Провалюються бізнеси чи лідери?
Чому бізнеси зазнають провалу? Діб'яджиоті Лаха (Dibyajyoti Laha), фахівець із питань навчання та професійного розвитку, відповідає на нього так: «Якщо бути по-справжньому чесним та відкинути всі виправдання, пояснення, розмірковування, то залишиться тільки одна причина — погане керівництво. Справжні лідери відмовляються приписувати собі авторство успіху — але завжди беруть на себе відповідальність за провали, що, власне, є невід'ємним складником провідництва».
Нижче наводяться основні причини провалів бізнесів, які, на думку Діб'яджиоті Лахи, можна віднести на рахунок некомпетентності керівників.
Брак характеру. Немає жодного значення, яку посаду ви займаєте, — якщо ви не дієте в інтересах бізнесу, то неминуче зазнаєте провалу як управлінець. Лідери без характеру не в змозі залучати та приваблювати тих, хто його має. Керівники, не спроможні демонструвати послідовність особистісних проявів, не в змозі вселяти довіру до себе й тому ніколи не матимуть лояльних послідовників.
Брак візії. Чітко визначити та донести до організації корпоративну візію — це завдання CEO. Якщо компанія не має візії, якщо її візія недосконала чи погано донесена — то відповідальність за це несуть керівники найвищого рівня. Більше того, якщо візія не відповідає змісту корпоративних цінностей — раніше чи пізніше бізнес наразиться на серйозні проблеми.
Слабкий брендинг. Слабкість бренду однозначно говорить про те, що таким є й лідерство. Бренди вгасають виключно з однієї причини — тому що лідери скинули з себе відповідальність за них. Вони дозволили «розтанути» брендинговому капіталу та не спромоглися виконати обіцянку, яку було закладено в бренд. Керівники, неспроможні стати провідниками бренду, заслуговують на сумну долю, що чекає на них попереду.
Відсутність реалізації. У підсумку управлінський процес зводиться до втілення задумів та планів. Тому забезпечення реалізації — завдання №1 для керівництва компанії. Не приділяючи потрібної уваги питанням кадрів та ресурсів, нереально управляти ризиками на адекватному рівні чи освоювати можливості, що відкриваються перед бізнесом. У таких випадках лідери «програмують» управлінську команду на провал.
Погана стратегія. Недосконала стратегія є беззаперечною ознакою слабкого лідерства. Хоча для кожного правила є винятки, в основному компанії досягають успіху завдяки системності та вдумливому плануванню, і терплять крах, коли все пускається на самоплив. Будь-яку компанію, котра має погану стратегію, очолює низькокваліфікований керівник.
Нестача капіталу. Є чимало прикладів як щедро профінансованих підприємств, котрі «сідали в калюжу», так і тих, які з обмеженими ресурсами змогли створити потужні бренди. Нестача капіталу може бути соціально прийнятним виправданням повного банкрутства фірми, але в жодному разі не першопричиною цього. Якщо керівники управляють бізнесом, не враховуючи фінансові обмеження, якщо так-сяк ставляться до формування капіталу — тоді вся провина лежить виключно на них. А якщо лідери залучають капітал, вдаючись до сумнівних кроків, — вони свідомо заганяють бізнес у «глухий кут».
Поганий менеджмент. Саме лідери, а не хтось інший, мають залучати, розвивати та утримувати талановитих менеджерів. Якщо ж останні не виконують свою роботу на належному рівні — це проблема керівництва. Звинувачуючи у неспроможності реалізувати стратегічні задуми команду менеджерів, лідери розписуються у своїй некомпетентності.
Низькі обсяги продажу. Брак доходів — це не проблема відповідних функцій, це проблема лідерів. Стратегія, ціноутворення, позиціонування, брендинг, дистрибуція, компенсація та будь-які інші питання, що впливають на продуктивність торгового персоналу, — все це відноситься до сфери безпосередньої відповідальності керівників.
«Токсична» культура. Ніщо не вбиває продуктивність та не породжує конфлікт у такій мірі, як «отруйна» культура. Інакше кажучи, вона просто не може існувати в ситуації, коли організацію очолюють сильні у позитивному сенсі лідери. Якщо ж «лунатики» беруть гору та перетворюють компанію на «божевільню» — яких результатів можна тоді очікувати?
Немає інновацій. Керівники або формують сприятливу для інновації культуру або її руйнують. Ринок розчавлює лідерів, які не намагаються випередити хід подій. Ті, хто «спочивають на лаврах» колишніх успіхів, хто не прагне вдосконалюватися, впроваджуючи зміни та інновації, неминуче стануть жертвами свого застарілого світогляду.
Немає ринку. Дієвість керівництва виявляться в освоєнні найбільш відповідних ринкових можливостей. Вихід не на той ринок або неправильно спланована експансія на ринок, який хай навіть ідеально відповідає особливостям бізнесу, — це помилки, за котрі відповідають лідери; так само як і за занадто повільне чи занадто швидке масштабування або ще гірше — за створення бізнесу, який не піддається масштабуванню. Тобто дуже легко простежується простий зв'язок: немає ринку — немає лідерства.
Низькоякісні професійні поради. Ніхто ще не досяг досконалості, оволодівши всіма знаннями, які є в світі. Керівники, котрі не прагнуть співпрацювати з найкращими професійними радниками, швидше за все, не зможуть приймати зважені інформовані рішення. Якщо лідери мають пробіли в знаннях, це говорить про те, що їм комфортно функціонувати в рамках своїх мисленнєвих обмежень.
Нездатність залучати та утримувати талановитих індивідів. Видатні лідери завжди оточують себе талановитими людьми, тому що розуміють: талант приваблює талант. Якщо в компанії немає обдарованих професіоналів, потрібних для досягнення її бізнес-цілей — кого, крім найвищих керівників, можна в цьому звинуватити?
Незнання конкурентної ситуації. Щоб уникнути провалу, бізнес не обов'язково має бути провідним гравцем на своєму ринку. Але лідери мусять дуже добре знати конкурентну ситуацію та проводити компанію її «лабіринтами». Якщо фірма послідовно не виграє в конкурентів, це не тому, що вони дуже сильні, а тому що керівництво не подбало про її здатність вести конкретну боротьбу.
Незнання ринкової ситуації. Якщо найвищі керівники відслідковують те, що відбувається на ринку, то неприємні несподіванки навряд чи захоплять їх зненацька. Інновації, бізнес-аналітика та ринкові дослідження — це має стати одним із головних предметів уваги лідерів.
За матеріалами "Businesses Don't Fail — Leaders Do!", LinkedIn.
Ілюстрація: Depositphotos.com
|