Сім типових помилок, які роблять компанії, впроваджуючи блокчейн

Хоча часто блокчейн представляється як чергове грандіозне досягнення в сфері новітніх технологій, очікування компанії, які впроваджують цю технологію, виправдовуються не завжди.

За словами Адріана Ліоу (Adrian Leow), старшого директора-аналітика Gartner, «організації з різних регіонів та галузей виявляють величезний інтерес до блокчейн-технології, бачачи в ній засіб підвищення ефективності, скорочення витрат та зменшення кількості виробничих збоїв. Але в цій сфері є чимало проблем, які стосуються життєздатності проекту, ступеня регулювання, наявності потрібних знань, рівня зрілості технології, а також бажання змінювати базову модель функціонування підприємства або галузі».

Узагальнивши досвід багатьох організацій, фахівці Gartner сформулювали сім неправильних припущень, які можуть поставити під загрозу успіх блокчейн-проекту.

1. Неправильно розуміється сутність блокчейн-технології

Щоб блокчейн-технологія використовувалась ефективно, вона мусить додавати довіру до середовища, в якому довіри немає. Для цього використовується механізм розпорошеного реєстру. Деякі організації, які мають приватний блокчейн, послаблюють умови безпеки, повністю покладаючись на консенсусні механізми, або використовують цю технологію в середовищі, де довіра між сторонами вже є (наприклад, це може бути мережа партнерів, які тісно працюють між собою та мають міцні зв’язки). І одне, і друге є помилкою. Замість цього, потрібно створити модель, де були б ідентифіковані ділянки, де є довіра, і ділянки, де її немає, та застосовувати блокчейн на останніх.

2. Вважається, що технологія, яка є на ринку, повністю готова для використання

Зараз є пропозиції, створені різними гравцями — від стартапів до розробників, — які працюють у рамках проектів open-source. Але потрібно виходити з того, що технологія ще не досягла піку зрілості та знаходиться на етапі експериментування (особливо це актуально у випадку open-source).

3. Базова розробка з обмеженими функціями помилково приймається за повноцінне бізнес-рішення

Термін «блокчейн» часто вживається в контексті використання інноваційних рішень у таких сферах, як управління ланцюгом постачань та системи медичної інформації. Проте пропозиції, які зараз є на ринку, не завжди відповідають завищеним очікуванням, які «підігріває» преса. Щоб розкрити свій потенціал, ця технологія мусить пройти кілька циклів еволюції. Тому, плануючи масштабний блокчейн-проект, компанії мусять відводити в ньому частку, яку займатиме власне блокчейн, на рівні не більше ніж 10%.

4. Блокчейн розглядається як база даних або механізм збереження даних

Деякі компанії використовують розпорошений реєстр як базу даних чи механізм їхнього збереження. Зараз блокчейн у строгій послідовності заносить у реєстр інформацію про події чи транзакції (змінити порядок блоків у ланцюгу неможливо). Перевагою цієї технології є децентралізація системи та можливість уникнути покладання на єдину централізовану організацію. Але при цьому можливості блокчейн-технології в управлінні даними дуже обмежені. Це важливо усвідомлювати та ретельно зважити, що має для компанії першорядне значення, а чим можна пожертвувати, і лише після цього вирішувати: чи є блокчейн для неї оптимальним рішенням.

5. Домінує припущення щодо сумісності різних блокчейн-платформ

Більшість блокчейн-технологій перебувають у процесі розробки, а «дорожньої карти», яка б вказувала на напрям розвитку немає. Гаманці не є взаємозамінними, а самі реєстри не мають здатності до інтеграції. І найважливіше: поки що не існує стандартів стосовно блокчейн. Це означає, що до всіх розмов, які виходять за межі припущень про потенційну сумісність найбільш базового рівня, слід ставитися скептично. Є чимало постачальників, котрі, конкуруючи між собою, намагаються створити досконалий продукт. Але все одно технологія ще не досягла рівня, де можна було б забезпечити інтероперабельність. Не варто очікувати, що блокчейн-платформи, створені якимось розробником 2018-го року, будуть сумісні з платформами, які запропонує хтось інший 2020-го.

6. Вважається, що зі смарт-контрактами вже можна повноцінно працювати

«Розумні» контракти — комп’ютерні протоколи, які полегшують процес укладання та реалізації угод, є тим, що дасть змогу функціонувати програмованій економіці. Проте зараз немає технічних можливостей управляти смарт-контрактами, масштабувати їх, здійснювати аудит та верифікацію. Більше того, на даний момент немає правової бази (ані в глобальних масштабах, ані в окремих регіонах) для їхнього застосування. Роботи над вдосконаленням «розумних» контактів триватимуть ще три-п’ять років. Керівникам слід дуже обережно ставитися до розробки смарт-контрактів у рамках наявних блокчейн-рішень та не використовувати їх, не проконсультувавшись з юристами.

7. Ігнорується питання відсутності регулювання

Питання регулювання не є проблемою для приватних або ексклюзивних (permissioned) блокчейн-мереж, бо організатор визначає стандарти та правила для усієї платформи. Проте для загальнодоступних мереж регулювання має критично важливе значення. Набір правил, які вже впроваджено для ефіріум та біткоїн, стосуються технічних питань; при цьому поведінка та мотивація людей залишаються нерегульованими.

За матеріалами "7 Common Mistakes in Enterprise Blockchain Projects", Gartner.

Ілюстрація: Pixabay