на хід ваших міркувань.
Айнхорн називає ці стратегічні зупинки «паузою гепарда». Вона придумала цей термін, дізнавшись, що дивовижні мисливські навички гепардів пов’язані не з їх швидкістю. Грізними мисливцями їх робить здатність швидко сповільнюватися. Зазвичай гепарди женуться за жертвою на швидкості приблизно 96 км/год, але здатні за один стрибок знизити швидкість на 14 км/год. Це дозволяє їм різко повертати, стрибати вбік і міняти напрям.
При прийнятті рішень розумовому процесу також йдуть на користь періоди обдуманого уповільнення. Ці розраховані паузи дозволяють перевірити, чи не є ви упередженими, і поставити під сумнів свої упередження, узагальнити всю наявну інформацію, врахувати дії і точку зору інших людей і вирішити, чи слід повернути і почати рухатися в новому напрямку або зберегти курс, — і тільки після цього знову прискорюватися.
Під час паузи задайте собі наступні п’ять запитань:
- На які міфи про прийняття рішень я спираюся, роблячи цей вибір?
- Як це рішення допоможе мені наблизитися до досягнення своїх життєвих цілей?
- Чи пов’язані почуття по відношенню до цього рішення з тим, що відбувається в дійсності, або ж відображають засвоєні моделі поведінки?
- Яка інформація може допомогти мені прийняти правильне рішення?
- Як мені краще зрозуміти точку зору і погляди інших людей, яких торкнеться це рішення?
Наступного разу, коли ви будете поспішати прийняти рішення, нехай пауза гепарда нагадає вам про те, як важливо зробити стратегічну зупинку. Цей яскравий образ допоможе розгледіти істину за «деревами» міфів і «лісом» упереджень, на які вони спираються, та поліпшити навички прийняття рішень. Правильне рішення складного питання важко знайти, але у вас (а не у вашого смартфона) є для цього всі інструменти.
За матеріалами "11 Myths About Decision-Making", HBR.
Ілюстрація: socoselling.com
|
