П’ять хибних уявлень про нетворкінг і як з ними поводитись

Джерело: K.Fund Media

Професор London Business School Ермінія Ібарра (Herminia Ibarra) — про те, що заважає створювати якісні мережі контактів і чому це важливо.

Ермінія Ібарра викладає лідерство та організаційну поведінку в кращих бізнес-школах світу вже понад 20 років. Серед них — INSEAD і Harvard Business School. Зараз Ермінія Ібарра — професор London Business School. У своїх дослідженнях вона вивчає питання розвитку лідерства, управління талантами і кар’єрного зростання у жінок. Правила нетворкінгу — те, що робить усе це можливим.

«Хороша мережа контактів тримає вас в курсі того, що відбувається. Навчає вас новим речам. Робить більш інноваційними. Дає вам звукове віддзеркалення, щоб розширити ваші ідеї. Допомагає досягати успіху, коли ви поспішаєте», — стверджує Ермінія Ібарра. Вона говорить про 5 хибних уявлень, які заважають нам будувати хороші мережі контактів. Можливо, якісь з них заважають і вам?

Міф 1. Нетворкінг — це, здебільшого, марна трата часу

Відсутність досвіду в сфері нетворкінгу може призвести до виникнення питання: чи є він цінним використанням часу? Наприклад, Джо, який має латиноамериканське походження та обіймає посаду виконавчого директора у великій компанії, котра прагне сприяти розширенню співпраці з колегами, сказав мені, що кожен співробітник компанії, який відвідує його країну, просить зустрітися з ним.

Лише в минулому році він прийняв близько 60 осіб, що стало тяжким навантаженням на додачу до денної роботи. Відверто кажучи, він сумнівається, чи є це найкращим використанням часу.

Але тільки тому, що нетворкінг може бути таким, зовсім не означає, що і ваш буде таким самим. Все залежить від того, які у вас контакти, і як ви будуєте свою мережу.

Більшість людей підходять до питання безсистемно. Як і Джо, вони реагують на безпосередні запити або спілкуються з іншими людьми лише тоді, коли вже є потреба. Залучення людей, яких ви визначите стратегічно важливими для вас, окупиться з більшою ймовірністю.

Міф 2. Люди або мають природну схильність вибудовувати зв’язки, або ні, і здебільшого це складно змінити

Багато хто вважає, що нетворкінг легко дається екстравертам та суперечить внутрішньому характеру інтровертів. Якщо вони бачать, що у них немає цього вродженого таланту, вони не займаються цим взагалі, тому що не вірять, що будь-які зусилля допоможуть. Така установка називається «фіксованим» розумом. Але існує й альтернативна точка зору — установка на зростання.

Як показано в науковій роботі Кувабари, Хільдебранда і Зу (Kuwabara, Hildebrand, and Zou), якщо ви вважаєте, що мережева взаємодія — це навичка, яку можна розвивати, ви, швидше за все, будете мотивовані поліпшити її і отримаєте кращі результати, ніж хтось з «фіксованим» розумом.

Міф 3. Відносини повинні формуватися природним чином

Одним із найбільших міфів, у правдивості якого люди впевнені, є те, що відносини повинні формуватися і рости спонтанно, серед людей, які природно симпатизують один одному. Працювати над відносинами стратегічно і методично, на їхню думку, дієво, але так чи інакше неетично.

Десятиліття досліджень у галузі соціальної психології показують, що з власної ініціативи ми самостійно формуємо і підтримуємо відносини з людьми точно такими самими, як ми.

Ці «нарцисичні та ледачі» мережі ніколи не зможуть надати нам широту і різноманітність варіантів, які нам необхідні, щоб зрозуміти навколишній світ, обрати правильні рішення та залучити людей, які відрізняються від нас своїми ідеями. Ось чому ми повинні свідомо розвивати професійні мережі.

Міф 4. Мережі контактів за своєю природою є корисливими або егоїстичними

Багато людей, які не можуть займатися нетворкінгом, вважають нетворкінг «нещирим» або «маніпулятивним». Інші, одначе, сприймають взаємодію як взаємність і віддають стільки, скільки отримують.

Одне з досліджень виявило, що погляди на етику нетворкінгу зазвичай розходяться залежно від рівня.

У той час як молодші професіонали були схильні відчувати себе «брудними» щодо інструментальних контактів, які їм доводилося будувати для просування кар’єри, їхні старші колеги не відчували ані найменшого конфлікту, тому що вважали, що можуть натомість запропонувати рівноцінні речі. Різниця полягала у впевненості або сумнівах у цінності вкладу, і молодші професіонали відчували себе скоріше прохачами, ніж учасниками справедливого обміну.

Міф 5. Наші сильні зв’язки є найціннішими

Інша помилка, що заважає нам створити кориснішу мережу, це інтуїтивна думка, що найважливіші відносини в нашій мережі — це сильні зв’язки — близькі, дуже довірчі відносини з людьми, які нас добре знають. Хоча це дійсно важливо, ми схильні недооцінювати важливість «слабких зв’язків» — наших відносин з людьми, яких ми не знаємо добре, або не бачимо дуже часто — зовнішнє коло нашої мережі. Проблема з нашими довіреними радниками полягає не в тому, що вони не хочуть допомагати, а в тому, що вони, ймовірно, будуть мати ту ж інформацію і точку зору, що і ми.

Саме вони додають нові контакти до наших мереж і дозволяють звертатися до людей, яких ми в даний час не знаємо. Саме так ми вивчаємо нові речі та отримуємо доступ до ширшої інформації та ресурсів.

Ваш спосіб мислення може змінюватися, але тільки якщо ви маєте безпосередній досвід. Єдиний спосіб зрозуміти, що нетворкінг — один із найважливіших ресурсів для вашої роботи і кар’єри, — це спробувати та осягнути його цінність для себе.

За матеріалами "5 Misconceptions About Networking", HBR.

Ілюстрація: Depositphotos.com